Справа № 522/15220/21
Провадження № 2/522/1359/24
19 вересня 2024 року м. Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі:
головуючої - судді Косіциної В.В.,
за участі секретаря судового засідання - Слободянюк І.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-
16 серпня 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, у якому позивачка просила здійснити поділ майна подружжя шляхом виділу в натурі ОСОБА_1 частки нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; присудити позивачеві грошову компенсацію, що дорівнює половині вартості автомобіля згідно висновку товарознавчої експертизи; присудити позивачу половину вартості сімейних заощаджень, що знаходяться на банківському рахунку відповідача та сума яких стане відома після розкриття банками інформації, що містить банківську таємницю, а також позивач просить здійснити розподіл судових витрат.
Разом із позовною заявою до суду надійшло клопотання про витребування доказів, у якому позивач просив витребувати інформацію з ГСЦ МВС України про транспортні засоби, що були зареєстровані за ОСОБА_2 із зазначенням марки, моделі транспортних засобів, року їх випуску та дати державної реєстрації а також відомості з ГУ ДФС України в Одеській області про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків щодо ОСОБА_2 .
За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, справа передана на розгляд судді Косіциній В.В.
Ухвалою суду від 10 вересня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Встановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Засідання по справі призначено на 11 жовтня 2021 року.
04 жовтня 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача - адвоката Шуляка Руслана Валерійовича надійшло клопотання про забезпечення доказів, у якому заявник просив винести ухвалу про розкриття банківської таємниці та витребувати у АТ «СБЕРБАНК», ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК», АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», АТ «АЛЬФА БАНК», АТ «ОЩАДБАНК», АТ «ПУМБ», АТ «ОТП БАНК», АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», АТ «ПІРЕУС БАНК», АТ КБ «ПРИВАТБАНК», ПАТ «БАНК ВОСТОК», АТ «А-БАНК», АТ «УКРГАЗБАНК», АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК», АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», АТ «УКРЕКСІМБАНК», АТ «КРЕДОБАНК», ПАТ «МТБ БАНК», АТ «ПІВДЕННИЙ», АТ «ТАСКОМБАНК», АТ «ПЕРШИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК», АТ «УКРСИББАНК» інформацію щодо руху коштів на рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_2 .
У судове засідання, призначене на 11 жовтня 2021 року з'явився представник позивача та відповідач. Засідання по справі відкладено на 08.11.2021 року.
18 жовтня 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача - адвоката Шуляка Руслана Валерійовича надійшло клопотання про витребування доказів, у якому заявник просив винести ухвалу про розкриття банківської таємниці та витребувати у АТ «СБЕРБАНК», ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК», АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», АТ «АЛЬФА БАНК», АТ «ОЩАДБАНК», АТ «ПУМБ», АТ «ОТП БАНК», АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», АТ «ПІРЕУС БАНК», АТ КБ «ПРИВАТБАНК», ПАТ «БАНК ВОСТОК», АТ «А-БАНК», АТ «УКРГАЗБАНК», АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК», АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», АТ «УКРЕКСІМБАНК», АТ «КРЕДОБАНК», ПАТ «МТБ БАНК», АТ «ПІВДЕННИЙ», АТ «ТАСКОМБАНК», АТ «ПЕРШИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК», АТ «УКРСИББАНК» інформацію щодо руху коштів на рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_2 .
Разом із зазначеним клопотанням до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Шуляка Руслана Валерійовича про повернення судового збору, у якому заявник просив залишити клопотання від 04.10.2021 року без розгляду та повернути суму сплаченого судового збору.
03 листопада 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси від ОСОБА_2 надійшов відзив, у якому відповідач заперечував проти його поділу в рівних частках та виділу в натурі.
08 листопада 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача - адвоката Шуляка Руслана Валерійовича надійшла заява про відкладення розгляду справи.
Судове засідання, призначене на 08 листопада 2021 року не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючої на лікарняному та було відкладено на 18 листопада 2021 року.
18 листопада 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача - адвоката Шуляка Руслана Валерійовича надійшла заява про відкладення розгляду справи.
У судове засідання, призначене на 18 листопада 2021 року з'явився позивач та відповідач. Ухвалою суду від 18 листопада 2021 року клопотання представника позивача - адвоката Шуляка Руслана Валерійовича про забезпечення доказів від 04.10.2021 року - повернуто. Ухвалою суду від 18 листопада 2021 року задоволено клопотання про витребування доказів від 18 жовтня 2021 року. Засідання по справі відкладено на 16 грудня 2021 року.
