Справа №:755/17417/24
Провадження №: 1-кс/755/3287/24
"09" жовтня 2024 р. Дніпровський районний суду міста Києва (далі - Суд) у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 про надання дозволу на затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 жовтня 2024 року за № 12024100040003435, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу (далі КК) України, з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу з вигляді утримання під вартою, установив :
І. СУТЬ КЛОПОТАННЯ
До слідчого судді цього місцевого суду надійшло вказане клопотання, котре погоджене з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .
Звернення обумовлене тим, що 07 жовтня 2024 року ОСОБА_5 , у порядку ч. 1 ст. 42 КПК, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Постановою слідчого від 08 жовтня 2024 року оголошено розшук ОСОБА_5 .
На даний час наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які обґрунтовують необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме ОСОБА_5 може
- перебуваючи на свободі будучи обізнаним з санкцією статті яка йому інкримінується, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ним вчинено особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років;
- незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, оскільки обізнаний про місця проживання останніх з метою схилити їх до дачі не правдивих показів у судовому засіданні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не з'являтись за викликами до слідчого для проведення слідчих та процесуальних дій;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не працевлаштований, не має постійного джерела доходу.
В свою чергу, інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Тому, заявники просять надати дозвіл на затримання ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу з вигляді утримання під вартою.
ІІ. ПОЗИЦІЯ СТОРІН
У судовому засіданні прокурор групи прокурорів - прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 заявлене клопотання підтримав, просив задовольнити з вказаних у ньому підстав.
ІІІ. ПРАВО, ЯКИМ КЕРУВАЛАСЯ СЛІДЧИЙ СУДДЯ
Кримінальний процесуальний кодекс України
Стаття 188. Клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу
1. Прокурор […] має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного […] з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
2. Це клопотання може бути подане: 1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою […]
3. Прокурор додає до клопотання документи, які підтверджують зазначені у пунктах 1, 2 частини четвертої статті 189 цього Кодексу обставини.
Стаття 189. Розгляд клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу
4. Слідчий суддя […] відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного […] з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, […] а також є достатні підстави вважати, що: 1) підозрюваний […] переховується від органів досудового розслідування чи суду.
Стаття 190. Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу
4. Слідчий суддя […] за клопотанням прокурора має право вирішити питання про повторне затримання з метою приводу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
ІV. ОЦІНКА СЛІДЧОГО СУДДІ
Слідчий суддя заслухавши доводи прокурора, дослідивши матеріали клопотання та перевіривши його на дотримання вимог КПК України, приходить до наступного.
Порядок, встановлений КПК (процесуальний порядок, форма, процедура), - це певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій (див. постанову Верховного суду України від 16 березня 2017 року у справі № 671/463/15-к).
У даному випадку, на думку слідчого судді, враховуючи наведені обставини та норми кримінального процесуального законодавства, які регламентують порядок вирішення питання порушеного заявниками, у т.ч. ч. 4 ст. 189, п. 3, 4 ч. 1 ст. 190 КПК, слід зауважити наступне.
(і) характеристика особи
Перелік обставин, які б свідчили «за» або «проти» обрання запобіжного заходу, може бути лише приблизним і не є вичерпним. З огляду на це, у кожному випадку розгляду клопотання слідчий суддя вирішуючи питання про надання дозволу на затримання з метою застосування/обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини з числа передбачених ст. 178 вказаного Кодексу.
В цій ситуації відносно підозрюваного, на підставі відомостей наданих стороною обвинувачення, установлено такі дані, як-то: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Києва громадянин України, не одружений, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
Щодо статусу підозрюваного, то відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України притягнення до кримінальної відповідальності - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 42 КПК останній набувається у т.ч. особою, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Також, за змістом ч. 1 ст. 278 КПК, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення, у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень.
В ч. 2 ст. 135 КПК вказується, що у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
У п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК зазначається, що близькі родичі та члени сім'ї - у т.ч. рідна сестра.
Що стосується матеріалів цього кримінального провадження, то в процесі їх перевірки встановлено, що під час здійснення досудового розслідування щодо особи указані вимоги кримінального процесуального закону було дотримано.
