Справа №:755/3334/18
Провадження №: 1-кс/755/3073/24
"24" вересня 2024 р. Дніпровський районний суду міста Києва (далі - Суд) у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про надання дозволу на затримання ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 березня 2018 року за № 12018100040002182, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу (далі КК) України, з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу з вигляді утримання під вартою, установив :
І. СУТЬ КЛОПОТАННЯ
До слідчого судді цього місцевого суду надійшло вказане клопотання прокурора, котре обумовлене тим, що 02 березня 2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
03 березня 2018 року слідчим суддею цього місцевого суду підозрюваному обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 01 квітня 2018 року.
Надалі, підозрюваний ОСОБА_4 покладені на нього обов'язки згідно вищевказаної ухвали Дніпровського районного суду м. Києва не виконав та без дозволу слідчого та прокурора залишив місце свого проживання, місцезнаходження останнього наразі не відоме.
Зокрема, підозрюваний неодноразово був викликаний слідчим до УП для проведення слідчих дій, однак на виклики не з'являвся. Проведеними оперативно-розшуковими заходами встановити місце перебування підозрюваного не надалось можливим.
Постановою слідчого за погодженням прокурора у кримінальному провадженні від 13 травня 2018 року зупинено досудове розслідування у кримінальному провадженні та оголошено в розшук ОСОБА_4 .
Нині підозрюваний може вчинити дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 КПК України. Про характер таких дій зазначено прокурором у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою від 24 вересня 2024 року, у т.ч. в ньому йдеться проте, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на свободі
- будучи обізнаним з санкцією статі, яка йому інкримінується, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК). Також, підозрюваний являється, громадянином іншої держави і існує вірогідність, що після повідомлення його про підозру, з метою уникнення покарання у вигляді позбавлення у вигляді позбавлення волі відразу ж покине межі України;
- може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування триває (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК);
- може незаконно впливати на потерпілого, свідків шляхом підмовляння, підкупу, погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування. Вагомою частиною доказової бази у вказаному кримінальному провадженні являються показання свідка (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК);
- може вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК), іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.
Таким чином, більш м'який запобіжний захід, не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Окрім того, прокурор вказує, що ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22 березня 2024 року задоволено аналогічне попереднє клопотання прокурора про дозвіл на затримання з метою приводу, до якого вже було додано копії документів та інших матеріалів, якими обгрунтовуються доводи, вказані у клопотанні.
Разом з тим, строк дії попередньої ухвали суду втратив силу 22 вересня 2024 року
Тому, беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності переховується від органів досудового розслідування, запобіжний захід, який не пов'язаний з позбавлення волі є недієвим, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначеного ризику застосуванням більш м'яких запобіжних заходів окрім тримання під вартою, заявник просить надати дозвіл на затримання підозрюваного.
ІІ. ПОЗИЦІЯ СТОРІН
У судовому засіданні прокурор групи прокурорів - прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 заявлене клопотання підтримав, просив задовольнити з вказаних у ньому підстав.
ІІІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПИТАННЯ
Кримінальний процесуальний кодекс України
Стаття 188. Клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу
1. Прокурор […] має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного […] з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
2. Це клопотання може бути подане: 1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою […]
3. Прокурор додає до клопотання документи, які підтверджують зазначені у пунктах 1, 2 частини четвертої статті 189 цього Кодексу обставини.
Стаття 189. Розгляд клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу
4. Слідчий суддя […] відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного […] з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, […] а також є достатні підстави вважати, що: 1) підозрюваний […] переховується від органів досудового розслідування чи суду.
Стаття 190. Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу
4. Слідчий суддя […] за клопотанням прокурора має право вирішити питання про повторне затримання з метою приводу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
ІV. ОЦІНКА СЛІДЧОГО СУДДІ
Слідчий суддя заслухавши доводи прокурора, дослідивши матеріали клопотання та перевіривши його на дотримання вимог КПК України, приходить до наступного.
Порядок, встановлений КПК (процесуальний порядок, форма, процедура), - це певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій (див. постанову Верховного суду України від 16 березня 2017 року у справі № 671/463/15-к).
У даному випадку, на думку слідчого судді, враховуючи наведені обставини та норми кримінального процесуального законодавства, які регламентують порядок вирішення питання порушеного заявниками, у т.ч. ч. 4 ст. 189, п. 3, 4 ч. 1 ст. 190 КПК, слід зауважити наступне.
