Справа № 524/10298/24
Провадження № 2/524/3966/24
14 жовтня 2024 року м.Кременчук
Суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука Алексашина Н.С., вивчивши матеріали справи за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
АТ «АКЦЕНТ-БАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 115532,32 грн.
Отже спір не є малозначним в розумінні п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України, оскільки ціна позову перевищує тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позовну заяву підписано та подано представником банку - ОСОБА_2 .
На підтвердження своїх повноважень ОСОБА_2 надав лише копію окремих аркушів статуту банку та копію довіреності на його ім'я, посвідченої головою правління банку ОСОБА_3 .
При цьому, пункт 9.4.8 Статуту, в якому йдеться про особливості здійснення самопредставництва банку, відображено не в повному обсязі, текст переривається і не дає змоги встановити обсяг повноважень працівників під час здійснення самопредставництва.
Відповідно до ч.1 ст.58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 60 ЦПК України).
Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України.
За таких умов, зважаючи на те, що в силу ціни позову справа не є малозначною, для самопредставництва юридичної особи не достатньо виданої нею на ім'я одного з працівників довіреності.
29 грудня 2019 року набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення».
Починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Саме такі висновки викладені у постанові ВП ВС від 8 червня 2022 року у справі №303/4297/20.
Велика Палата Верховного Суду виснувала, що працівник має бути уповноваженим на представництво юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема посадової інструкції, а не довіреності.
Подання документів, що підтверджують обставину перебування особи, визначеної у довіреності, у трудових відносинах є необхідним і достатнім для підтвердження повноважень діяти від імені органу або юридичної особи.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Зважаючи на те, що позовну заяву подано особою, яка не надала належних документів на підтвердження повноважень на здійснення представництва юридичної особи у суді, заява підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст.58, 60, 62, 185 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, повернути заявнику.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.С.Алексашина