Справа №: 398/3241/24
провадження №: 2/398/2251/24
Іменем України
"14" жовтня 2024 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Молонової Ю.В.,
при секретарі Борозні Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до АТ КБ «ПриватБанк» про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся до суду із позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову зазначає, що з його кредитної картки № НОМЕР_1 невідомою особою було знято грошові кошти у розмірі 77753,86 грн. Позивач не вчиняв будь яких дій, спрямованих на списання кредитних коштів. Крім того, не здійснював дій, що могли б призвести до списання грошових коштів третіми особами, не розголошував особисті дані невідомим особам, не здійснював будь які операцій з картками. Також позивач звернувся до поліції про вчинення шахрайських дій. Просить зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» відновити залишок кредитних коштів по його картці/рахунку № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 станом на 29.04.2024, а також припинити нарахування відсотків, штрафу, пені та інших штрафних санкцій за користування кредитним лімітом, що утворилися внаслідок проведення операцій 29.04.2024 по його карткам/рахункам.
Ухвалою судді від 25.06.2024 по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду. Копія ухвали була направлена сторонам та відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
У своєму відзиві представник відповідача зазначає, що згідно здійсненої перевірки Служби Безпеки АТ КБ «ПриватБанк» встановлено, що 30.04.2024 в 10:22:03 надійшов дзвінок з номеру НОМЕР_3 - «29.04.2024 року клієнту зателефонували нібито з Київстар і сказали, що закінчується строк номера, і запропонували продовжити. ОСОБА_1 погодився, ввів вказану комбінацію, після чого надійшла інша комбінація в СМС-повідомленні, яка також була введена Клієнтом, після чого номер телефону заблокувався. Наступного дня виявив, що кошти було знято. Отже, Позивач самостійно власноручним введенням інформації надав певну інформацію, яка могла спровокувати зняттю коштів.
Також в ході перевірки СБ Банку встановлено, що 29.04.2024 в 15:38:21 з фінансового (на момент вчинення транзакцій) номера телефону НОМЕР_4 був здійснений дзвінок від чоловіка, який представився як ОСОБА_1 з метою підтвердження платежу. Клієнт під час підтвердження операції зазначив яким органом виданий паспорт, скільки повних років, місце проживання, розмовляв та надавав інформацію впевнено. Отже сумнівів, що дзвінок здійснено Позивачем не було. Також, з перевірки вбачається, що фінансовий номер телефону було поповнено на 40 грн. Також, службою безпеки Банку встановлено пристрій, за допомогою кого вчинено операції, згідно встановленої геолокації співпадає з фактичним місцем проживання клієнта. Отже, це ще раз підтверджує, що несанкціоновані операції відбулися в наслідок розголошення конфіденційної інформації третім особам, або ж самостійно клієнтом.
У зв'язку з чим просить у задоволені позову відмовити.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися. Через канцелярію суду представник позивача подала заяву про розгляд справи без їх участі, на позовних вимогах наполягає.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином. Будь-яких заяв до суду не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до такого.
Судом встановлено, що 01.05.2024 СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області за заявою ОСОБА_1 розпочато досудове розслідування кримінального провадження, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (а.с.13).
29.04.2024 з карткового рахунку ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_5 та НОМЕР_6 було знято грошові кошти на загальну суму 77002,65 грн. (а.с.14-19).
Зі скіншоту зображення мобільного телефону вбачається, що 29.04.2024 на мобільний номер надійшло СМС-повідомлення про заміну SIM. Зазначено код підтвердження. Також повідомлення містить застереження, якщо особа не подавала запит на заміну SIM, не вводити комбінацію та не передавати її іншим особам (а.с.20).
