Справа № 550/1048/24
Провадження № 1-кп/550/108/24
15 жовтня 2024 року селище Чутове
Чутівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Чутове Полтавської області кримінальне провадження № 62024170010000121 стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. КняжичіКиєво-Святошинського району Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, неодруженого, тимчасово не працюючого, військовозобов'язаного, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнаного судом доведеним.
06.07.2023 близько о 19 год 26 хв ОСОБА_4 , керуючи вантажним автомобілем марки «Mercedes-Benz 817», державний номерний знак « НОМЕР_1 », рухаючись поблизу селища Чутове Полтавського району Полтавської області по автодорозі М-03 Київ - Харків - Довжанський, був зупинений за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень вантажів старшим державним інспектором відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті ОСОБА_5 , призначеним на посаду головою Державної служби України з безпеки на транспорті.
Згідно з пунктом 1 частини 6 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, забезпечує: реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.
Відповідно до пункту 4 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11.02.2015 № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр - міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Відповідно до пункту 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Постановою Кабінету міністрів України від 08.11.2006 № 1567 затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (далі - Порядок), пунктом 1 якого встановлено, що він визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до пункту 20 Порядку виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Згідно з пунктами 25, 26, 28 Порядку, справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцем знаходження автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований автомобільним перевізником на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, про що повідомляється територіальний орган Укртрансбезпеки, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
Відповідно до пункту 1 примітки до статті 364 КК України, службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Таким чином, відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», статті 16-1 Закону України «Про транспорт», пунктів 1-5 Положення, пункту 1 примітки до статті 364 КК України ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді старшого державного інспектора відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті, являється працівником правоохоронного органу та службовою особою, яка здійснює функції представника влади.
Після установлення наявності в діях ОСОБА_4 ознак адміністративного правопорушення щодо порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, що пов'язаний з використанням тахографа на вищевказаному автомобілі, старший державний інспектор відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті ОСОБА_5 прослідував до службового автомобіля «Укртрансбезпеки» «KRAZLMZ2MP», державний номерний знак « НОМЕР_2 », білого кольору, до якого в подальшому підійшов ОСОБА_4 , для складання матеріалів щодо порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, що пов'язаний з використанням тахографа, передбаченого Законом України «Про автомобільний транспорт».
06.07.2023 о 19 год. 41 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи біля службового автомобіля «Укртрансбезпеки» «KRAZLMZ2MP», державний номерний знак « НОМЕР_2 », білого кольору, поблизу селища Чутове Полтавського району Полтавської області, по автодорозі М-03 Київ - Харків - Довжанський, діючи із прямим умислом, з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, що пов'язаний з використанням тахографа, під час складання на нього адміністративних матеріалів, використовуючи мобільний інтернет-банкінг «monobank», надав старшому державному інспектору відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті ОСОБА_5 , неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 2500 гривень за непритягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої Законом України «Про автомобільний транспорт», на вказану банківську платіжну картку за номером № НОМЕР_3 АТ «Універсалбанк», відкриту на ім'я ОСОБА_6 , яка доводиться тещею ОСОБА_5 .
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 369 КК України, у вигляді надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
Позиція сторін кримінального провадження.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,визнав повністю, підтвердивши обставини, а саме час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення, викладеного в обвинувальному акті, які відповідають дійсності. При цьому вказав, що, дійсно, 06.07.2023 о 19 год 41 хв, перебуваючи біля службового автомобіля «Укртрансбезпеки» «KRAZLMZ2MP», державний номерний знак « НОМЕР_2 », білого кольору, поблизу селища Чутове Полтавського району Полтавської області, по автодорозі М-03 Київ - Харків - Довжанський, діючи із прямим умислом, з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, що пов'язаний з використанням тахографа, під час складання на нього адміністративних матеріалів, використовуючи мобільний інтернет-банкінг «monobank», надав старшому державному інспектору відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті ОСОБА_5 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 2500 гривень за непритягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої Законом України «Про автомобільний транспорт», на вказану банківську платіжну картку за номером № НОМЕР_3 АТ «Універсалбанк», відкриту на ім'я ОСОБА_6 , яка доводиться тещею ОСОБА_5 , а також зазначив,що щирокається у вчиненому,та просив суворо його не карати.
Прокурор вказав, що у судовому засіданні достеменно встановлено, що інкриміноване кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим, тому просить суд визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України. Враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, прокурор просив призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 369 КК України визнавповністю, не заперечував фактичні обставини кримінального провадження, правильно розуміє та усвідомлює зміст обставин кримінального правопорушення, в якому обвинувачується, а також те, що обставини кримінального провадження щодо обвинувачення ОСОБА_4 за фактом надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, іншими учасниками судового провадження не оспорюються, після роз'яснення обвинуваченому та іншим учасникам кримінального провадження положень та наслідків ст. 349 КПК України, судовий розгляд кримінального провадження був обмежений допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу цього обвинуваченого, з визнанням недоцільності дослідження інших доказів, що стосуються обвинувачення.
Суд пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе обмовляє або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд враховує визнання обвинуваченим своєї вини, його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Згідно зі ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.
Мотиви призначення покарання.
За змістом статей 50, 65 КК України особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен враховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.
Отже, обираючи вид покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким, наслідки його вчинення, бере до уваги відомості про особу обвинуваченого, який раніше не був судимий, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв у розкритті кримінального правопорушення, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, характеризується задовільно.
Враховуючи викладене, загальні засади призначення покарання - законність, справедливість, обґрунтованість та індивідуалізацію, враховуючи вимоги ст. 65 КК України, те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, враховуючи другорядну роль кари як мети покарання, беручи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї винуватості як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні, його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, дані про особу обвинуваченого, його задовільну характеристику, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 50, 65, 66, 67, ч. 1 ст. 369 КК України, ч. 2 ст. 124, ч. 4 ст. 174, ст.ст. 349, 369-371, 374, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Згідно з ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому, інші учасники судового провадження копію вироку суду мають право отримати після подачі відповідної заяви про це до суду.
Вирок суду, за виключенням тих обставин, що не були досліджені в судовому засіданні, може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Чутівський районний суд Полтавської області.
Вирок суду набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками судового провадження. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1