29 листопада 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла відповідь від АТ «Держексімбанк» на виконання ухвали від 18.11.2021 року.
30 листопада 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла відповідь від ПАТ «БАНК ВОСТОК» на виконання ухвали від 18.11.2021 року.
30 листопада 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла відповідь від АТ «ПУМБ» на виконання ухвали від 18.11.2021 року.
30 листопада 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла відповідь від АТ «Південний» на виконання ухвали від 18.11.2021 року.
01 грудня 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла відповідь від АТ «АКЦЕНТ БАНК» на виконання ухвали від 18.11.2021 року.
01 грудня 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла відповідь від АТ «УКРГАЗБАНК» на виконання ухвали від 18.11.2021 року.
03 грудня 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла відповідь від АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» на виконання ухвали від 18.11.2021 року.
03 грудня 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла відповідь від АТ «УКРСИББАНК» на виконання ухвали від 18.11.2021 року.
06 грудня 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла відповідь від АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» на виконання ухвали від 18.11.2021 року.
06 грудня 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла відповідь від АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» на виконання ухвали від 18.11.2021 року.
06 грудня 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла відповідь від АТ «ТАСКОМБАНК» на виконання ухвали від 18.11.2021 року.
14 грудня 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла відповідь від ПАТ «БАНК ВОСТОК» на виконання ухвали від 18.11.2021 року.
У судове засідання, призначене на 16 грудня 2021 року з'явився представник позивача та відповідач. Ухвалою суду від 16 грудня 2021 року повторно витребувано відомості з банків. Засідання по справі відкладено на 03 лютого 2022 року.
21 грудня 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла відповідь від АТ «ОТП БАНК» на виконання ухвали від 18.11.2021 року.
22 грудня 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи.
29 грудня 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла відповідь від АТ «Південний» на виконання ухвали від 16.12.2021 року.
29 грудня 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла відповідь від АТ «АКЦЕНТ БАНК» на виконання ухвали від 16.12.2021 року.
04 січня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла відповідь від АТ «ТАСКОМБАНК» на виконання ухвали від 16.12.2021 року.
04 січня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла відповідь від АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» на виконання ухвали від 16.12.2021 року.
04 січня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла відповідь від АТ «УКРЕКСІМБАНК» на виконання ухвали від 16.12.2021 року.
04 січня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла відповідь від ААТ «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» на виконання ухвали від 16.12.2021 року.
04 січня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла відповідь від АТ «УКРГАЗБАНК» на виконання ухвали від 16.12.2021 року.
04 січня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла відповідь від АТ «ПУМБ» на виконання ухвали від 16.12.2021 року.
05 січня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла відповідь від АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» на виконання ухвали від 16.12.2021 року.
17 січня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла відповідь від АТ «ОТП БАНК» на виконання ухвали від 16.12.2021 року.
У судове засідання, призначене на 03 лютого 2022 року з'явився представник позивача. Судове засідання відкладено на 02 березня 2022 року.
У судове засідання, призначене на 02 березня 2022 року з'явився відповідач. Судове засідання відкладено на 07 червня 2022 року у зв'язку із неявкою позивача та пізніше на 16 серпня 2022 року у зв'язку із перебуванням головуючої у нарадчій кімнаті, що підтверджується довідкою.
У судове засідання, призначене на 16 серпня 2022 року учасники справи - не з'явилися. Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання прийнято рішення про відкладення засідання по справі на 27.09.2022 року у зв'язку із неявкою учасників справи. Явку позивача у наступне судове засідання визнано обов'язковою.
Судове засідання, призначене на 27 вересня 2022 року не відбулося у зв'язку із перебуванням головуючої на лікарняному, що підтверджується довідкою та було відкладено на 02 листопада 2022 року.
Судове засідання, призначене на 02 листопада 2022 року не відбулося у зв'язку із погіршенням стану здоров'я головуючої та необхідності невідкладеного звернення до лікаря, що підтверджується довідкою та було відкладено на 24 січня 2023 року.
Судове засідання, призначене на 24 січня 2023 року не відбулося у зв'язку із відсутністю у приміщенні суду електропостачання, що підтверджується довідкою та було відкладено на 13 лютого 2023 року.