(і) характеристика особи
Перелік обставин, які б свідчили «за» або «проти» обрання запобіжного заходу, може бути лише приблизним і не є вичерпним. З огляду на це, у кожному випадку розгляду клопотання слідчий суддя вирішуючи питання про надання дозволу на затримання з метою застосування/обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини з числа передбачених ст. 178 вказаного Кодексу.
В цій ситуації відносно підозрюваного, на підставі відомостей наданих стороною обвинувачення, установлено такі дані, як-то: ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Біхор Республіки Румунія, громадянина Республіки Румунія, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання в Україні, раніше не судимий.
Згідно відомостей Державної прикордонної служби України ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишив територію України 15.03.2018 року, виїхавши до Румунії (див. дані ухвали від 26 березня 2024 року у справі №755/3334/18.
(іі) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, особа, і його правову кваліфікацію за законом України про кримінальну відповідальність
Згідно повідомлення про підозру від 02 березня 2018 року (вручено особі 02 березня 2018 року) у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за попередньою змовою з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_4 01.03.2018 приблизно о 13 годині 10 хвилин перебували на перехресті вулиць Бучми та Миколайчука у місті Києві, в автомобілі марки «Ауді», н.з. НОМЕР_1 , який перебував у них в користуванні, в багажному відділенні якого знаходилась побутова техніка в картонних коробках, а саме: телевізор, пилосос, набори посуду, які заздалегідь були підготовлені для вчинення злочину.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, ОСОБА_10 та ОСОБА_4 побачили раніше невідомого їм потерпілого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обравши майно останнього об'єктом свого злочинного посягання.
Далі ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , за заздалегідь досягнутої домовленості, під'їхали на вказаному вище автомобілі до потерпілого ОСОБА_12 та, завчасно розподіливши між собою ролі, ОСОБА_4 звернувся до потерпілого ОСОБА_12 , якого шляхом обману, під приводом отримання подарунку у вигляді побутової техніки, схилив до того, аби ОСОБА_12 впустив їх у своє житло.
Після цього ОСОБА_10 , за попередньою змовою з ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до житла, спільно з ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_12 01.03.2018 р. приблизно о 13 годині 30 хвилин приїхали за адресою: АДРЕСА_2 , де, шляхом обману, під приводом надання в якості подарунку побутової техніки, примусили потерпілого впустити їх до власного житла, а саме квартири АДРЕСА_3 даного будинку.
Потім ОСОБА_10 , за попередньою змовою з ОСОБА_4 , перебуваючи у житлі ОСОБА_12 , а саме - у квартирі АДРЕСА_4 , куди проникли шляхом обману, з метою таємного викрадення чужого майна, втілити в життя власний злочинний умисел, таємно викравши грошові кошти в сумі 11 200 гривень 00 копійок та 268 доларів США, що на момент вчинення злочину, згідно курсу НБУ, становило 7 182 гривні 40 копійок, які належать ОСОБА_12 .
В подальшому ОСОБА_10 , за попередньою змовою з ОСОБА_4 , з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, а викраденими грошовими коштами розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матеріальну шкоду на загальну суму 18 382 гривні 40 копійок.
(ііі) обґрунтованість підозри (наявність «розумної» підозри)
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч. 5 ст. 9 КПК України), а відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, п. 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30 серпня 1990 року (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86, https://hudoc.echr.coe.int/rus?i=001-57721 ) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_683#Text ).
Тлумачення поняття «обґрунтованості» буде залежати від усіх обставин справи («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», § 32). Під поняттям «обґрунтованої підозри» у скоєнні кримінального правопорушення розуміється «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин» («Ilgar Mammadov v. Azerbaijan», заява № 15172/13 , від 29 травня 2019 року , § 88, https://hudoc.echr.coe.int/rus?i=001-193543 ).
Згідно повідомлення про підозру особу повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК за обставин описаних у п.п. іі п. ІV ухвали.
У клопотанні вказується, що обґрунтованість підозри ґрунтується у т.ч. на фактичних даних відображених у рапорті про затримання працівників поліції; протоколі допиту потерпілого ОСОБА_12 ; протоколі додаткового допиту потерпілого ОСОБА_12 ; протоколі обшуку від 01 березня 2018 року; протоколах допиту свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , речовими доказами.
