Провадження №1-кп/447/233/24
Справа №447/2285/24
14.10.2024 року Миколаївський районний суд Львівської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 обвинуваченого ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві, Львівської області, кримінальне провадження внесене в ЄРДР за №12024141250000335 від 22.06.2024 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, раніше не судимого, одруженого, зареєстрованого АДРЕСА_1 , фактично проживає АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.382 КК України,-
Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23.01.2024, справа (№456/6199/23), яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень, з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на один рік. Окрім того, постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 09.04.2024, справа (№447/480/24), яка набрала законної сили ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 гривень, з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на п'ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За вчинення адміністративного правопорушення до особи застосовується адміністративне стягнення, одним із видів якого є позбавлення спеціального права, зокрема, права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 15 Закону України «Про дорожній рух» заборонено керування транспортними засобами особам, до яких застосовано, зокрема, адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення.
Таким чином, позбавлення спеціального права, зокрема, права керування транспортними засобами, одночасно припиняє реалізацію вказаного права особою, до якої застосовано цей вид адміністративного стягнення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суду ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
Однак, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність постанов Миколаївського районного суду, які набрали законної сили та будучи ознайомлений із ними, з метою умисного невиконання постанов Миколаївського районного суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, та маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення вимог ч.2ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, всупереч законним рішенням суддів, ігноруючи вимоги суду продовжив керування транспортними засобами.
Так, ОСОБА_4 22.06.2024, близько 02:07 год., по АДРЕСА_3 , керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 21013», р.н. НОМЕР_1 , та перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, що засвідчується тестом драгера №3155, та керуючи транспортним засобом без відповідного документу, порушив вимоги Правил дорожнього руху України, в результаті чого зупинений поліцейськими СРПП ВнП № 2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, за що відповідно на ОСОБА_4 складено адміністративний протокол за вчинення адміністративних правопорушень, передбаченого ч.1 ст.126 та ч. 2 ст. 130 КУпАП. Тим самим, ОСОБА_4 , маючи реальну можливість виконати постанови суду, умисно їх не виконав.
Крім цього, ОСОБА_4 21.07.2024, близько 21:46 год., по АДРЕСА_4 , керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 21013», р.н. НОМЕР_1 , на підставі ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», зупинений поліцейськими СРПП ВнП № 2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, та під час здійснення перевірки, у нього виявлено відсутність поліса обов'язкового страхування наземних транспортних засобів, тим самим порушив вимоги Правил дорожнього руху України, в результаті чого на ОСОБА_4 складено адміністративний протокол за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП. В результаті чого, ОСОБА_4 , маючи реальну можливість виконати постанови суду, умисно їх не виконав.
Таким чином, ОСОБА_4 умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України.
В пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.382 КК України ОСОБА_4 винним себе визнав повністю, розкаявся у скоєному.
Суд, заслухавши і перевіривши в судовому засіданні пояснення обвинуваченого, вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочину та беручи до уваги, що прокурор також не оспорює фактичні обставини кримінального провадження і судом встановлено, що учасники судового провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви у добровільності його позиції, роз'яснивши йому положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися.
При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризуються позитивно, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, щиро розкаявся у вчиненому і активно сприяв розкриттю злочину, як обставини, які пом'якшують покарання. Обставини, що обтяжують покарання - відсутні, тому суд вважає, що покарання ОСОБА_4 слід обрати в межах санкції статті за якою він обвинувачується у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, із застосуванням ст. ст.75,76 КК України. Суд не знаходить підстав для визначення покарання у виді штрафу, оскільки ОСОБА_4 не має можливості його виконати, так як постанови суду, відповідно до яких ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП та призначено покарання у виді штрафу, не виконані.
Питання речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю - 1 (один) рік .
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази по справі: DVD-R диск із відео із реєстратора службового автомобіля та нагрудних « BODI-камер» працівників СРПП ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області у кримінальному провадженні №№12024141250000335 та DVD-R диск із відео із реєстратора службового автомобіля та нагрудних « BODI-камер» працівників СРПП ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області у кримінальному провадженні №№12024141250000407 - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1