Так, з матеріалів кримінального провадження слідує, що відповідно до вимог ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України було вручено сестрі ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 07 квітня 2024 року о 20:20 год., що підтверджується її підписом наявним у повідомленні, яке містять матеріали кримінального провадження.
З огляду на це, письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, було вручено у спосіб, передбачений в ч. 2 ст. 135 КПК України для вручення повідомлень.
При цьому в матеріалах кримінального провадження міститься постанова про оголошення розшуку підозрюваного, з якої слідує, зокрема те, що під час проведення досудового розслідування було встановлено, що підозрюваний залишив своє місце проживання та його місцезнаходження невідоме і як результат уповноваженою на те особою було оголошено його в розшук.
Тому, в такому разі момент набуття особою статусу підозрюваного фактично визначається особою, якій слідчий, прокурор передав повідомлення, що цілком узгоджується з етимологією слова «вручення» (див.: Кримінальний процесуальний кодекс України: наук.-практ. коментар / М.Є.Блудиліна , В.І.Бояров , Т.В.Варфоломеева , Л.М.Лобойко та ін. - К:Юстиніан, 2012. - С. 608).
В цій справі така подія, то 07 жовтня 2024 року 20:20 год.
(іі) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, особа, і його правову кваліфікацію за законом України про кримінальну відповідальність
Згідно повідомлення про підозру від 07 квітня 2024 року ОСОБА_5 04 жовтня 2024 року, в приблизний період часу з 15: 35 год. до 20:05 год., разом з своїм знайомим ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебували за місцем проживання останнього за адресою: АДРЕСА_2 , де вживали алкогольні напої.
У подальшому, в ході розпивання алкогольних напоїв та спілкування між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 виник конфлікт у ході якого у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на позбавлення життя ОСОБА_11 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи у вказаній квартирі у зазначений час, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді настання смерті потерпілого, діючи з прямим умислом, здійснив постріл із вогнепальної зброї невстановленого зразка в область голови ОСОБА_11 , заподіявши останньому тяжкі тілесні ушкодження від яких на місці події настала смерть потерпілого.
Після вказаних дій ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник разом із знаряддям вчинення злочину.
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 020-2305 смерть ОСОБА_11 настала від проникаючого сліпого вогнепального кульового поранення голови з ушкодження кісток черепа та головного мозку.
(ііі) обґрунтованість підозри (наявність «розумної» підозри)
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч. 5 ст. 9 КПК України), а відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, п. 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30 серпня 1990 року (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86, https://hudoc.echr.coe.int/rus?i=001-57721 ) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_683#Text ).
Тлумачення поняття «обґрунтованості» буде залежати від усіх обставин справи («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», § 32). Під поняттям «обґрунтованої підозри» у скоєнні кримінального правопорушення розуміється «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин» («Ilgar Mammadov v. Azerbaijan», заява № 15172/13 , від 29 травня 2019 року , § 88, https://hudoc.echr.coe.int/rus?i=001-193543 ).
Згідно повідомлення про підозру особу повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК за обставин описаних у п.п. іі п. ІV ухвали.
У клопотанні вказується, що обґрунтованість підозри ґрунтується у т.ч. на фактичних даних відображених у рапорті від 05 жовтня 2024 року; протоколі огляду місця події від 05 жовтня 2024 року; протоколах оглядів від 06 жовтня 2024 року; протоколі допиту свідка ОСОБА_12 від 06 жовтня 2024 року; протоколі допиту свідка ОСОБА_13 від 05 жовтня 2024 року; протоколі допиту свідка ОСОБА_14 від 06 жовтня 2024 року; протоколі допиту свідка ОСОБА_15 від 06 жовтня 2024 року; протоколі допиту свідка ОСОБА_16 від 06 жовтня 2024 року; протоколі огляду місця події від 06 жовтня 2024 року; протоколі додаткового допиту свідка ОСОБА_13 від 08 жовтня 2024 року; протоколі огляду від 08 жовтня 2024 року, речовими доказами, іншими доказами в їх сукупності.
Відповідно проаналізувавши вказане, слідчий суддя вважає, що наявні у кримінальному провадженні фактичні дані, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, у якому йому повідомлено про таку підозру, оскільки в своїй сукупності вказують на існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити такі правопорушення.
