КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ
Справа №552/6894/24
Провадження № 2-н/552/1415/24
15.10.2024 року суддя Київського районного суду м.Полтави Турченко Т.В., розглянувши заяву Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за комунальні послуги з ОСОБА_1 ,-
Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» звернулось до Київського районного суду м.Полтави з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованості, що склалася за адресою: АДРЕСА_2 за період з 01.12.2021 року по 30.09.2023 року в розмірі 295 840,18 грн. в т.ч. 250 555,52 грн. основного боргу, 13 113, 99 грн. 3% річних та 32 170,67 грн. інфляційних втрат та понесені судові витрати.
Заявлена вимога обґрунтована тим, що за умовами договору про надання послуги з постачання теплової енергії, заявником було здійснено постачання тепла боржнику, яку він отримував та використовував за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з тим, боржник не в повному обсязі сплачував нараховані суми за надані послуги, що свідчить про неналежне виконання ним своїх зобов'язань.
Дослідивши заяву Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про видачу судового наказу та додані до неї копії документів на підтвердження обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, приходжу до висновку про наявність передбачених законом підстав для відмови у видачі судового наказу про стягнення із боржника ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з теплопостачання, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно положень п.1 ч.2, ч.3 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, зокрема, у порядку наказного провадження. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Пунктом 3 ч.1 ст.161 ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог ст.163 цього Кодексу.
За змістом пунктів 4, 5 ч.2 ст.163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, що передбачено пунктами 3, 4 ч.3 ст.163 ЦПК України.
Відповідно до роз'яснень п.13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» у разі заявлення вимоги про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Суддею встановлено, що в заяві про видачу судового наказу заявник зазначає про те, що в період із 01.12.2021 року по 30.09.2024 року (включно) ним було надано послуги з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_2 року в розмірі 295 840,18 грн. в т.ч. 250 555,52 грн. основного боргу, 13 113, 99 грн. 3% річних та 32 170,67 грн. інфляційних втрат, вартість якого боржником не сплачена.
На обґрунтування заявлених вимог заявник посилається на те, що взаємовідносини між заявником та боржником врегульовано Індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії.
Проте, наданий заявником Індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії не містить жодних ідентифікуючих даних платника. Також, до суду інших доказів, які б підтверджували сплату споживачем, саме ОСОБА_1 , коштів на рахунок постачальника за надані послуги з теплопостачання, заявником не надано. Таким чином, суд позбавлений можливості перевірити договірні правовідносини заявника стосовно постачання теплової енергії боржнику.
Також суддею враховується те, що сума заборгованості, яку просить стягнути ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» з ОСОБА_1 значною, а тому дані вимоги не можуть розглядатися за правилами наказного провадження.
Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне відмовити у видачі судового наказу за поданою заявою, оскільки заявником не надано доказів, що підтверджують обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги.
Керуючись ст.ст. 95, 161, 163, п.1 ч.1 ст. 165, 166, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,-
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про стягнення заборгованості за комунальні послуги з ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Турченко Т.В.