Відповідно проаналізувавши вказане, слідчий суддя вважає, що наявні у кримінальному провадженні фактичні дані, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, у якому йому повідомлено про таку підозру, оскільки в своїй сукупності вказують на існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити такі правопорушення.
У зв'язку з чим, вважати підозру явно неприйнятною неможливо, оскільки стороною обвинувачення надано важливі відомості (протоколи слідчих дій, інші документи), які вказують на те, що причетність підозрюваного до вчинення вказаних діянь є вірогідною. В той час, як сама обґрунтована підозра, згадана в статті 5 § 1(c) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, в якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування.
(іv) щодо ризиків зазначених у клопотанні про застосування запобіжного заходу
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання наявним ризикам, у той час як підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні та з його урахуванням погоджується з доводами про наявність ризиків вказаних у клопотанні про застосування/обрання запобіжного заходу та наведених у п. І ухвали.
Дійсність вказаних ризиків слідчим суддею оцінено у світлі факторів, пов'язаних з характером особи підозрюваного, його моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, та того, що вони належним чином вмотивовані прокурором та підтверджуються наявними матеріалами.
(v) щодо існування обставин, зазначених у п. 1 ч. 4 ст. 189 КПК України, для прийняття рішення про надання дозволу на затримання
Відповідаючи на питання того, чи дійсним є факт переховування (визначений п. 1 ч. 4 ст. 189 КПК як одна з передумов надання дозволу на затримання) слідчий суддя враховує те, що Верховний суд України у справі № 5-1кс15 в постанові від 19 березня 2015 року указав, що при з'ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально-процесуальний статус особи, яка вчинила злочин, а саме це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов'язана з'являтись до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов'язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов'язку. Разом з тим на особу, яка вчинила злочин, законодавством не покладається обов'язок самовикриття, а тому, якщо вона до моменту виникнення вказаного обов'язку, в порядку реалізації конституційного права на свободу пересування, змінила місце свого проживання (навіть і з метою уникнення кримінальної відповідальності), про юридично значуще ухилення від слідства говорити не можна.
За таких умов та виходячи з того, що підозрюваний знав про це провадження та свій статус у ньому, по дату розгляду цих клопотань не виконує обов'язки, визначені ст. 42 КПК, щодо інформування про змінену адресу, або ж місце перебування, в ключі чого, в цій ситуації, ідеться про юридично значуще ухилення, адже особа в установленому порядку визнана підозрюваною, була зобов'язана з'являтись за викликом, перебувати в межах досяжності.
Зазначена особа усвідомлювала, що в неї вже виник юридичний обов'язок постати перед судом, однак вони ухиляються від виконання такого обов'язку.
Отже, вказані у клопотанні про застосування/обрання запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, оскільки встановлено наявність обставин передбачених п. 1-2 ч. 1 ст. 194 КПК, а також є достатні підстави вважати, що він переховується.
Питання визначене п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК на предмет потреби аналізуватиметься під час розгляду клопотання про обрання/застосування запобіжного заходу по суті за наслідками затримання особи та її доставлення до суду.
V. ВИСНОВОК
Відповідно, ураховуючи вказане у п. IV ухвали, у провадженні є дійсними обставини визначені п. 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України.
Також, встановлено, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, а також є достатні підстави вважати, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування.
Отже, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання про надання дозволу на затримання в поєднанні з аргументами наведеними у клопотанні про застосування/обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у порядку ст. 94 КПК, вважає, що клопотання про надання дозволу на затримання підлягає задоволенню, що також слугує і підставою для не розгляду по суті клопотання про застосування/обрання запобіжного заходу, оскільки останнє, у цьому випадку, є фактично додатком до клопотання про надавання дозволу на затримання, адже подане у порядку п. 1 ч. 2 ст. 188 КПК України, а не ст. 183 даного Кодексу.
З цих підстав та керуючись статтями 131, 132, 183, 188-191, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд постановив:
клопотання про надання дозволу на затримання - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання громадянина Республіки Румунія ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування/обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В силу ч. 2 ст. 190 КПК України, вказати адресу прокурора ОСОБА_20 - АДРЕСА_5 , тел.: НОМЕР_3 .
Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу щодо підозрюваного з моменту: 1) приводу до суду; 2) добровільного з'явлення до суду; 3) відкликання ухвали прокурором.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді, та є обов'язковою до виконання на всій території України.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 09:00 год. 30 вересня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1