Справа № 569/6207/20
1-кп/569/1395/24
про призначення судового розгляду
07 жовтня 2024 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченої - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42018181010000112 від 28.11.2018 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 203-2 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 203-2 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 203-2 КК України, -
встановив:
В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що підстав для закриття, зупинення провадження немає, в справі наявні всі необхідні для розгляду в судовому засіданні матеріали, порушень КПК України при проведенні досудового розслідування не встановлено, підстав для повернення обвинувального акту прокурору немає, а тому просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та їх захисник - адвокат ОСОБА_7 проти призначення справи до судового розгляду не заперечували.
Заслухавши думку учасників провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.
Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло.
Кримінальне провадження підсудне Рівненському міському суду Рівненської області, підстав для його закриття та зупинення немає, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, отже провадження може бути призначене до судового розгляду.
Таким чином, в наявності достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Крім того, захисник обвинувачених - адвокат ОСОБА_7 звернулася до суду із клопотанням про скасування арешту з майна. Відповідно до якого просить скасувати арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області на грошові кошти в сумі 1340 доларів США, 200 Євро, 21 700 грн.; на грошові кошти в сумі 30 000 доларів США; на грошові кошти в сумі 34350 грн.; на грошові кошти в сумі 12 335 грн. та зобов'язати уповноваженого слідчого чи/або прокурора в рамках кримінального провадження повернути майно для власника - ОСОБА_4 . В обгрунтування клопотання вказує, що 14.10.2020 слідчим Рівненського відділу поліції в ході обшуку на підставі ухвали слідчого судді було вилучено 30 000 доларів США з індивідуального банківського сейфу № НОМЕР_1 в ПАТ КБ «ПриватБанк», що була зареєстрована на ім'я ОСОБА_4 . Відповідно до договору зберігання, укладеного між ОСОБА_10 та ОСОБА_4 від 31.12.2019, за яким ОСОБА_4 був зберігачем коштів в сумі 30 000 доларів США, що належать ОСОБА_10 на праві власності. ОСОБА_10 підозра у кримінальному провадженні не вручалася, жодного відношення до кримінального провадження він не має. Наразі ОСОБА_10 вимагає у ОСОБА_4 повернути кошти. Стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об'єктивні підстави для накладення арешту на майно (кошти), цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній, як і не встановлено розміру збитків у вигляді тяжких наслідків.
В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та їх захисник - адвокат ОСОБА_7 підтримали клопотання та просили задовольнити його.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечив проти поданого клопотання про скасування арешту майна. Просив відмовити у задоволенні такого клопотання.
Заслухавши думку учасників процесу, оглянувши матеріали клопотання про скасування арешту та додані до них письмові документи, суд вважає, що клопотання підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном і ніхто не може бути протизаконно обмежений в реалізації свого законного права власності.
Згідно зі ст. 1 Першого проколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства), Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
У справі Раймондо проти Італії (рішення 24.01.1994), заявник скаржився на контроль за використанням власності в зв'язку з провадженням кримінальною розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст. 1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п. 35).
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської .Федерації», судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Судом встановлено, що 14.01.2020 року, органом досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 10.01.2020 року проведено обшук у нежитловому приміщенні депозитарію банківської установи відділення АТ КБ «Приватбанк» за адресою м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2В (право власності зареєстроване за ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ТОВ «Партнер-Банк», ОСОБА_13 ), а саме в індивідуальному банківському сейфі (сейфовій скриньці) відкритому на громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 30 000 доларів США.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 22.01.2020 року накладено арешт на майно, яке було вилучене 14.01.2020 в ході проведення обшуку у приміщенні АТ КБ «ПриватБанк» у індивідуальному банківському сейфі відкритого на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на грошові кошти в загальній сумі 30000 доларів США.