13 лютого 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача - адвоката Шуляка Руслана Валерійовича про відкладення розгляду справи.
У судове засідання, призначене на 13 лютого 2023 року учасники справи - не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду. Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання визнано явку позивача у наступне засідання - обов'язковою. Засідання по справі відкладено на 04 квітня 2023 року.
У судове засідання, призначене на 04 квітня 2023 року учасники справи - не з'явилися. Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, розгляд справи відкладено на 16 травня 2023 року у зв'язку із відсутністю доказів на підтвердження належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового розгляду.
У судове засідання, призначене на 16 травня 2023 року учасники справи - не з'явилися. Ухвалою суду від 16 травня 2023 року визнано явку позивачки у наступне судове засідання - обов'язковою. Засідання по справі відкладено на 29 червня 2023 року.
29 червня 2023 року від представника позивача - адвоката Шуляка Руслана Валерійовича надійшла заява про відкладення розгляду справи.
У судове засідання, призначене на 16 травня 2023 року учасники справи - не з'явилися. Ухвалою суду, занесеною до протоколу судово засідання, відкладено засідання по справ на 05 вересня 2023 року.
04 липня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника позивача - адвоката Шуляка Руслана Валерійовича про витребування доказів, у якому заявник просив витребувати у СЦ №5141 РСЦ ГСЦ інформацію про транспортні засоби, що були зареєстровані за ОСОБА_2 .
20 липня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла відповідь з ГСЦ МВС України на виконання ухвали суду від 10.09.2021 року.
04 серпня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача - адвоката Шуляка Руслана Валерійовича надійшло клопотання про призначення технічної експертизи щодо можливості розподілу спірного об'єкту нерухомого майна в натурі.
Судове засідання, призначене на 05 вересня 2023 року не відбулося у зв'язку із замінуванням приміщення суду, що підтверджується довідкою та було відкладено на 05 жовтня 2023 року.
Судове засідання, призначене на 05 жовтня 2023 року не відбулося у зв'язку із перебуванням головуючої на лікарняному, що підтверджується довідкою та було відкладено на 08 листопада 2023 року.
07 листопада 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява від представника позивача - адвоката Шуляка Руслана Валерійовича про відкладення розгляду справи.
У судове засідання, призначене на 08 листопада 2023 року учасники справи - не з'явилися. Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, засідання по справі відкладено на 12 грудня 2023 року.
12 грудня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява від представника позивача - адвоката Шуляка Руслана Валерійовича про відкладення розгляду справи.
У судове засідання, призначене на 12 грудня 2023 року учасники справи - не з'явилися. Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, засідання по справі відкладено на 06 лютого 2024 року.
У судове засідання, призначене на 06 лютого 2024 року учасники справи - не з'явилися. Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, засідання по справі відкладено на 19 березня 2024 року.
18 березня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява від представника позивача - адвоката Шуляка Руслана Валерійовича про відкладення розгляду справи.
У судове засідання, призначене на 18 березня 2024 року учасники справи - не з'явилися. Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, засідання по справі відкладено на 24 квітня 2024 року.
У судове засідання, призначене на 24 квітня 2024 року з'явився відповідач. Інші учасники справи у судове засідання - не з'явилися. Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, судове засідання по справі відкладено на 04 червня 2024 року.
04 червня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, у якій позивачка просила прийняти до розгляду уточнену позовну заяву, визнати об'єктами спільної сумісної власності подружжя: - автомобіль HONDA CR-V, 1999 року випуску, кузов № НОМЕР_1 ; - автомобіль Volkswagen Polo, 2014 року випуску, кузов № НОМЕР_2 ; - автомобіль Volkswagen Jetta; - трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ; виділити у власність ОСОБА_3 трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ; виділити у власність ОСОБА_2 автомобіль марки Volkswagen Jetta; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частки ринкової вартості автомобіля Volkswagen Jetta; виділити ОСОБА_4 автомобіль HONDA CR-V, 1999 року випуску, кузов № НОМЕР_1 ; - автомобіль Volkswagen Polo, 2014 року випуску, кузов № НОМЕР_2 ; здійснити розподіл судових витрат.
У судове засідання, призначене на 04 червня 2024 року з'явився представник позивача та відповідач. Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, судове засідання по справі відкладено на 27 червня 2024 року.
