Справа № 638/17662/24
Провадження № 3/638/6810/24
14 жовтня 2024 року м. Харків
Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Аркатова К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП, стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
У провадження судді Аркатової К.В. відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 вересня 2024 року, надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, водій ОСОБА_2 , в порушення вимог п. 2.5 ПДР України, 08 вересня 2024 року о 08 годині 11 хвилини по вулиці Римарській, біля будинку № 20 у місті Харкові керував транспортним засобом «Mitsubishi L200», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у передбачений законом спосіб в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОКНЛ» ОСОБА_2 відмовився, свідки не залучалися, велася відеофіксація. Вказаними діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В результаті зазначених вище дій, стосовно ОСОБА_2 складено протокол про адміністратвине правопорушення серії ЕПР1 № 125196 від 08 вересня 2024 року.
ОСОБА_2 до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши надані матеріали, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9а ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій ОСОБА_2 , в порушення вимог п. 2.5 ПДР України, 08 вересня 2024 року о 08 годині 11 хвилини по вулиці Римарській, біля будинку № 20 у місті Харкові керував транспортним засобом «Mitsubishi L200», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується відповідними ознаками, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у передбачений законом спосіб в закладі охорони здоров'я ОСОБА_2 відмовився, свідки не залучалися, велася відеофіксація. Вказаними діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В результаті зазначених вище дій, стосовно ОСОБА_2 складено протокол про адміністратвине правопорушення серії ЕПР1 № 125196 від 08 вересня 2024 року.
Вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, крім зазначеного вище протоколу, також підтверджується:
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 08 вересня 2024 року;
- напрвленням ОСОБА_2 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 08 вересня 2024 року;
- рапортом інспектора поліції в Харківській області ДПП від 08 вересня 2024 року;
- відомостями відеозапису з нагрудної камери поліцейського (DVD+R диски у кількості 2 одиниць з маркуванням АЛ 9446), на якому зафіксовано, що ОСОБА_2 08 вересня 2024 року о 08 годині 11 хвилини перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Дослідивши докази, що є наявними у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 , суд визнає їх належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.
Статтею 266 КУпАП визначений порядок проведення огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до п.3 Розділу І цієї Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння є:
- запах алкоголю з порожнини рота;
- порушення координації рухів;
- порушення мови;
- виражене тремтіння пальців рук;
- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
- поведінка, що не відповідає обстановці.
Судом враховано, що відповідно до п. 6 Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду щодо.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги ч. 2 ст. 251, ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, а також «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейськими дотримано.
Дослідивши докази, що є наявними у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 , суд визнає їх належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Отримавши посвідчення водія, ОСОБА_2 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіхстаттях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Враховуючи викладене вище, суд вважає зазначені вище докази належними, допустимими та достатніми для висновку про те, що водій ОСОБА_2 , який керував автомобілем «Mitsubishi L200», д.н.з. НОМЕР_1 , 08 вересня 2024 року о 08 год 11 хв, перебував в стані алкогольного сп'яніння.
Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у передбачений законом спосіб в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОКНЛ» ОСОБА_2 відмовився, свідки не залучалися, велася відеофіксація.
Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При накладенні стягнення, відповідно до ст. ст. 33-35 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, тому вважає, за необхідне застосувати до ОСОБА_2 штраф у розмірі, передбаченому санкцією статті 130 КУпАП, за якою кваліфіковані її дії з позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік.
Статтею 40-1 КУпАП передбачено, що у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Таким чином, одночасно з накладенням адміністративного стягнення суд, у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягує з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, суд -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст.ст. 307, 308 КУпАП, у разі несплати ОСОБА_2 штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постановине пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з ОСОБА_2 стягується подвійний розмір штрафу 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп.
Суддя