Справа №:755/17736/24
Провадження №: 4-с/755/164/24
"15" жовтня 2024 р. місто Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва САВЛУК Т.В., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), в особі начальника відділу Біляєва Бориса Євгеновича, про визнання неправомірними дій посадової особи виконавчої служби та зобов'язати вчинити певні дії,
ОСОБА_1 , діючи через представника -адвоката Шевченко Є.В., звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва зі скаргою на дії Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), в особі начальника відділу Біляєва Бориса Євгеновича, щодо відмови у знятті арешту з частини нерухомого майна ОСОБА_1 , а саме: з квартири загальною площею 97,4 м.кв за адресою: АДРЕСА_1 , яку ОСОБА_1 набув у власність 12 серпня 2024 року , на яку накладено арешт на підставі постанови Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 10 вересня 2020 року у виконавчому провадженні НОМЕР_1, та зобов'язати Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) зняти арешт з частини нерухомого майна ОСОБА_1 , а саме: з квартири загальною площею 97,4 м.кв за адресою: АДРЕСА_1 , яку ОСОБА_1 набув у власність 12 серпня 2024 року, на яку накладено арешт на підставі постанови Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 10 вересня 2020 року у виконавчому провадженні НОМЕР_1.
Вивчивши матеріали поданої до суд скарги та долучені до неї додатки на предмет дотримання вимог цивільного процесуального законодавства, правил територіальної підсудності та звернення до належного суду, суддя приходить до наступних висновків.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. (ч.ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України)
Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 19 ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 26 - 30 ЦПК).
Виходячи з поняття підсудність у цивільному судочинстві як розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ, підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи.
Питання про підсудність справ визначається цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно із ст. ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Частиною 1 ст. 448 ЦПК України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
З долучених до скарги доказів убачається, що виконавче провадження НОМЕР_1, яке перебуває на виконані у Дніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), відкрите на підставі виконавчого документа - виконавчого листа №760/15686/19 від 12 лютого 2020 року виданого Солом'янським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини всіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30 травня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Виходячи ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. (ст. 32 Цивільного процесуального кодексу України)
Згідно положень статті 378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
При цьому, відповідно до частини першої та третьої статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Принцип законного судді нерозривно пов'язаний з правом особи на повноважний, компетентний суд. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Суд не тільки вправі, а й зобов'язаний ухилитися від розв'язання справ, йому не підсудних.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» і «Сокуренко та Стригун проти України», роз'яснив, що суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначаються правилами підвідомчості та підсудності.
За наведених обставин, суддя приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), в особі начальника відділу Біляєва Бориса Євгеновича, про визнання неправомірними дій посадової особи виконавчої служби та зобов'язати вчинити певні дії, не підсудна Дніпровському районному суду міста Києва, оскільки виходячи з положень ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга на дії державного (приватного) виконавця має розглядатись місцевим загальним судом, яким видано виконавчий документ, та відповідно до законодавства уповноважений здійснювати розгляд даної справи.
Відповідно до частини третьої статті 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги, не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Враховуючи викладене та керуючись статями 31,32, 260, 294, 316, 353-354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя ,
Цивільну справу № 755/16410/24 (провадження № 4с/755/156/24) за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в особі начальника відділу Біляєва Бориса Євгеновича, про визнання неправомірними дій посадової особи виконавчої служби та зобов'язати вчинити певні дії, - передати за підсудністю до Солом'янського районного суду міста Києва для подальшого розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.