Справа № 644/5694/24
Провадження № 2/638/5866/24
Іменем України
14 жовтня 2024 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Латки І.П.,
за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши в спрощеному позовному провадженні у залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У вересні 2024 року до Дзержинського районного суду м. Харкова за підсудність з Орджонікідзевського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 20165,55 грн., яка обґрунтована тим, що 26 грудня 2019 року відповідач приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладення кредитного договору № б/н та отримання кредитної картки. На підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4 % щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом. Всі основні умови кредитування доведені відповідачеві, що свідчить його підпис в паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка».
При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає кредитний договір, що підтверджується її підписом у заяві.
Позивач зазначає, що відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за договором не виконала.
У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за кредитним договором, станом на 27 червня 2024 року за відповідачем утворилася заборгованість у сумі 20165,55 грн, яка складається з: 11528,70 грн - заборгованість за кредитом, 8636,85 грн - заборгованість за відсотками.
Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 26 грудня 2019 року у розмірі 20165,55 грн., покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 вересня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін про судове засідання. Встановлено відповідачу строк п'ятнадцять днів з дня вручення цієї ухвали, протягом якого вона має право подати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України.
У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подала, у зв'язку з чим суд розглядає справу на підставі наявних доказів відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином і в установленому законом порядку.
Позивачем до позовної заяви додано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, в якому останній просив справу розглядати без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи та постановлення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про судове засідання повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Відповідно до вимог статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.
Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання.
У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Докази того, що відповідач на виконання вимог статті 131 ЦПК України повідомляв суд про зміну адреси місцезнаходження, в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явились в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не з'явилася в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомила, про час і місце судового засідання була повідомлена належним чином відповідно до положень п. 4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 1 ст. 280 ЦПК України). У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явилася, відзиву на позовну заяву не подала, тому суд, зі згоди позивача, вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26 грудня 2019 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, в якому зазначено, що своїм підписом у заяві відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, складає договір про надання банківських послуг.
Також, 26 грудня 2019 року о 10:23:35 год ОСОБА_1 простим електронним підписом, шляхом підтвердження ОТП 7375 з телефону НОМЕР_1 , підписала Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», чим ознайомилася з наступними умовами кредитування за програмою «Картка «Універсальна GOLD», а саме: тип кредиту - поновлювальна кредитна лінія з пільговим періодом використання, сума кредиту - до 100000 грн, строк кредитування - 240 місяців, мета кредитування - на споживчі цілі, процентна ставка - 3,7% в місяць (44,4% річних), реальна процентна ставка - 56,44%.
Згідно з Довідками за картами, АТ «Акцент-Банк» видало ОСОБА_1 картку № НОМЕР_2 зі строком дії до березня 2027 року.
26 грудня 2019 року ОСОБА_1 встановлено кредитний ліміт 15000 грн, який в подальшому 17 січня 2022 року було збільшено до 28000,00 грн., а 01.02.2022, 29.05.2023 та 25.08.2023 зменшено до 17770,00 грн, 11528,70 грн та 11600,00 грн відповідно, що підтверджується Довідкою за лімітами.
Відповідно до Виписки по картці від 27 червня 2024 року, ОСОБА_1 було відкрито рахунок НОМЕР_3 . Протягом періоду з 06.02.2020 до 23.08.2023 ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами, частково погашала заборгованість.
Згідно з Розрахунком заборгованості за договором № Б/Н від 26 грудня 2019 року, у ОСОБА_1 обліковується заборгованість за кредитним договором, розмір якої станом на 27 червня 2024 року складає 20165,55 грн, з яких: 11528,70 грн - заборгованість за кредитом, 8636,85 грн - заборгованість за відсотками.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.
Згідно ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Зважаючи на факт підписання відповідачем вказаної вище анкети-заяви та паспорту споживчого кредиту, суд дійшов висновку, що між АТ «Акцент-Банк» та відповідачем було укладено в письмовій формі кредитний договір за яким було відкрито картковий рахунок.
Вказані обставини свідчать про дотримання письмової форми правочину та укладення кредитного договору, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Згідно зі ст. 1046, 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 530 ЦК України та той факт, що позичальником фактично отримані та використані кредитні грошові кошти в добровільному порядку на користь позивача не повернуті, АТ «Акцент-Банк» обґрунтовано звернулося до суду за захистом порушених прав, шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язки з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 03 липня 2019 року по цивільній справі № 342/180/17.
Матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів, що спростовують факт укладення кредитного договору та розмір заборгованості за тілом кредиту.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 11528,70 грн.
Крім того, 26 грудня 2019 року ОСОБА_1 підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, а також Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» з базовою процентною ставкою за кредитом - 44,4 % річних), що підтверджується його підписом на Анкеті-заяві та змістом Паспорту споживчого кредиту.
Таким чином, сторони узгодили умови договору щодо розміру процентів за користування кредитними коштами.
Як зазначено вище, Анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку та Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», в яких міститься, зокрема, базова процентна ставка за кредитом, підписані ОСОБА_1 26 грудня 2019 року.
Таким чином, між сторонами укладено договір, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кошти в вигляді кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 44,4 % річних на суму залишку заборгованості
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість за кредитним договором, за період з 26 грудня 2019 року до 27 червня 2024 року, ОСОБА_1 має перед позивачем заборгованість за відсотками у розмірі 8636,85 грн.
Згідно статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Такого ж змісту норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц.
Таким чином, долучені позивачем до позовної заяви виписка з рахунку та розрахунок заборгованості є належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір.
З дослідженого в судовому засіданні розрахунку заборгованості, який не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, встановлено, що свої зобов'язання за кредитним договором відповідач виконав неналежним чином та має непогашену заборгованість за відсотками у розмірі 8636,85 грн.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України).
Одним із способів захисту майнових прав відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України є примусове виконання обов'язку в натурі.
З урахуванням викладеного, враховуючи, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором порушено майнові права позивача, тому наявні підстави для судового захисту прав позивача, у зв'язку з чим позовні вимоги АТ «А-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 20165,55 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Керуючись ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273-274, 279, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, заборгованість за кредитним договором № б/н від 26 грудня 2019 року у розмірі 20165,55 грн (двадцять тисяч сто шістдесят п'ять гривень 55 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, судовий збір в сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 14 жовтня 2024 року.
Суддя І.П. Латка