Провадження № 2/639/1293/24 Справа № 639/3487/24
15 жовтня 2024 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Марченка В.В.,
за участю секретаря судового засідання Василевської Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 639/3487/24
позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 )
відповідач: Харківська міська рада (адреса місцезнаходження: м-н. Конституції, 7, м. Харків)
про встановлення факту родинних зв'язків та визначення додаткового строку для прийняття спадщини-
ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до Харківської міської ради в якому просить:
- встановити факт, що позивач є спадкоємцем 5 черги за законом після смерті двоюрідної племінниці, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- встановити позивачу додатковий строк тривалістю 3 (три) місяці з дня набрання рішення законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її двоюрідної племінниці, ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть НОМЕР_1 ), позивач звернулася 14.12.2023 до Другої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно, яке належало померлій, квартиру АДРЕСА_2 . Другою Харківською міською нотаріальною конторою було заведено спадкову справу №496/2023 та постановою державного нотаріуса Катерини Радкевич від 16.12.2023 №1809/02-31, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва, оскільки було пропущено строк для прийняття спадщини та не в повному обсязі підтверджено родинні відносини зі спадкодавцем.
ОСОБА_2 перед смертю тривалий час знаходилася на лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві Харківської Обласної Ради «обласній клінічній психіатричній лікарні №3», у відділенні закритого типу. Причиною її смерті стала параноїдна шизофренія, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть та довідкою про причину смерті №44 від 06.04.2022. Позивач не могла відразу взнати про її смерть. В той же час позивачка теж хворіла, зважаючи на вкрай тяжкий стан свого здоров'я та похилий вік, через серцеві напади та підвищення кров'яного тиску близькі, які доглядали за нею, не повідомляли про смерть племінниці. Лише після стабілізації її стану здоров'я у листопаді 2023 року позивачу повідомили про смерть її двоюрідної племінниці.
Окрім того позивач зазначає, що факт родинних відносин підтверджується архівною довідкою № 01-44/159 від 30.04.2024, виданою Державним архівом Харківської області про те, що ОСОБА_3 була донькою ОСОБА_4 , та заповітом, складеним їх матір'ю, ОСОБА_5 , засвідченого в Державній Нотаріальній Конторі міста Харкова 9.08.1930 №315/5, з якого вбачається, що ОСОБА_4 був рідним братом ОСОБА_6 .
Позивач змушена звернутись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 20.06.2024 року відкрито провадження по справі та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.09.2024 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гуцал М.І. про витребування доказів. Витребувано у Другої Харківської міської нотаріальної контори належним чином засвідчену копію спадкової справи № 496/2023 (зареєстрована у спадковому реєстрі 14.12.2023 за № 71728028), заведеної після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.09.2024 року закрито підготовче провадження а справу призначено до судового розгляду.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Гуцал М.І. не з'явились, представник позивача надав до суду заяву, в якій просить провести розгляд справи за відсутністю позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та просить не викликати свідка.
Відповідно до п. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача Харківської міської ради в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки на адресу місцезнаходження, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.
У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
Відповідно до копії архівної довідки № 01-44/159 від 30.04.2024, виданої Державним архівом Харківської області вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 була донькою ОСОБА_4 , та згідно копії заповіту, складеного ОСОБА_5 , засвідченого в Державній Нотаріальній Конторі міста Харкова 09.08.1930 №315/5, вбачається, що ОСОБА_4 був рідним братом ОСОБА_6 .
З матеріалів справи вбачається, що позивачка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є двоюрідною тіткою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 28.07.2022 року виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до копії постанови про відмову у вчинення нотаріальної дій № 1809/02-31 від 16.12.2023 року державним нотаріусом Другої Харківської міської державної нотаріальної контори Радкевич Катериною Володимирівною було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 двоюрідної племінниці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки пропущено строк для прийняття спадщини та в повному обсязі не підтверджено родинні відносини зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно копії спадкової справи № 496/2023 заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , наданої Другою Харківською міською державною нотаріальною конторою судом встановлено, що спадкова справа № 496/2023 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , була розпочата 14.12.2023 року за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно. 16.12.2023 року постановою державного нотаріуса Другої Харківської міської державної нотаріальної контори Радкевич Катериною Володимирівною відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 двоюрідної племінниці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки пропущено строк для прийняття спадщини та в повному обсязі не підтверджено родинні відносини зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Заяви про прийняття, відмову від спадщини або видачі свідоцтва про право на спадщину від інших спадкоємців не надходило. Свідоцтва про право на спадщину не видавались. Згідно відомостей зі Спадкового реєстру інформація щодо наявності спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину відсутня.
З відповіді наданої Комунальним некомерційним підприємством «Міська поліклініка № 24» Харківської міської ради від 29.05.2024 №664/0/520-24 на адвокатський запит вбачається, що ОСОБА_1 знаходиться під наглядом фахівців КНП "Міська поліклініка № 24" ХМР з приводу: ішемічної хвороби серця, атеросклеротичного кардіосклерозу, СН II А ст., гіпертонічної хвороби ІІІст, 2ст високого ризику, церебрального атеросклерозу, хронічної цереброваскулярної недостатності. З 05.04.2022 року у пацієнтки суттєво погіршився стан здоров'я, хвора пересувається в межах квартири.
Таким чином, між сторонами склались спадкові правовідносини, які регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (статті 1217 ЦК України).
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
Приписами ч. 5 ст. 1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику в справах про спадкування» роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Приписами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням досліджених у судовому засіданні письмових доказів, суд дійшов висновку про доведеність факту, що ОСОБА_1 , є двоюрідною тіткою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому наявність підстав для його встановлення у судовому порядку.
Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Згідно ч. 3 ст. 1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно з пунктами 7, 209, 188, 214 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 283/8882 (чинних на час виникнення спірних правовідносин), довідки про заповіти (про наявність заповіту, його зміст та ін.) видаються особам, щодо яких було складено заповіт, а також органам, переліченим в абзаці третьому пункту 7, та спадкоємцям за законом тільки після смерті заповідача за умови подання свідоцтва про його смерть. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, наявність та чинність спадкового договору, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині. Нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.
Отже, Закон пов'язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов'язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі №643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20 (провадження № 61-16153св20).
Таким чином, тривала хвороба позивача є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 80 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустила строк прийняття спадщини у зв'язку з тривалою хворобою, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.1221, 1265, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦКУкраїни, ст.ст. 200, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківської міської ради, про встановлення факту родинних зв'язків та визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є двоюрідною тіткою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 строком у три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Харківська міська рада (адреса місцезнаходження: м-н. Конституції, 7, м. Харків, ЄДРПОУ 04059243).
Повний текст рішення складено 15.10.2024 року
Суддя В. В. Марченко