Провадження №1-кп/447/190/24
Справа №447/1424/24
14.10.2024 року Миколаївський районний суд Львівської області
в складі головуючої судді- ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні об'єдане кримінальне провадження № 12024141250000221 від 24.04.2024 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Новий Розділ, Стрийського району Львівської області, не одруженого, не працевлаштованого, без визначеного місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, крайній раз вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 29.06.2022 за ч.1 ст. 357, ч.2 ст.185, ст. 70 КК України до покарання у виді 3 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання строком на 3 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 125, ст.126-1 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6 ,
ОСОБА_3 будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою погіршення якості життя потерпілої, систематично, на протязі тривалого часу вчиняє домашнє насильство відносно останньої, що виражається у словесних образах та нецензурних висловлюваннях, приниженні людської честі та гідності, залякуванні та висловлюванні погроз, а також застосовує фізичну силу до своєї дружини в результаті чого завдає систематичні психологічні та фізичні страждання потерпілій, така сімейна ситуація для потерпілої має психотравмуючий характер, супроводжується періодично виникаючими емоційними переживаннями негативного спектру: тривоги, страху, приниження, сорому.
Зокрема, 14.01.2024 близько 22 год. 10 хв. ОСОБА_3 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 , а саме висловлювався у її сторону нецензурну лексику, голосно кричав, погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоду психологічному здоров'ю потерпілої. Вказані дії ОСОБА_3 вчиняв у присутності неповнолітньої дитини. Таким чином ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, 23.01.2024 близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_3 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за адресою проживання вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 , чим завданій шкоду психологічного характеру. Таким чином ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУПАП.
Крім того, 26.01.2024 близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_3 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за адресою проживання вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 , чим завдав їй шкоду психологічного характеру. Таким чином ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.173-2 КУпАП.
За вищевказані неправомірні дії постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 08.02.2024 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 15 (п'ятнадцять) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п'ятдесять п'ять) гривень 00 копійок.
Крім того, 08.02.2024 ОСОБА_3 близько 20:40 год. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 домашнє насильство психологічного характеру, в ході якого голосно кричав і висловлювався нецензурною лексикою, шарпав за одяг, поводився неадекватно, що завдало шкоди психологічному здоров'ю потерпілої. Такими діями ОСОБА_3 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУПАП.
За вищевказані неправомірні дії постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 01.04.2024 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпА та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 (десять) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят ) гривень 00 копійок.
Незважаючи на неодноразове вчинення ОСОБА_3 упродовж тривалого часу протиправних дій, на шлях виправлення не став, і продовжуючи свої неправомірні та систематичні дії, 23.04.2024, близько 18:10 год. перебуваючи за місцем свого проживання: по АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 , маючи умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи настання таких, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знову вчинив кумулятивні та взаємопов'язані дії, які проявились у психологічному та фізичному насильстві відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 а саме: словесно ображав нецензурними висловлюваннями, принижував людську честь та гідність, висловлював погрози в бік останньої та наніс потерпілій удар кулаком правої руки в ділянку обличчя, внаслідок чого спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці спинки носа, які згідно висновку експерта відносяться до легкого тілесного ушкодження.
ОСОБА_3 , будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою погіршення якості життя потерпілої, систематично, на протязі тривалого часу вчиняє домашнє насильство відносно останньої, що виражається у словесних образах та нецензурних висловлюваннях, приниженні людської честі та гідності, залякуванні та висловлюванні погроз, а також застосовує фізичну силу до своєї дружини в результаті чого завдає систематичні психологічні та фізичні страждання потерпілій, така сімейна ситуація для потерпілої має психотравмуючий характер, супроводжується періодично виникаючими емоційними переживаннями негативного спектру: тривоги, страху, приниження, сорому.
ОСОБА_3 26.09.2024 о 15:00 год. перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи настання таких наслідків, вчинив дії психологічного та фізичного насильства відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 , а саме: завдав удари по обличчі ОСОБА_6 , внаслідок чого спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді синця верхньої та нижньої повіки правого ока, синця та гематоми правої щоки. Вказані ушкодження утворилися від дії тупого предмету, можливо кулака, по давності утворення можуть відповідати часу - 26.09.2024, які згідно висновку експерта №89 від 27.09.2024 відносяться до легкого тілесного ушкодження.
Крім того, 15.07.2024 близько 00:00 год., ОСОБА_3 перебуваючи за місцем проживання в АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно співмешканки ОСОБА_6 в ході якого голосно кричав, ображав нецензурними словами, чим спричинив шкоду психологічному здоров'ю останньої. Такими діями ОСОБА_3 вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.
За вищевказані неправомірні дії постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 03.09.2024 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 (десять) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок ) гривень 00 копійок.
Таким чином, ОСОБА_3 умисно систематично вчиняв психологічне та фізичне насильство щодо особи, з якою він перебував у сімейних відносинах, що призвело до психологічних та фізичних страждань потерпілої особи (домашнє насильство), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України.
ОСОБА_3 26 серпня 2024 року, близько 21:30 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , в стані алкогольного сп'янінні в ході якого виник конфлікт із ОСОБА_6 .
