Справа №639/4315/24
Провадження №2/639/1498/24
15 жовтня 2024 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Труханович В.В.,
за участю секретаря - Яременко В.В.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкова цивільну справу №639/4315/24 за позовною заявою Харківської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, -
У липні 2024 року представник позивача Харківської міської ради звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, згідно якої просили суд стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 462 551,74 грн. за використання земельної ділянки загальною прощею 0,0760 га по АДРЕСА_1 за період з 03.11.2020 по 31.12.2021.
14 жовтня 2024 року від представника відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про закриття провадження у справі, у зв*язку з тим, що подана позовна заява Харківської міської ради не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
В обгрунтування заяви зазначено, що мотивами для звернення із відповідним позовом позивач виділяє те, що відповідачу на праві приватної власності належить нежитлова будівля літ. "Г-2" загальною площею 282, 6 кв. м. по АДРЕСА_1 з 03.11.2020 по теперішній час. Вищевказана нежитлова будівля розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:02:017:0029. Зазначена земельна ділянка належить до земель житлової та громадської забудови. Вид використання - для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель, компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку. Крім того, згідно із Актом обстеження земельної ділянки за адресою по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310137900:02:017:0029 позивачем визначено, що ОСОБА_2 згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань зареєстрована як фізична-особа підприємець з 01.07.1996.
Таким чином, відповідач констатує, що остання є фізичною-особою підприємцем і використовує на праві власності нежитлову будівлю літ. "Г-2" загальною площею 282, 6 кв. м. по АДРЕСА_1 і використовує її у комерційних цілях з метою отримання прибутку. Вказана будівля використовується як швейний цех для пошиття одягу, і відповідно використовує спірну земельну ділянку з метою отримання прибутку від ведення підприємницької діяльності, що відповідає цільовому призначенню земельної ділянки. За таких обставин, відповідач наголошує, що спірні правовідносини виникли між Харківською міською радою та ОСОБА_2 , як фізичною особою-підприємцем. Таким чином, даний спір не підлягає розгляду в цивільних судах України, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.Даний спір має бути розглянутий в порядку господарського судочинства України.
Представник позивача в підготовчому судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання про закриття провадження у справі. Відповідач та представник відповідача в підготовче судове засідання не з*явились, надали заяву про розгляд справи у їх відсутності, просили клопотання задовольнити.
У відповідності до вимог ст. 198, ч. 1 ст. 223 ЦПК України суд вважає можливим провести підготовче судове засідання у відсутності нез*явившихся сторін.
Суд, вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що представник позивача Харківської міської ради звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, згідно якої просили суд стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 462 551,74 грн. за використання земельної ділянки загальною прощею 0,0760 га по АДРЕСА_1 за період з 03.11.2020 по 31.12.2021.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 серпня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою Харківської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати. Призначено підготовче судове засідання.
14 жовтня 2024 року від представника відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про закриття провадження у справі, у зв?язку з тим, що подана позовна заява Харківської міської ради не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Так, статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною 1 статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно пунктом 1 частиною 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.
Положення статті 20 ГПК України передбачають визначення юрисдикції господарських судів у справі як за суб'єктним, так і за предметним критерієм.
Ознаками господарського спору, підвідомчого господарському суду, є, зокрема, участь у спорі суб'єкта господарювання, наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Відповідно до статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відтак, підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Аналіз змісту та підстав вищевказаного позову свідчить про те, що спір між сторонами виник у зв'язку з несплатою за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 .
Як вбачається з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить нежитлова будівля літ. "Г-2" загальною площею 282, 6 кв. м. по АДРЕСА_1 з 03.11.2020 (а.с.15).
Згідно із Актом обстеження земельної ділянки за адресою по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310137900:02:017:0029 позивачем визначено, що ОСОБА_2 згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань зареєстрована як фізична-особа підприємець з 01.07.1996 (а.с. 10).
Як зазначає представник відповідача, вказана будівля використовується як швейний цех для пошиття одягу, і відповідно використовує спірну земельну ділянку з метою отримання прибутку від ведення підприємницької діяльності, що відповідає цільовому призначенню земельної ділянки
Отже, спір між сторонами виник у зв'язку із здійсненням ФОП ОСОБА_2 господарської діяльності.
Відповідно до ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Згідно із ч. 1 ст. 128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
За положеннями ст. 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до ст. 52 ЦК України ФОП відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
За змістом ст.ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, ст.ст. 202-208 ГК України, ч. 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» навіть у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Вказане відповідає правовим висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеним 13.02.2019 року у процесуальному рішенні за результатом розгляду справи № 910/8729/18, провадження № 12-294гс18.
Між тим, якщо боржник фізична особа-підприємець ліквідований, то з позовом про стягнення заборгованості потрібно звертатися не до цивільного суду, а до господарського.
Відповідне положення міститься упостанові Великої Палати від 09.10.2019 у справі №127/23144/18.
Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового засідання суд постановлює ухвалу, зокрема про закриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Зважаючи на вищевикладені положення процесуального закону, враховуючи суб'єктний склад учасників та зміст правовідносин сторін, як таких, що виникли з господарською діяльністю, підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, відтак даний позов не підсудний Жовтневому районному суду м. Харкова та належить до юрисдикції господарського суду.
Керуючись ст. ст. 10, 19, 200, 255 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі - задовольнити.
Провадження у справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати закрити.
Роз'яснити Харківській міській раді, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 15.10.2024
Суддя В.В. Труханович