Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/2806/22
Провадження № 1-кп/553/200/2024
Іменем України
14.10.2024м. Полтава
Ленінський районний суд м.Полтави в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави кримінальне провадження №12022221140000139 від 05.02.2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Погранічноє, Приморського краю Російської Федерації, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
-08.08.2016 Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України до 3 років обмеження волі, відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки, 31.10.2016 Харківським Апеляційним судом переглянуто вирок від 08.08.2016, призначено покарання у виді 3 років обмеження волі, звільнений 20.05.2019 по УДЗ на невідбутий термін 6 місяців 21 день,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -
З обвинувального акту встановлено, що 07.01.2022 об 04:30 год., більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не вдалось, ОСОБА_4 знаходився біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та з корисливою метою, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, переліз через паркан, яким огороджене вищевказане домогосподарство та відчинивши двері будинку, які були не замкнені, зайшов всередину.
Так, перебуваючи в будинку ОСОБА_4 побачив на дивані, поряд з ОСОБА_5 , який в той момент спав, належний потерпілому мобільний телефон «Xiaomi Redmi 9-а» вартістю 1843 грн. 33 коп.
Так, оцінивши ситуацію, що склалася, пересвідчившись, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 взяв вказаний мобільний телефон та поклав до кишені штанів у які був одягнений, після чого з місця вчинення кримінального
Таким чином ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 1843,33 грн.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.
У судовому засіданні, з посиланням на норми Закону України «Про декриміналізацію крадіжок» №3886-ІХ, прокурор заявив клопотання про закриття кримінального провадження за фактом крадіжки у зв'язку з його декриміналізацією.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання прокурора про закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Суд, вислухавши доводи сторін, приходить до такого висновку.
Так, 09.08.2024 р. набув чинності Закон України 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Ч. 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Зі змісту клопотання вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_4 вчинив 07.01.2022 р.
Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2481 грн, а 50 відсотків від його розміру становили 1240,50 грн.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 2481 грн (1240,50 х 2 = 2481).
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, своїми діями ОСОБА_4 заподіяв матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_5 в розмірі 1843,33 грн.
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Враховуючи те, що вартість таємно викраденого ОСОБА_4 майна становила 1843,33 грн, тобто ця сума була меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме 2481 грн, то суд вважає, що з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України і ст. 5 КК України принцип зворотної дії закону в часі, скоєння ОСОБА_4 07.01.2022 р. таємного викрадення майна, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло належного ОСОБА_5 не підпадає під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України.
Положеннями п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК встановлено, що кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, тому суд вважає за необхідне кримінальне провадження закрити.
Керуючись ст.5 КК України, ст.ст. 284, 286, 372, 376 КПК України, суд -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Кримінальне провадження №12022221140000139 від 05.02.2022 року відносно ОСОБА_4 за ч.3 ст. 185 КК України закрити на підставі ст. 5 КК України, п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Полтави протягом семи днів з дня проголошення.
Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_1