З матеріалів службової перевірки АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що 30.04.2024 в 10:22:03 надійшов дзвінок з номеру НОМЕР_3 - «29.04.2024 року клієнту зателефонували нібито з Київстар і сказали, що закінчується строк номера, і запропонували продовжити, останній погодився, запропонували вести комбінацію, ввів, прийшла СМС з другою комбінацією, ввів цю комбінацію, після чого заблокувався телефон. На другий день виявив, що зняли всі кошти з двох карточок. Слід зауважити, що згідно повідомлення в Voice Record System з номеру НОМЕР_7 (на час транзакцій був фінансовим) 29.04.2024 в 15:38:21 був дзвінок від чоловіка, який представився як ОСОБА_1 з метою підтвердження платежу. Останній конфіденційною інформацією по даним ОСОБА_1 - яким органом виданий паспорт, скільки повних років, місце проживання, розмовляв та надавав інформацію впевнено. Також мобільний телефон НОМЕР_7 було поповнено на 40 грн. 29.04.2024. Згідно виборки логів входів «Приват-24» по клієнту ОСОБА_1 виявлено пристрій, який згідно геолокації співпадає з фактичним місцем проживання клієнта (а.с.52-54).
Згідно з ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Стаття 1073 ЦК України визначає, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
За змістом ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального платіжного засобу зобов'язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
Частиною 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що уразі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
Згідно з пунктом 2 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року N 705, емітент зобов'язаний надавати ПІН або іншу інформацію, яка дає змогу здійснювати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу, лише держателю електронного платіжного засобу.
Відповідно до пункту 3 розділу VI Положення банк зобов'язаний у спосіб, передбачений договором: повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу; забезпечити користувачу можливість інформувати банк про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем; реєструвати та протягом строку, передбаченого законодавством України для зберігання електронних документів, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування банком користувача та користувачем банку.
Банк у разі невиконання обов'язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.
Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення користувач зобов'язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які ним не виконувалися.
Пунктами 7, 8 розділу VI Положення визначено, що емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Отже, лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності.
Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
Аналогічні висновки викладені, зокрема у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі N 6-71цс15 та неодноразово підтверджені Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 січня 2018 року у справі N 202/10128/14-ц (провадження N 61-1856св17), від 18 квітня 2018 року у справі N 190/926/16-ц (провадження N 61-6470св18), від 20 червня 2018 року у справі N 320/1169/16-ц (провадження N 61-9855св18), від 22 листопада 2018 року у справі N 712/2283/16-ц (провадження 61-11291св18), від 05 грудня 2018 року у справі N 754/15020/15-ц (провадження N 61-22283св18), від 17 липня 2019 року у справі N 571/841/16-ц (провадження N 61-25606св18), від 13 вересня 2019 року у справі N 501/4443/14-ц (провадження N 61-10469св18), від 02 жовтня 2019 року у справі N 182/3171/16 (провадження N 61-24548св18), від 16 жовтня 2019 року у справі N 676/2792/16-ц (провадження N 61-34233св18), від 20 листопада 2019 року у справі N 210/245/18-ц (провадження N 61-4352св19), від 05 грудня 2019 року у справі N 168/613/16-ц (провадження N 61-11711св18), від 23 січня 2020 року у справі N 179/1688/17 (провадження N 61-12707св19).
Встановлено, що оспорювані транзакції по картковому рахунку, відкритому в АТ КБ «ПриватБанк», були виконані невідомими особами.
В свою чергу, з розслідування банку доданого до відзиву вбачається, що ОСОБА_1 зателефонував на номер гарячої ліні АТ КБ «ПриватБанк» та повідомив, що на його номер телефону зателефонували невідомі особи, які представились працівниками мобільного оператору і повідомили про закінчення строку дії СІМ-картки, запропонували продовжити її строк та попросили повідомити код, який прийшов у СМС-повідомленні, що останній і зробив.
При цьому, суд, з огляду на встановленні обставини справи, дійшов висновку, що позивач сприяв своїми діями втраті та незаконному використанню фінансового номера шляхом передання невідомим особам інформації, не впевнившись у достовірності цих осіб та необхідності передачі пін- кодів, що в подальшому дало змогу невідомим особам перевипустити СІМ-картку.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до положень статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отож, суд відмовляє ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх необґрунтованістю, оскільки вважає, що саме власні необачні дії позивача призвели до списання його особистих та кредитних коштів з карткових рахунків, а відтак відсутні підстави для відновлення залишку коштів на його особистому рахунку.
Оскільки позивач відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнений від сплати судового збору, судові витрати слід віднести на рахунок держави.
Керуючись ст. 12, 13, 76, 81, 263-265 ЦПК України, суд,-
У задоволені позову ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до АТ «КБ «ПриватБанк» про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Ю.В. Молонова