Так, ОСОБА_3 в цей же період часу, за місцем свого проживання, переслідуючи прямий умисел, направлений на заподіяння шкоди здоров'ю потерпілій, діючи умисно, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи перевагу в силі і мету спричинення тілесних ушкоджень, умисно, прикладаючи фізичну силу наніс потерпілій декілька ударів кулаками обох рук в обличчя та голову, а також два удари в ділянку грудної клітки, внаслідок чого спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді рубця на місці загоєння рани в ділянці правого плеча спереду, два синці тилу правого передпліччя, синець чола справа, синець лівого плеча.
Вказані ушкодження утворилися від дії твердого предмету, по давності утворення можуть відповідати часу - 26.08.2024, які згідно з висновком експерта №76 від 28.08.2024 належать до легкого тілесного.
Крім того, ОСОБА_3 28 серпня 2024 року, близько 20:00 год., перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , вступив у конфлікт із ОСОБА_6 .
Так, ОСОБА_3 в цей же період часу, за місцем свого проживання, переслідуючи прямий умисел, направлений на заподіяння шкоди здоров'ю потерпілій, діючи умисно, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи перевагу в силі і мету спричинення тілесних ушкоджень, умисно, прикладаючи фізичну силу наніс потерпілій один удар в ліве око, після чого схопив за волосся та кинув на підлогу, внаслідок чого спричинив потерпілій ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді синця нижньої повіки лівого ока та синця лівого плеча.
Вказані ушкодження утворилися від дії тупого предмету, можливо кулака, по давності утворення можуть відповідати часу - 28.08.2024, які згідно з висновком експерта №79 від 05.09.2024 відносяться до легкого тілесного.
Таким чином, ОСОБА_3 наніс умисне легке тілесне ушкодження, тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні вину визнав повністю, просив суд суворо не карати.
Потерпіла у судовому засіданні щодо міри покарання покладається на думку суду.
Суд, заслухавши позиції сторін, з яких вбачається, що вони не оспорюють обставини кримінального провадження, переконавшись у правильності розуміння сторонами змісту цих обставин та зважаючи на відсутність сумнівів у добровільності такої позиції визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, що відповідає вимогам частини 3 статті 349 КПК України і обмежує судовий розгляд допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів що характеризують його особу.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчинені ним кримінальних правопорушень доведена повністю, кваліфікація його неправомірних дій за передбачене ч. 1 ст. 125, ст.126-1 КК України є правильною.
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину (п. 1 ч.1 ст. 66 КК України).
Обставин, які обтяжують покарання, обвинуваченому ОСОБА_3 суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння та вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних або близьких відносинах.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст.65 КК України, суд при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного ,обставини які пом'якшують та обставини , які обтяжують покарання .
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисне кримінальне правопорушення ст. 126-1 КК України, яке відповідно до статті 12 КК України, є нетяжким злочином, вчинив умисне кримінальне правопорушення ч. 1 ст. 125 КК України, яке відповідно до статті 12 КК України, є кримінальним проступком.
Обвинувачений ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується типово , на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше судимий, не працевлаштований, неодружений.
Згідно з досудовою доповіддю у ОСОБА_3 високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та високий ризик небезпеки для суспільства у тому числі для окремих осіб. Орган пробації вважає, що застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.
Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, а також дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, та обставин, які обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкції ст.126-1 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції статті за якою кваліфіковано його дії, за ч.1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт в межах санкції статті за якою кваліфіковано його дії.
Таке покарання, на переконання суду, відповідає ст..65-67 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень та є достатнім для досягнення відповідно до вимог ст..50 КК України, мети покарання.
Приймаючи до уваги всі обставини справи суд , при призначенні покарання за сукупністю злочинів на підставі ч.1 ст. 70 КК України обирає принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 29.06.2022, який набрав законної сили 30.07.2022, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 357, ч.2 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки. На підставі статті 75 КК України, звільнено обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням та призначено 3(три) роки іспитового строку.
Враховуючи, що у даній справі ОСОБА_3 після постановлення вироку Миколаївського районного суду Львівської області від 29.06.2022, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, передбачені ст.126-1, ч. 1 ст. 125 КК України, остаточне покарання слід призначити за правилами ч.1 ст.72, ч. 1 ст. 71 КК України, а саме до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 29.06.2022.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Речові докази відсутні.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Запобіжний захід не обирався.
Керуючись ст.ст. 368, 371, 374, 393, 394 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинувачені за ст.126-1 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинувачені за ч.1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді 200 ( двісті) годин громадських робіт.
На підставі ч.1 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання у виді позбавлення волі, з розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідають вісім годин громадських робіт.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі .
На підставі ч.1 ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 29.06.2022. На підставі ч.1 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання у виді позбавлення волі з розрахунку один день позбавлення волі відповідає двом дням обмеження волі та остаточно призначити покарання у виді 1 (одного) року 7 (семи) місяців позбавлення волі .
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Миколаївський районний суд Львівської області.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя ОСОБА_1