Ухвала від 15.10.2024 по справі 452/3765/24

Справа № 452/3765/24

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у відкритті провадження у справі

15 жовтня 2024 року м.Самбір

Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Кущ Т.М., отримавши заяву ОСОБА_1 в особі його представника - адвоката Левицького Дмитра Романовича про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , -

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2024 року заява надійшла до Самбірського міськрайонного суду Львівської області.

Заявник ОСОБА_1 прохає суд ухвалити рішення, яким встановити факт, що має юридичне значення, а саме встановити, що він, заявник, в період із 2014 року по 02 лютого 2022 року проживав однією сім'єю без шлюбу разом із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч.1 ст.293 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.

Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому, в порядку окремого провадження може вирішуватися питання про юридичний факт або стан, але не спір про право цивільне.

Тобто, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності такого юридичного факту або стану, і факт або стан, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз'яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.

При цьому, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом вони породжують юридичні наслідки.

Разом з тим, справи про спадкування суди розглядають за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права та обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо ж виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

З постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року вбачається, що суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Крім того,відповідно до п 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю.

При цьому, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Виходячи із вищевказаного, при розгляді такої заяви суду необхідно встановити коло спадкоємців, чи існує спір про право на спадкове майно, чи впливає встановлення цього факту на спадкові права та обов'язки інших осіб та обставини, які мають значення для справи.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року у справі №750/9847/18, від 03 лютого 2021 року у справі №644/9753/19, від 16 червня 2021 року у справі №643/6447/19/19, від 08 вересня 2021 року у справі №641/5187/20.

Заявник ОСОБА_1 просить суд встановити факт, що має юридичне значення, з метою оформлення права на спадщину, яка відкрилася після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 . Проте не послався на наявність доказів на підтвердження будь-якого майна (майнових прав) у ОСОБА_4 станом на день відкриття спадщини, яке б можна було б безспірно спадкувати.

До того ж, зі змісту поданої заяви, окрім заінтересованої особи - доньки ОСОБА_2 , вбачається наявність додаткового спадкоємця першої черги після померлої ОСОБА_4 , яким є її син ОСОБА_5 та котрий до участі у справі не залучений.

За такої сукупності обставин, на переконання суду, із мотивувальної та прохальної частини заяви, а також з доданих до заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, письмових документів вбачається спір про право, оскільки в будь-якому разі його встановлення пов'язане з наступним вирішенням спору про право.

Відтак, враховуючи, що встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу пов'язане з подальшим оформленням спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , дані правовідносини випливають з майнових спадкових прав, та можуть торкатись майнових прав інших осіб, що, у свою чергу, свідчить про наявність спору про право.

Відповідно до ч.4 ст.315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Таким чином, оскільки з поданої заяви вбачається спір про право, який вирішується в позовному провадженні, а згідно ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, тому суддя не вбачає законних підстав для відкриття провадження усправі за заявою ОСОБА_1 та розгляду в порядку окремого провадженн, а відтак у відкритті провадження слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.315 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 в особі його представника - адвоката Левицького Дмитра Романовича про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , - відмовити.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т.М. Кущ

Попередній документ
122296908
Наступний документ
122296910
Інформація про рішення:
№ рішення: 122296909
№ справи: 452/3765/24
Дата рішення: 15.10.2024
Дата публікації: 17.10.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Самбірський міськрайонний суд Львівської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; інших фактів, з них:.
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (15.10.2024)
Дата надходження: 10.10.2024
Предмет позову: Маївський М.В. про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу