Доманівський районний суд Миколаївської області
вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400
e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua
Справа № 475/1236/24 Провадження № 1-кс/475/173/24
15.10.2024смт. Доманівка
Слідчий суддя Доманівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 за участю: секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 , погоджене начальником Доманівського відділу Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024152210000189 від 13.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України,
До Доманівського районного суду Миколаївської області на розгляд слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно, а саме: автомобіль марки «ЗАЗ - 968 М» д.н. « НОМЕР_1 », блакитного кольору, який належить ОСОБА_6 та який перебуває у користуванні ОСОБА_7 .
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні СВ ВП №2 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження №12024152210000189 від 13.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України,
Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.10.2024 близько 16:00 год. водій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння (2.95 проміле), керуючи автомобілем «ЗАЗ-968 М» (р.н. НОМЕР_1 ), під час руху заднім ходом по АДРЕСА_1 , навпроти території домоволодіння АДРЕСА_2 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого, з метою уникнення кримінальної відповідальності залишив місце пригоди та зник у невідомому напрямку. У результаті ДТП пішохід ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді тупої травми живота, переломів кісток таза з ліва, поверхневі рани волосистої часини голови, госпіталізований до КНП «ВБЛ» BMP.
13.10.2024 у ході огляду місця події, а саме території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено автомобіль марки «ЗАЗ-968 М» д.н. « НОМЕР_1 », який поміщено на тимчасове зберігання на територію ВП № 2 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області.
Постановою слідчого від 13.10.2024 автомобіль «ЗАЗ-968 М» д.н. « НОМЕР_1 », визнано речовим доказом.
Згідно технічного паспорту на автомобіль марки «ЗАЗ-968 М» д.н. « НОМЕР_1 » блакитного кольору встановлено, що він належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Зазначений автомобіль є предметом скоєного кримінального правопорушення та має суттєве значення для встановлення обставин вчиненого кримінального правопорушення, є необхідність в проведенні відповідних слідчих дій, проведення ряду експертиз (трасологічної, автотехнічної технічного стану транспортного засобу, автотехнічної механізму ДТП), а також збереження речових доказів.
Слідчий просить накласти арешт на зазначене майно, посилаючись на те, що вказане вище майно має доказове значення у даному кримінальному провадженні і може бути використане як доказ кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
На підставі викладеного, враховуючи, що з метою збереження речових доказів, та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та вирішення спору, тому в даному випадку є необхідним накладення арешту на вище вказане майно.
У ході судового розгляду слідчий та прокурор клопотання підтримавли просили його задовольнити, оскільки автомобіль є речовим доказом.
Дослідивши матеріали, надані до клопотання, приходжу до наступних висновків.
Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст.171 КПК.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Частиною 2 статті 170 КПК України встановлено, що слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 10 та 11 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчим доведено необхідність накладення арешту на майно; наявність достатніх підстав вважати, що зазначеі речі є предметом скоєного кримінального правопорушення та має суттєве значення для встановлення обставин скоєного кримінального правопорушення, необхідність проведення відповідних слідчих дій, проведення ряду експертиз (трасологічної, автотехнічної технічного стану транспортного засобу, автотехнічної механізму ДТП), а також збереження речових доказів.
Статтею 131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження, якими зокрема є арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених КПК України.
При вирішенні питання про арешт майна слідчим суддею враховується правова підстава для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України; розмір можливої конфіскації майна та розмір можливого цивільного позову про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням, наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
З огляду на вище викладене приходжу до висновку, що з метою запобігання настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а також для проведення необхідних слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні як речових доказів, слід задовольнити клопотання та накласти арешт на майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Беручи до уваги, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, може бути застосоване лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати, пошкодження, знищення майна, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а подальше використання вказаного майна містить зазначені ризики, а в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що зазначені вище речі - є предметом скоєного кримінального правопорушення, мають суттєве значення для встановлення обставин скоєного кримінального правопорушення, слідчий суддя з метою проведення необхідних слідчих дій, а також з метою збереження речового доказу, приходить до висновку про задоволення клопотання та накладення арешту на вище зазначене майно.
При цьому права власника жодним чином не порушуються, оскільки після того, як відпадуть зазначені в ухвалі підстави для арешту майна, власник має право звернутися до слідчого суді з клопотанням про скасування такого арешту.
За наведених вище обставин, на підставі ст. ст. 170-173 КПК України клопотання слід задовольнити.
Відповідно до ст. 175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Відповідно до ч. 7 ст. 173 КПК України, копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, які були присутні під час оголошення ухвали.
Іншим заінтересованим особам, які не були присутні під час оголошення ухвали, копія такої ухвали надсилається не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-175 КПК , слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль «ЗАЗ - 968 М» д.н. « НОМЕР_1 », який належить ОСОБА_6 та який перебуває у користуванні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучений в ході огляду місця події від 13.10.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони його використання і відчуження та забезпечити його зберігання на території ВП №2 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором. Копія ухвали надсилається слідчому, прокурору, підозрюваному, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
На підставі ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, його захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду в 5-ти денний строк з дня її оголошення.
Слідчий суддя : ОСОБА_1