У зв'язку з чим, вважати підозру явно неприйнятною неможливо, оскільки стороною обвинувачення надано важливі відомості (протоколи слідчих дій, інші документи), які вказують на те, що причетність підозрюваного до вчинення вказаних діянь є вірогідною. В той час, як сама обґрунтована підозра, згадана в статті 5 § 1(c) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, в якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування.
(іv) щодо ризиків зазначених у клопотанні про застосування запобіжного заходу
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання наявним ризикам, у той час як підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні та з його урахуванням погоджується з доводами про наявність ризиків вказаних у клопотанні про застосування/обрання запобіжного заходу та наведених у п. І ухвали.
Дійсність вказаних ризиків слідчим суддею оцінено у світлі факторів, пов'язаних з характером особи підозрюваного, його моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, та того, що вони належним чином вмотивовані прокурором та підтверджуються наявними матеріалами.
(v) щодо існування обставин, зазначених у п. 1 ч. 4 ст. 189 КПК України, для прийняття рішення про надання дозволу на затримання
Згідно постанови про розшук від 08 жовтня 2024 року після вчинення злочину ОСОБА_5 зник з місця події, за місцем проживання відсутній, проведеними оперативно-розшуковими заходами встановити місце перебування не вдалося, а тому місце знаходження підозрюваного не відоме.
Також, допитана в якості свідка ОСОБА_16 показала, що проживає разом зі своїм хлопцем ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . Знайомі приблизно останні 10 років. Приблизно 5 років назад у будинку в якому вони мешкають познайомились із консьержкою по імені ОСОБА_18, через яку познайомились у подальшому із чоловіком по імені ОСОБА_17 , який також на той час мешкав у їх будинку разом із ОСОБА_18 . 04 жовтня 2024 року приблизно о 15:00 год. ОСОБА_16 поїхала по своїм справам, її хлопець знаходився вдома. Приблизно о 20:30 год. остання повернулась додому, а ОСОБА_5 вже не було. Після чого, перебуваючи в під'їзді будинку, до під'їзду зайшов ОСОБА_5 , але де він був нічого не повідомив. Тоді, вони піднялись до квартири. У подальшому, 05 жовтня 2024 року приблизно о 00:30 год. ОСОБА_16 вийшла зі своєї кімнати та виявила, що ОСОБА_5 вдома немає. Після чого, приблизно о 13:00 год. до свідка зателефонувала ОСОБА_18 та повідомила, що вона після зміни прийшла додому і виявила ОСОБА_11 лежачим на кухні у крові. Тоді, ОСОБА_16 через певний час телефонувала ОСОБА_5 , але він на телефоні дзвінки та смс-повідомлення не відповідав та додому більше не з'являвся.
Наведене вказує, на те, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування.
V. ВИСНОВОК
Відповідно, у провадженні є дійсними обставини визначені п. 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України.
Так, вказані у клопотанні про застосування/обрання запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, оскільки встановлено наявність обставин передбачених п. 1-2 ч. 1 ст. 194 КПК, а також є достатні підстави вважати, що він переховується.
Питання визначене п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК на предмет потреби аналізуватиметься під час розгляду клопотання про обрання/застосування запобіжного заходу по суті за наслідками затримання особи та її доставлення до суду.
Отже, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання про надання дозволу на затримання в поєднанні з аргументами наведеними у клопотанні про застосування/обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у порядку ст. 94 КПК, вважає, що клопотання про надання дозволу на затримання підлягає задоволенню, що також слугує і підставою для не розгляду по суті клопотання про застосування/обрання запобіжного заходу, оскільки останнє, у цьому випадку, є фактично додатком до клопотання про надавання дозволу на затримання, адже подане у порядку п. 1 ч. 2 ст. 188 КПК України, а не ст. 183 даного Кодексу.
З цих підстав та керуючись статтями 131, 132, 183, 188-191, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд постановив:
клопотання про надання дозволу на затримання - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування/обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В силу ч. 2 ст. 190 КПК України, вказати адресу прокурора ОСОБА_21 - АДРЕСА_3 , тел.: НОМЕР_3 .
Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу щодо підозрюваного з моменту: 1) приводу до суду; 2) добровільного з'явлення до суду; 3) відкликання ухвали прокурором.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді, та є обов'язковою до виконання на всій території України.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 09:00 год. 10 жовтня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_22