24 червня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Шуляка Руслана Валерійовича про здійснення переходу з розгляду справи в порядку спрощеного провадження в розгляд справи за правилами загального позовного провадження, у якому заявник просить здійснити перехід з розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження в розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Судове засідання, призначене на 27 червня 2024 року не відбулося у зв'язку із відсутністю у приміщенні суду електропостачання та було відкладено на 11 липня 2024 року.
У судове засідання, призначене на 11 липня 2024 року з'явився представник позивача та відповідач.
Ухвалою суду від 11 липня 2024 року, клопотання представника позивача - адвоката Шуляка Руслана Валерійовича про здійснення переходу з розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження в розгляд справи за правилами загального позовного провадження - залишено без задоволення. У прийнятті уточненої позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - відмовити.
Засідання по справі відкладено на 16 липня 2024 року.
16 липня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника позивача - адвоката Шуляка Руслана Валерійовича про виїзне судове засідання із залученням спеціаліста для огляду спірного майна (квартири), у якому заявник просить призначити виїзне судове засідання для огляду спірної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; залучити спеціаліста під час виїзного судового засідання для огляду спірної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на вирішення якому поставити, зокрема, але не виключно наступні питання:
- чи можливий поділ спірної квартири між сторонами в натурі?;
- в яких частках можливий поділ спірної квартири між сторонами в натурі?;
- чи можливий поділ спірної квартири між сторонами в натурі за умови її переобладнання?;
- якщо такий поділ можливий то чи буде таке переобладнання відповідати нормам ДБК;
- яка вартісна оцінка часток, які можуть бути виділені сторонам в натурі?;
- яка загальна вартісна оцінка квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1
У судове засідання, призначене на 16 липня 2024 року учасники справи - не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
Ухвалою суду від 16 липня 2024 року клопотання позивача - адвоката Шуляка Руслана Валерійовича про виїзне судове засідання із залученням спеціаліста для огляду спірного майна (квартири)- задоволено частково. Прийнято рішення провести огляд об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за його місцезнаходженням. Для проведення огляду об'єкта за його місцезнаходженням залучено спеціаліста, обов'язок із забезпечення явки якого покладено на позивача та представника позивача.
Засідання по справі відкладено на 22 серпня 2024 року.
21 серпня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника позивача - адвоката Шуляка Руслана Валерійовича про розгляд справи без участі.
22 вересня 2024 року судом здійснено огляд квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Засідання по справі відкладено на 19 вересня 2024 року.
У судове засідання, призначене на 19 вересня з'явився відповідач. Інші учасники справи - не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Відповідач заперечував проти задоволення позовної заяви, просив відмовити у повному обсязі.
Будь-яких інших заяв або клопотань від учасників справи - не надходило.
Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі, зареєстрованому 25 серпня 2000 року, що підтверджується копію свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 (а.с.14).
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22 жовтня 2020 року у справі №522/16324/20, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвано (а.с.15).
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 23.07.2021 року №267337589, 23 серпня 2012 року за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках (1/2) було зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.19).
У позовній заяві позивачка просить здійснити поділ майна подружжя шляхом виділу в натурі ОСОБА_1 частки нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Ця засада означає, що право власності є недоторканним, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном, визначено у статті 317 ЦК України.
Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Частинами першою - третьою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Згідно з частинами першою та другою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Відповідно до наведених норм виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно, за загальним правилом, розміру його частки у праві спільної власності та припинення права спільної часткової власності на відповідне майно. Шляхом виділу частки у майні припиняється спільна часткова власність, і особа стає власником виокремленого майна.
Юридичне значення виділу частки полягає у тому, що учасник отримує в натурі майно, яке відповідає його частці, як самостійний об'єкт. Отже, виділ частки передбачає виокремлення частини об'єкта у самостійний об'єкт.
Частка, яка виділяється, повинна бути саме окремим об'єктом нерухомого майна, як і частка, яка залишається в іншого власника (власників), у розумінні статті 181 ЦК України. Внаслідок виділу частки з нерухомого майна утворюється два самостійних об'єкта майна.
Отже, у спорах про поділ (виділ частки) в натурі учасникам спільної часткової власності може бути виділено відокремлену частину нерухомого майна, яка відповідає розміру їх частки у праві власності. Якщо виділ (поділ) можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною розмірів ідеальних часток і стягненням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.
Постанова КЦС ВС від 23.05.2024 у справі № 303/5807/17 містить висновок про те, що визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є усталений порядок користування майном, розмір часток співвласників, технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.
