Справа №487/3112/24
Провадження №2/487/1813/24
02.10.2024 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Афоніної С.М., за участю секретаря судового засідання - Беспалько А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
Адвокат Долгова Л.В., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в три місяці, з часу набрання рішення законної сили.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Миколаєві померла мати позивача - ОСОБА_3 , після її смерті відкрилась спадщина на кв. АДРЕСА_1 , яка належала останньої на праві власності. Позивач останні роки проживав в Полтавської області Кременчуцькому районі с. Горішні Плавні та не був зареєстрований з матір'ю на час її смерті. Позивач є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 , відповідач є її племінницею, заповіт мати не залишала. У встановлений законом строк позивач не зміг звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, оскільки мешкав в іншій області, весь 2021 рік доглядав важко хвору дружину ОСОБА_4 , яка проходила складне лікування та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на його утриманні залишилася малолітня дитина - дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач перебував у тяжкому психологічному стані після смерті дружини та самостійно виховує дитину. Крім того, 24.02.2022 почалось повномасштабне вторгненням військ РФ на територію України та введення воєнного стану, його малолітню дочку не було з ким залишити. Крім того, п. 3 Постанови КМУ №164 від 28.02.2022, в редакції №209 від 06.03.2022 було установлено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини було зупинено, але не більше ніж на чотири місяця, зміни набрали чинності 29.06.2022. 27.03.2024 позивач звернувся до Першої Миколаївської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті його матері, але постановою від 27.03.2024 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини, встановленого ст. 1270 ЦК України. Вважає, що позивачем було пропущено строк на прийняття спадщини з поважних причин, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 12.04.2024 відкрите провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначене підготовче судове засідання, витребувані докази.
09.07.2024 представником позивача долучені докази до справи.
15.07.2024 з нотаріальної контори надійшла спадкова справа №33/2023 після смерті ОСОБА_3
06.08.2024 відповідач подала до суду заяву, просила про розгляд справи за її відсутністю, не заперечувала проти задоволення позовних вимог.
02.09.2024 і 02.10.2024 представником позивача до суду подані заяви про розгляд справи за її та позивача відсутністю, позовні вимоги підтримали та просили про їх задоволення.
Ухвалою від 02.09.2024 закрите підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Дослідивши матеріали справи та спадкової справи №33/2023 та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та його батьками вказані: батьком - ОСОБА_6 і мати - ОСОБА_3 , що підтверджується копію свідоцтва про народження (повторне), виданого 13.07.1991 Міндерлинською сільською радою Сухобузимського району Красноярського краю, актовий запис №46 від 28.11.1975.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після її смерті залишилася спадщина до складу, якої входила квартира кв. АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 11.06.2008, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округ Курганською В.П.
Після смерті матері ОСОБА_1 звернувся до Першої миколаївської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 27.03.2024, ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , через пропуск строку на прийняття спадщини, встановленого ст. 1270 ЦК України.
Згідно матеріалів спадкової справи №33/2023 із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , звернулась відповідачка по справі ОСОБА_2 , яка є племінницею спадкодавця.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Останнім днем визначений законом строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 є 20.01.2023.
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.
ОСОБА_1 звернувся із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину до Першої миколаївської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) 27.03.2024, тобто з пропуском строку для такого звернення.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
У постанові від 28 березня 2022 року в справі № 750/2158/21 (провадження № 61-753св22) Верховний Суд зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Суд погоджується з тим, що з урахуванням конкретних обставин справи зазначені позивачем причини пропуску строку на звернення із заявою про прийняття спадщини слід вважати поважними.
Так, як зазначав позивач, він був обізнаний про смерть спадкодавця ОСОБА_3 , але до закінчення шестимісячного строку на прийняття спадщини він разом із своєю малолітньою дитиною ОСОБА_7 , 2016 року народження, яку він виховую самостійно через те, що його дружина ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав в Полтавської області, через збройну агресію РФ та широкомасштабне вторгнення на територію України військ РФ, бойових дій, які, зокрема, проходили на території Миколаївської області, а м. Миколаїв знаходився під постійними обстрілами, не зміг своєчасно звернутися із заявою про прийняття спадщини після смерті його матері.
Відповідно до копії витягів з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 та малолітня ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, а саме через збройну агресію РФ та широкомасштабне вторгнення на територію України військ РФ, введення на території України з 24.02.2022 воєнного стану, бойових дій, які, зокрема, проходили на території Миколаївської області, а м. Миколаїв знаходився під постійними обстрілами, проживання позивача разом з його малолітньою дочкою ОСОБА_7 , яку він виховує самостійно, в Полтавської області, також враховуючи суперечливість положень закону щодо перебігу строку для прийняття спадщини, які протягом відведеного для прийняття спадщини періоду часу декілька разів кардинально змінювалися таким чином, що були непередбачуваними для спадкоємця. Отже всі зазначені обставини у сукупності, на думку суду, мали своїм наслідком пропущення строку для подачі позивачем заяви про прийняття спадщини в період строку, визначеного законом, тобто існували об'єктивні істотні труднощі, що перешкоджали йому своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
При цьому, суд також враховує, що Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності держав дотримуватися принципу «якості законів» при їх прийнятті або зміні. Зокрема, у своєму рішенні у справі (SERKOV v. UKRAINE) «Сєрков проти України» ЄСПЛ зазначив, що якість законодавства передбачає доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні законодавство; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводить до його суперечливого тлумачення, в тому числі судом, має наслідком порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону». Крім того, у справі (CASE OF NOVIK v. UKRAINE) «Новік проти України» ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі (Ilhan v. Turkey) «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Суд погоджується з тим, що з урахуванням конкретних обставин справи зазначені позивачем причини пропуску строку на звернення із заявою про прийняття спадщини слід вважати поважними.
Крім того, пропущений позивачем строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним, оскільки ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини 27.02.2024, а до суду із цим позовом у квітні 2024 року.
З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що ОСОБА_1 наведено причини, які пов'язані з об'єктивними, істотними труднощами для нього щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення йому додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 і таким достатнім строком є три місяці, перебіг якого рахується з дня набрання судовим рішенням законної сили, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.12, 13, 76-82, 89, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , терміном 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили через 30 днів після його проголошення та може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в строк і порядок, встановлений ст. ст. 354, 355 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя: С.М. Афоніна
Повний текст рішення складено 15.10.2024.