Справа № 524/10546/24
Провадження № 1-кп/524/767/24
14 жовтня 2024 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченої - ОСОБА_4
потерпілого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження №12024170500001760 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Лісоводи Городицького району Хмельницької області, громадянки України, українки, освіта середня, не працюючої, перебуває у фактичних сімейних відносинах, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,
05.08.2024 приблизно о 21 годині 30 хвилини, в приміщенні кухонної секції АДРЕСА_3 , у ОСОБА_4 розпочалася словесна сварка на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з її співмешканцем ОСОБА_5 , які перебувають між собою у сімейних відносинах, без реєстрації шлюбу. Під час сварки у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на вчинення кримінального правопорушення пов'язаного з домашнім насильством - заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 . З метою реалізації свого умислу, ОСОБА_4 усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень, та бажаючи їх настання, діючи з мотивів особистої неприязні, взявши в руку зі столу кухонний ніж, нанесла один удар ножем в передню грудну клітину праворуч ОСОБА_5 , та один удар в задню грудну клітину ліворуч.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 995 від 03.09.2024 при судово-медичній експертизі ОСОБА_5 виявлені наступні тілесні ушкодження:
- проникаючого колото-різаного поранення задньої поверхні грудної клітки зліва рана якого розташована в 4-ому міжребер?ї по лопатковій лінії, яке ускладнилося гемопневмотораксом - наявність 500мл повітря та 100мл крові в лівій плевральній порожнині; рановій канал має напрямок зліва-направо, знизу-догори, ззаду-наперед, довжиною 4,5см. Дане тілесне ушкодження утворилось від дії колючо-ріжучого предмету по типу клинка ножа, або іншого предмету, що має схожі властивості, незадовго до госпіталізації в медичний заклад, можливо в указаний термін та при вказаних обставинах, і за ступенем тяжкості, відноситься до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення (Згідно п.2.1 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995р.);
- непроникаючого колото-різаного поранення передньої поверхні грудної клітки справа, рана якого розташована в проекції 5-6-го ребра по середнє-ключичній лінії; рановій канал має напрямок справа-наліво, зверху-донизу, спереду-назад, довжиною 3см та сліпо закінчується в м?яких тканинах. Дане тілесне ушкодження утворилось від дії колюче-ріжучого предмету по типу клинка ножа, або іншого предмету, що має схожі властивості, незадовго до госпіталізації в медичний заклад, можливо в указаний термін та при вказаних обставинах, і за ступенем тяжкості, відноситься до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що СПРИЧИНИЛИ короткочасний розлад здоров?я (Згідно п.2.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995р.).
Свою вину у скоєні інкримінованого їй кримінального правопорушення ОСОБА_4 визнала повністю, пояснивши про обставини, що відповідають вступній частині вироку. Цивільний позов прокурора визнала в повному обсязі.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні відмовився від дачі показань. Зазначив, що жодних претензій до обвинуваченої не має.
Враховуючи те, що обвинувачена та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, за згодою учасників процесу, суд провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч.3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченої, вивченням постанов про визнання речовими доказами, цивільного позову і матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Судом роз'яснено учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
При цьому розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого їй обвинувачення.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання її винною.
Умисні дії ОСОБА_4 , які виразились в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння суд кваліфікує за ч.1 ст. 121 КК України.
Вирішуючи питання про обрання обвинуваченій ОСОБА_4 міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, її сімейний стан, стан здоров'я та вік.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої суд визнає, визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю криіманльного правопоуршення.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої суд визнає вчинення кримінального правопорушення відносно особи, з якою перебуває у сімейних відносинах.
З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що для виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_4 , попередження нових кримінальних правопорушень, їй має бути призначене необхідне й достатнє покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене.
Виходячи із встановлених обставин, відношення обвинуваченої до скоєного, даних про її особу, враховуючи її вік та стан здоров'я, усвідомлення нею своєї вини, думку потерпілого, суд доходить переконання про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання, з застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.
Також відповідно до вимог ст. 91-1 КК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, зокрема, направлення для проходження програми для кривдників, про що просить прокурор.
Суд вважає за необхідне на підставі п.5 ч.1 ст.91-1 КК України застосувати до ОСОБА_4 , обмежувальний захід у вигляді покладення на неї обов'язку пройти програму для кривдників строком на 1 місяць.
При вирішенні питання щодо заявленого прокурором цивільного позову про стягнення витрат на лікування потерпілого, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 12, ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, уповноважений пред'являти цивільний позов в інтересах держави та громадян у порядку, передбаченому цим кодексом.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.
Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.
Згідно п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 № 545 «Про затвердження Порядку обчислення розміру фактичних витрат охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння, зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету використання», сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, у якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.
Як встановлено судом, у зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні у Комунальному некомерційному медичному підприємстві «Лікарня інтенсивного лікування Кременчуцька», де на його лікування витрачено - 10790,75 грн.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину.
Частиною 3 статті 1206 ЦК України передбачено, якщо лікування проводилось закладом охорони здоров'я, що є у державній власності або у власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Підсумовуючи вище викладене, заявлений прокурором цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої підлягає задоволенню в повному обсязі.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, застосований до ОСОБА_4 , а також арешти, накладені ухвалами слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 07.08.2024 на тимчасово вилучене майно підлягають скасуванню.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців, поклавши відповідно до ст.76 КК України обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід, передбачений п.5 ч.1 ст. 91-1 КК України, а саме: направлення ОСОБА_4 для проходження програми для кривдників строком на 1 (один) місяць.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, застосований до ОСОБА_4 - скасувати.
Цивільний позов прокурора задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Державного бюджету України витрати на лікування потерпілого від кримінального правопорушення у сумі 10790 (десять тисяч сімсот дев'яносто) грн. 75 (сімдесят п'ять) коп., які перерахувати на номер рахунку: НОМЕР_1 ; код отримувача НОМЕР_2 , отримувач - ІНФОРМАЦІЯ_2 , банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).
Арешти, накладені ухвалами слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 07.08.2024 на тимчасово вилучене майно - скасувати.
Речові докази: змиви РБК з підлоги напроти вхідних дверей до секції №4, контрольний змив з підлоги напроти вхідних дверей до секції №4, зіскоб РБК з підлоги секції №3 напроти вхідних дверей до кімнати №5, предмет, схожий на ніж зі злідами РБК, майку бірюзового кольору, футболку чорного кольору зі слідами РБК та порізами, рюкзак темно-синього кольору з надписом «PUMA» - знищити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_6