Відповідно до пункту 1.2 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затверджена наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55, поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна (додаток 1) або висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна (додаток 2).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2021 року у справі № 445/442/16-ц (провадження № 61-13434св19) зроблено висновок, що «допустимим доказом про технічну можливість поділу в натурі об'єкту нерухомого майна є висновок експерта або уповноваженого суб'єкта господарювання саме щодо технічної можливості такого поділу».
За таких умов, позивачем повинні бути надані докази, які б підтверджували факт існування технічної можливості виділу спірного майна в натурі.
Проте, будь-яких доказів, на підтвердження того, що частка об'єкта нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та яка належить ОСОБА_1 може бути виділена в натурі - суду надано не було.
Більше того, ухвалою суду від 16 липня 2024 року клопотання позивача - адвоката Шуляка Руслана Валерійовича про виїзне судове засідання із залученням спеціаліста для огляду спірного майна (квартири)- задоволено частково. Прийнято рішення провести огляд об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за його місцезнаходженням. Для проведення огляду об'єкта за його місцезнаходженням залучено спеціаліста, обов'язок із забезпечення явки якого покладено на позивача та представника позивача.
Проте, задля проведення огляду зазначеного об'єкта нерухомого майна - представник позивача ОСОБА_5 - не з'явився, участь спеціаліста під час проведення такого огляду - не забезпечив.
Тому, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів, які підтверджують факт того, частка об'єкта нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та яка належить ОСОБА_1 може бути виділена в натурі, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача грошової компенсації, що дорівнює половині вартості транспортного засобу суд зазначає наступне.
З відомостей, отриманих 20 липня 2023 року з Головного сервісного центру МВС України вбачається, що з моменту реєстрації до моменту розірвання шлюбу за ОСОБА_2 було зареєстровано два транспортні засоби:
- HONDA CR-V, рік випуску - 1998, Д/Н - НОМЕР_4 та який був відчужений на підставі договору купівлі продажу та 11.09.2018 року зареєстрований за новим власником;
- Volkswagen Polo 1199, рік випуску - 2014, Д/Н - НОМЕР_5 , та який був відчужений на підставі договору купівлі продажу та 01.09.2020 року зареєстрований за новим власником (а.с.215-217).
Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Таке ж положення міститься у статті 368 ЦК України.
Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Розмір часток майна дружини та чоловіка при поділі майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визначається за правилами статті 70 СК України.
Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільної сумісної власності подружжя на майно, яке набуте ними за час шлюбу. Ця презумпція може бути спростована, один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Відповідний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року в справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).
Інститут шлюбу передбачає виникнення між подружжям тісного взаємозв'язку, і характер такого зв'язку не завжди дозволяє однозначно встановити, коли саме у відносинах з третіми особами кожен з подружжя виступає у власних особистих інтересах, а коли діє в інтересах сім'ї. Саме тому, на переконання Великої Палати Верховного Суду, законодавцем встановлена презумпція спільності інтересів подружжя і сім'ї.
Тлумачення норм сімейного законодавства свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були набуті.
Поділ майна, що є об'єктом права спільної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю мін ними (частина перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).
Відповідно до статті 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України.
Належність майна до об'єктів права спільної сумісної власності визначено статтею 61 СК України, згідно із частиною третьою якої якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Норма частини третьої статті 61 СК України кореспондує частині четвертій статті 65 цього Кодексу, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового (частина друга статті 65 СК України).
У випадку коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Ключовим для вирішення питання про компенсацію одним із подружжя іншому компенсації вартості відчуженого спільного сумісного майна є не лише наявність на це письмової згоди іншого з подружжя, а використання виручених від продажу грошових коштів не в інтересах сім'ї чи на її потреби.
Тобто, позивач повинен довести факт того, що відчуження спільного майна подружжя було здійснене відповідачем без згоди позивача.
Проте, доказів на підтвердження того, що транспортні засоби були відчужені без згоди позивачки суду надано не було.
Більше того, у позовній заяві не визначено розміру компенсації, пов'язаної із відчуженням таких транспортних засобів, тоді як визначити вартість такого майна суд позбавлений можливості.
Відповідно до статті 364 ЦК України компенсація частки у спільному майні проводиться виходячи із дійсної вартості нерухомого майна.
Вартість майна, що підлягає поділу, слід визначати, виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16 січня 2023 року у справі № 754/3132/16-ц.