Як встановлено в судовому засіданні, арештовані грошові кошти в сумі 30000 доларів США, про які йдеться в клопотанні про скасування арешту майна, являються власністю громадянина ОСОБА_10 , який позичив такі під розписку ОСОБА_4 . Зокрема, викладене підтверджується долученими до клопотання договором зберігання від 30.12.2019 та розпискою від 30.12.2019. Будь-яких доказів, які б ставили під сумнів дійсність такого договору та розписки під час розгляду вказаного клопотання стороною обвинувачення долучено не було.
Стороною обвинувачення не надано суду, жодних доказів, які б підтверджували, що арештоване майно наділене ознаками передбаченими ч. 1 ст. 96-2 КК України чи доказів, які б ставили під сумнів законність зберігання ОСОБА_4 вказаних грошових коштів, а також не наведено аргументованих заперечень з приводу мотивів заявника та не доведено існування правових підстав для подальшого збереження арешту майна.
Таким чином враховуючи наведене та беручи до уваги тривалість арешту вилученого майна, суд вважає, що клопотання в частині скасування арешту на грошові кошти в загальній сумі 30000 доларів США - підлягає задоволенню.
Щодо клопотання в частині скасування арешту на грошові кошти в сумі 1340 доларів США, 200 Євро, 21700 грн., грошові кошти в сумі 12335 грн. та грошові кошти в сумі 34350 грн., суд зазначає наступне.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 22.01.2020 року накладено арешт на майно, яке було вилучене 14.01.2020 в ході проведення обшуку в приміщенні квартири за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , за адресою АДРЕСА_1 , зокрема на грошові кошти в сумі: 1340 доларів США, 200 Євро, 21700 грн.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 26.12.2019 року накладено арешт на майно, яке було вилучене 20.12.2019 в ході проведення санкціонованого обшуку в приміщенні грального закладу за адресою: АДРЕСА_2 , зокрема на грошові кошти в сумі 12335 гривень.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 26.12.2019 року накладено арешт на майно, яке було вилучене 21.12.2019 в ході проведення санкціонованого обшуку в приміщенні квартири, де проживає ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_3 в ході якого було виявлено та вилучено: грошові кошти в сумі 34350 грн.
Суд враховує, що розгляд кримінального № 42018181010000112 від 28.11.2018 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 203-2 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 203-2 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 203-2 КК України, на теперішній час не завершений. Дане майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, з'ясування обставин та перевірка їх доказами не закінчено.
Крім того, вказані грошові кошти, вилучені вході обшуку в даному кримінальному провадженні безпосередньо за місцем проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , а також в приміщенні грального закладу, тому суд вважає, що вони можуть відноситися до обставин вчинення кримінального правопорушення.
За наведених обставин, на переконання судом, в межах даного кримінального провадження таке втручання у право власності як арешт грошових коштів переслідує легітимну мету.
Отже, не встановлено, що арешт на грошові кошти накладений необґрунтовано, як і не встановлено, що в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна відпала потреба, а відтак підстави для задоволення клопотання про скасування арешту з грошових коштів відсутні, тому у задоволенні клопотання про скасування арешту на грошові кошти в сумі 1340 доларів США, 200 Євро, 21700 грн., грошові кошти в сумі 12 335 грн. та грошові кошти в сумі 34350 грн. слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 100, 171-174, 314-316 КПК України, суд, -
ухвалив :
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні № 42018181010000112 від 28.11.2018 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 203-2 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 203-2 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 203-2 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського міського суду (м. Рівне, вул. Шкільна, 1) на 14.10.2024, 16:00 год.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
В судове засідання викликати учасників судового провадження.
Клопотання адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна - задовольнити частково.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_14 (справа №569/593/19, провадження 1-кс/569/374/20), за якою накладено арешт на майно, вилучене у АДРЕСА_4 , а саме: грошові кошти в сумі 30 000 доларів США.
Грошові кошти в сумі 30 000 доларів США, які вилучені у АДРЕСА_4 , які знаходяться в спеціальному пакеті "Національна поліція України" № НОМЕР_2 та передані на відповідальне зберігання до відділення АТ КБ "ПриватБанк", що за адресою: АДРЕСА_5 - повернути ОСОБА_4 .
В задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1