"15" жовтня 2024 р.
справа №642/5502/24
провадження № 2-а/642/36/2024
15 жовтня 2024 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Ольховського Є.Б.,
за участю секретаря - Прийма Ф.О.
розглянувши в порядку спрощеного, без виклику (повідомлення) сторін адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського Управління патрульної поліції в Харківській області 1 взводу 3 батальйону 3 роти сержанта поліції Албінець Юрія Олександровича, Управління патрульної поліції в Харківський області Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
13.09.24р. ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом про скасування постанови серії ЕНА № 2961018 від 01.09.24 р про накладення адміністративного стягнення у виді 425 грн штрафу у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. Обґрунтовуючи тим, що як зазначено у оскаржуваній постанові 01.09.24р. о 20-56 год. у м. Харків, вул. Планова, б.17 він керував т.з. без чинного страхового поліса, вважає її незаконною, оскільки на нього не було складено протоколу та не оформлювались матеріали ДТП, отже зупинка т.з. з метою перевірки наявності поліса та вимога пред'явлення поліса не правомірна. У порушення вимог ст. 268 КУпАП поліцейський ОСОБА_2 при розгляді справи відмовив позивачу у наданні пояснень та клопотань, не надав можливості отримати юридичну допомогу, чим порушив його права.
Ухвалою суду від 16.09.24р. відкрито спрощене провадження по справі (без виклику) повідомлення сторін.
У відзиві на адміністративний позов, поданому в системі «електронний суд», представник відповідача Департаменту патрульної поліції Ільченко Є.С., який надійшов до суду 01.10.24р. просить відмовити в задоволенні позову у зв'язку з його безпідставністю. Зазначає, що 01.09.2024 близько 20 год. 56 хв. за адресою: вул. Планова, 17, м. Харків, екіпажем виявлено рух т.з. FORD SCORPIO, зовнішні світлові прилади якого не відповідали вимогам конструкції, також т.з. мав зовнішні ознаки дорожньо-транспортної пригоди. Згідно відомостей єдиної централізованої бази даних, екіпажем поліції було виявлено відсутність діючого полісу обов'язкового страхування т.з FORD SCORPIO, станом на дату зупинки т.з.
Відповідно до ч. 1ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з постанови серії ЕНА №2961018 від 01.09.24р., 01.09.2024р. о 20 год. 56 хв. за адресою: вул. Планова, 17, м. Харків, водій ОСОБА_1 , керував т.з. FORD SCORPIO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , без чинного страхового полісу обов'язкового страхування всіх наземних т.з., чим порушив п.2.1 г ПДР України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 126 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 425 грн.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
В силу п.11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог Правил дорожнього руху, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 Правил дорожнього руху.
Згідно з п. 2.1 ґ ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: чинний страховий поліс (страховий сертифікат Зелена картка) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Частиною 1 ст. 126 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
З наданого суду відповідачем витягу щодо перевірки чинності внутрішнього страхування вбачається, що поліс на т.з. № В2958ХІ станом на 01.09.24р. не знайдено.
На підтвердження правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідачем в системі «електронний суд» надано відеозапис адміністративного правопорушення, зафіксованого на нагрудні бодікамери №470117.
Наданим відеозаписом зафіксовано події, які відбувались 01.09.2024р. о 20 год. 56 хв. за участю сторін.
Стосовно посилань позивача на відсутність підстав для зупинки транспортного засобу суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 13.1 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.03.2009 року № 111, підставою для зупинення транспортних засобів є, зокрема, таке: порушення ПДР водіями, наявність даних, що свідчать про причетність транспортного засобу, його водія, пасажирів або вантажу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, злочину чи адміністративного правопорушення, необхідність опитування водія чи пасажирів про обставини скоєння ДТП, адміністративного правопорушення, злочину, свідками якого вони є або могли бути, необхідність залучення водія транспортного засобу для надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або працівникам міліції чи як свідка при оформленні протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
Частиною 2 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Імперативні приписи абзацу другого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух»і пункту 21.3статті 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зобов'язують осіб, що керують транспортними засобами, мати при собі та на вимогу поліцейського пред'являти для перевірки страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Виключення з цього правила встановлені у пункті 13.1статті 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
З указаним законодавчо визначеним обов'язком водіїв корелюються встановлені пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» та статтею 53 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повноваження органів Національної поліції щодо перевірки дотримання правил дорожнього руху, в тому числі в аспекті наявності у водія відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.08.2019р. у справі № 524/126/17 та від 21.11.2019р. у справі № 522/22180/16-а.
Посилання позивача на відсутність у поліцейського повноважень перевіряти у позивача страховий поліс не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів та не спростовують обов'язку водія транспортного засобу мати при собі та пред'являти на вимогу поліцейського для перевірки зазначений вище документ.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність у поліцейського права вимоги до водія надати до перевірки договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів незалежно від складення відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення або оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди, у якій брав участь позивач.
Згідно з пунктом 1статті 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.
Із дослідженого відеозапису встановлено, що 01.09.2024р. близько 20 год. 56 хв. за адресою: вул. Планова, 17, м. Харків, екіпажем виявлено рух т.з. FORD SCORPIO, зовнішні світлові прилади якого не відповідали вимогам конструкції, горять білим кольором замість червоного, також т.з. мав зовнішні ознаки дорожньо-транспортної пригоди , чути як ОСОБА_1 пояснює що на автомобілів їздив його батько та пошкодив задню ліву фару.
Також зафіксовано, що після зупинки т.з. FORD SCORPIO, під керуванням ОСОБА_1 поліцейським було повідомлено про підстави для зупинки транспортного засобу. Під час складання протоколу поліцейським позивачу роз'яснено усі права.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що зупинка позивача працівниками поліції здійснена за наявності на те законних підстав.
Крім того, на відео позивач не заперечує факт відсутності при собі чинного страхового полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортного засобу, пояснюючі це відсутністю часу на її оформлення, натомість в позові наголошує тільки на тому, що вимога зупинки його т.з. та вимога пред'явлення поліса була не законною та не правомірною.
Належними та допустимими доказами у справі встановлено факт порушення позивачем приписів пп. «ґ» п.2.1 Правил дорожнього руху та вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що інспектор патрульної поліції діяв в межах своїх повноважень, а оскаржувана постанова винесена з дотриманням прав особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим вважає необхідним у задоволенні позову відмовити.
У випадку відмови у задоволенні позову витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 5- 11, 13-16, 77, 120, 242-246, 286 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до поліцейського Управління патрульної поліції в Харківській області 1 взводу 3 батальйону 3 роти сержанта поліції ОСОБА_2 , Управління патрульної поліції в Харківський області Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Б. Ольховський