У постанові ВС ОП КЦС від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц: вказано, що у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв'язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на частку у спільному майні; Відповідач на спростування розміру ринкової вартості автомобіля інших доказів суду не надав, не звертався із клопотанням про призначення відповідної судової експертизи, не надав суду заперечень щодо звіту про оцінку транспортного засобу, а тому Верховний Суд дійшов висновку, що саме ці обставини, з'ясовані судами на підставі звіту, підлягали врахуванню ними під час визначення належного розміру компенсації частини спільного майна колишнього подружжя.
Вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», - звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.
Проте, позивачка не виконала свій процесуальний обов'язок доказування та не надала суду докази, що підтверджують середньостатистичну ринкову вартість подібних за своїми технічними характеристиками автомобілів. За таких обставин, позовна вимога про стягнення з відповідача компенсацію у вигляді половини вартості транспортних засобів не підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача половини сімейних заощаджень, суд зазначає наступне.
Задля встановлення наявності у відповідача рахунків, ухвалами суду від 18.11.2021 року та від 16.12.2021 року витребувано у АТ «СБЕРБАНК», ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК», АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», АТ «АЛЬФА БАНК», АТ «ОЩАДБАНК», АТ «ПУМБ», АТ «ОТП БАНК», АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», АТ «ПІРЕУС БАНК», АТ КБ «ПРИВАТБАНК», ПАТ «БАНК ВОСТОК», АТ «А-БАНК», АТ «УКРГАЗБАНК», АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК», АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», АТ «УКРЕКСІМБАНК», АТ «КРЕДОБАНК», ПАТ «МТБ БАНК», АТ «ПІВДЕННИЙ», АТ «ТАСКОМБАНК», АТ «ПЕРШИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК», АТ «УКРСИББАНК» інформацію щодо руху коштів на рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_2 .
Згідно відповіді АТ «Південний» на виконання ухвали від 16.12.2021 року, що надійшла до суду 29.12.2021 року, в банку не обліковуються відкриті рахунки та договори на ім'я ОСОБА_2 (а.с.142).
Згідно відповіді АТ «АКЦЕНТ БАНК» на виконання ухвали від 16.12.2021 року, що надійшла до суду 29.12.2021 року, в банку відсутні відкриті рахунки на ім'я ОСОБА_2 (а.с.144).
Згідно відповіді АТ «ТАСКОМБАНК'на виконання ухвали від 16.12.2021 року, що надійшла до суду 04.01.2022 року, в банку відсутні відкриті рахунки та договори на ім'я ОСОБА_2 (а.с.146).
Згідно відповіді АТ «УКРЕКСІМБАНК'на виконання ухвали від 16.12.2021 року, що надійшла до суду 04.01.2022 року, в банку не обліковуються відкриті рахунки на ім'я ОСОБА_2 (а.с.150).
Згідно відповіді АТ «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» на виконання ухвали від 16.12.2021 року, що надійшла до суду 04.01.2022 року, в банку не обліковуються відкриті рахунки на ім'я ОСОБА_2 (а.с.152).
Згідно відповіді АТ «УКРГАЗБАНК» на виконання ухвали від 16.12.2021 року, що надійшла до суду 04.01.2022 року, в банку не обліковуються відкриті рахунки на ім'я ОСОБА_2 (а.с.154).
Згідно відповіді АТ «ПУМБ» на виконання ухвали від 16.12.2021 року, що надійшла до суду 04.01.2022 року, в банку не обліковуються відкриті рахунки на ім'я ОСОБА_2 (а.с.156).
Згідно відповіді АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на виконання ухвали від 16.12.2021 року, що надійшла до суду 05.01.2022 року, в банку не обліковуються відкриті рахунки на ім'я ОСОБА_2 (а.с.158).
Згідно відповіді АТ «ОТП БАНК» на виконання ухвали від 16.12.2021 року, що надійшла до суду 17.01.2022 року, в банку не обліковуються відкриті рахунки на ім'я ОСОБА_2 (а.с.160).
Будь-які інші докази, які б підтверджували наявність у ОСОБА_2 рахунків у банках, на яких зберігаються кошти, набуті в період шлюбу - позивачем надані не були.
Враховуючи те, що позивачем не доведено факту наявності на рахунках ОСОБА_2 грошових коштів, набутих в період шлюбу, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, ч.4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складенскладено та підписано 15 жовтня 2024 року.
Суддя Косіцина В.В.
19.09.2024