Справа № 478/1318/24 Провадження № 1-в/478/364/2024
15 жовтня 2024 року. Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» про приведення вироків у відповідність до Закону України « Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шевченкове, Новобузького району, Миколаївської області, та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, громадянина України, засудженого: 30.07.2021 року Новобузьким районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі,
У вересні 2024 року начальник Державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» звернувся до суду із вказаним поданням відносно засудженого ОСОБА_4 , в якому просив суд вирішити питання щодо приведення вироку Новобузького районного суду Миколаївської області від 30.07.2021 року за наявністю вироку Новобузького районного суду Миколаївської області від 12.08.2020 року, вироку Новобузького районного суду Миколаївської області від 28.05.2020 року та ухвали Казанківського районного суду Миколаївської області від 18.10.2021 року у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Подання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 було засуджено вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 30.07.2021 року до 5 років 2 місяців позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України. Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 18.10.2021 року на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання за вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 30.07.2021 року та вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 12.08.2020 року засудженому визначено остаточне покарання у виді 5 років 3 місяців. Вказаний засуджений відбуває покарання в ДУ «Казанківська виправна колонія (№ 93)», початок строку: 07.07.2020 року, кінець строку: 07.10.2025 року.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18.07.2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна), який поліпшує становище засудженого скасовуючи кримінальну відповідальність за вчинене ним діяння.
В судовому засіданні прокурор подання підтримав частково, просив звільнити засудженого ОСОБА_4 за епізодами таємного викрадення майно.
В судове засідання інші учасники судового провадження не з'явились, згідно поданої заяви засуджений просив суд провести розгляд подання без його участі.
Виходячи з абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Розглянувши подання, дослідивши матеріали особової справи, судом встановлено наступне.
Вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 28.05.2020 року ОСОБА_5 було визнано винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст. 395, ч. 2 ст. 289, та ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено засудженому остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 12.08.2020 року ОСОБА_5 було визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 28.05.2020 року, визначено засудженому остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 30.07.2021 року ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України та на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань призначених за даним вироком та за вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 28.05.2020 року, визначено засудженому остаточне покарання у виді 5 років 2 місяців позбавлення волі.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 18.10.2021 року на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань призначених вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 28.05.2020 року за злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України та злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України за вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 30.07.2021 року ОСОБА_5 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 3 місяці.
Отже, всі попередні вироки були враховані вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 30.07.2021 року та ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 18.10.2021 року.
Як вбачається зі змісту вироку Новобузького районного суду Миколаївської області від 28.05.2020 року, за яким ОСОБА_5 було визнано винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст. 395, ч. 2 ст. 289, та ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено засудженому остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, то ним було вчинено чотири епізоди, кваліфіковані судом за ч.ч. 2 та 3 ст. 185 КК України, а саме: 06 липня 2018 року на суму 350,00 грн.; 19 червня 2019 року на суму 475,50 грн.; 10 грудня 2019 року на суму 314,15 грн.; 17 грудня 2019 року на суму 324,40 грн.
За вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 12.08.2020 року, за яким ОСОБА_5 було визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 28.05.2020 року, визначено засудженому остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі, вбачається, що ним 21.05.2020 року було вчинено крадіжку на суму 828,10 грн.
З вироку Новобузького районного суду Миколаївської області від 30.07.2021 року, яким ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України та на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань призначених за даним вироком та за вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 28.05.2020 року, визначено засудженому остаточне покарання у виді 5 років 2 місяців позбавлення волі, судом встановлено, що засудженим 05 травня 2020 року було вчинено закінчений замах на таємне викрадення чужого майна на суму 707,39 грн.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 18.10.2021 року на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань призначених вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 28.05.2020 року за злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України та злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України за вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 30.07.2021 року ОСОБА_5 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 3 місяці.
Встановивши наведені обставини. суд враховує наступне.
Відповідно до з ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч.ч. 2 і 3 ст. 74 КК України.
Відповідно п. 2 ч. 2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених п. 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини 3 ст. 57, ч. 1 ст. 58, ч. 1 ст. 62 КК України), 11, 13, 13-2 ч. 1 ст. 537 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Згідно з ч. 6 ст.3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
09.08.2024 року набув чинності Закон України від 18.07.2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене, аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Частиною 1 ст. 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Засудженим ОСОБА_4 було вчинено кримінальні правопорушення, передбачені ст. 185 КК України протягом 2018-2020 років.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 1762,00 грн.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України, Закону № 3886-IX та ст. 5 КК України, розмір вартості майна у 2018 році, за яке настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, відтепер становить 1762,00 грн (881*2=1762). Злочин ОСОБА_4 було вчинено 06 липня 2018 року на суму 350,00 грн.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 1921,00 грн.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України, Закону № 3886-IX та ст. 5 КК України, розмір вартості майна у 2019 році, за яке настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, відтепер становить 1921,00 грн (960*2=1921). Злочини ОСОБА_4 було вчинено: 19 червня 2019 року на суму 475,50 грн.; 10 грудня 2019 року на суму 314,15 грн.; 17 грудня 2019 року на суму 324,40 грн.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2027,00 грн.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України, Закону № 3886-IX та ст. 5 КК України, розмір вартості майна у 2020 році, за яке настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, відтепер становить 2027,00 грн (1013,50*2=2027). Злочини ОСОБА_4 було вчинено: 21.05.2020 року на суму 828,10 грн. та 05 травня 2020 року на суму 707,39 грн.
З огляду на наведене, суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, та звільнити від покарання ОСОБА_4 призначеного йому вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 30.07.2021 року.
Разом з цим, суд вважає за потрібне зазначити, наступне, що вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 28.05.2020 року, ОСОБА_5 було визнано винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених також ст. 395, ч. 2 ст. 289 КК України та на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено засудженому остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. Згідно з рапортом про затримання ОСОБА_5 , останнього було затримано 07.07.2020 року на виконання вироку Новобузького районного суду Миколаївської області від 28.05.2020 року.
Отже, на даний час ОСОБА_4 вважається засудженим за вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 28.05.2020 року за вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ст. 395, ч. 2 ст. 289 КК України, з урахуванням ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. Початок строку відбування покарання слід рахувати з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто з 07.07.2020 року.
Таким чином, суд, на підставі ст. 58 Конституції України, ст. 5 , ч. 2 ст. 74 КК України, Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» та керуючись ст.ст.336, 537,539 КПК України, -
Подання начальника Державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» про приведення вироків у відповідність до Закону України « Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, призначеного за вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 30.07.2021 року.
Вважати засудженим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 28.05.2020 року за вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ст. 395, ч. 2 ст. 289 КК України, з урахуванням ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Строк відбування покарання рахувати з 07.07.2020 року.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд Миколаївської області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим - протягом семи днів з моменту вручення йому копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя