Справа № 404/6986/23
Номер провадження 2/404/1123/24
14 жовтня 2024 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді - Іванової Н.Ю.
при секретарі - Коцюбі Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
У серпні 2023 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до Кіровського районного суду м. Кіровограда з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14 вересня 2022 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 4611250 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого відповідачу було надано позику.
За договором факторингу № 08-02/2023 від 08 лютого 2023 року ТОВ «Маніфою» відступило право грошової вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», зокрема відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 28440 грн., з них 9000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 19440 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» в сумі 28440 грн. На повідомлення про необхідність виконання зобов'язань за договором позики відповідач не відреагувала, жодного платежу в рахунок погашення заборгованості не здійснила, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 вересня 2023 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.
Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 січня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором № 4611250 в розмірі 28440 грн. та 2684 грн. витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01 травня 2024 року заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 січня 2024 року, ухвалене за результатами розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено справу до судового розгляду в судове засідання.
06 травня 2024 року від представника відповідача адвоката Калініна С.К. до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно якого вказано, що відповідач будь-яких договорів із ТОВ «Маніфою» не укладав, позику не отримувала. Наданий договір позики та додаток №1 до договору не містить інформації про підписання їх ТОВ «Маніфою» з використанням одноразового ідентифікатора. На підтвердження укладення договору позики позивач не надав докази, що зазначений в договорі одноразовий ідентифікатор був направлений ТОВ «Маніфою» на номер телефону відповідача. В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач пройшла ідентифікацію в інформаційно-телекомунікаційній системі при вході в особистий кабінет на сайті. Позивачем не надано до матеріалів справи жодних доказів вчинення відповідачем таких дій, надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір відповідно до ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір. Не надано доказів проведення ідентифікації відповідача при вході в особистий кабінет, в порядку передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону відповідача, вказаний при вході та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.
Вказано, що позивач не надав суду правил надання фінансових послуг ТОВ «Маніфою». Також, не надано належних доказів на підтвердження перерахування відповідачу коштів по договору - розрахункового документа. При цьому долучений позивачем розрахунок заборгованості не відповідає вимогам закону та долученим позивачем договорам.
Вважає, що розрахунок позивача про стягнення з відповідача процентів нарахованих унаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань після спливу строку кредитування, суперечить вимогам закону та сталій судові практиці.
13 травня 2024 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив. Вказано, що відповідач здійснила підписання договору позики власним електронним ключем. Жодних заперечень, що відповідач не погоджувався з умовами та правилами надання позиви під час укладення та підписання договору, від нього не надходили. Наявність документа, підписаного електронним ключем, свідчить про їх волевиявлення, спрямоване на набуття, зміну або припинення документа. Оскільки в добровільному порядку отримані кредитні кошти відповідачем повернуті не були, кредитор має право вимагати виконання зобов'язання за кредитним договором в будь-який час. Договір вважається укладеним в електронній формі та має силу договору, укладеного в письмовій формі, якщо він підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіна та пароля особистого кабінету, кредитним договір між відповідачем та первісним кредитором укласти було б неможливо. Представник відповідача, заперечуючи проти позовних вимог, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень: доказів, що кредитні кошти не були зараховані на рахунок відповідача; доказів, що даний картковий рахунок йому не належить тощо. Зазначає, що нарахування відсотків первісним кредитором було проведено у відповідності до умов кредитного договору та додатків до нього. Позивачем будь-яких нарахувань здійснено не було. До розміру заборгованості, входять лише суми, нараховані первісним кредитором.
Зазначав про законність укладеного між позивачем та ТОВ «МАНІФОЮ» договору факторингу. Згідно договору факторингу змінюється лише суб'єктивний склад у зобов'язанні, саме зобов'язання зберігається в повному обсязі. Крім того, зазначав, що повідомлення боржників про зміну кредитора у зобов'язанні є обов'язком первісного кредитора. Дані листи не змінюють умов кредитного договору, а носять лише інформативний характер. За умови, що відповідач не отримав повідомлення про зміну кредитора у зобов'язанні, відсутні будь-які причини сплатити заборгованість за кредитним договором на рахунок первісного кредитора.
23 травня 2024 року представником відповідача, адвокатом Калініним С.К. подано до суду заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 червня 2024 року клопотання представника позивача, задоволено. Витребувано у Акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України» (код ЄДРПОУ 00032129, адреса: 01001, місто Київ, вулиця Госпітальна, будинок 12г), наступну інформацію та докази: інформація щодо наявності у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , картки банку (рахунку) у банку станом на 14 вересня 2022 року; інформацію щодо належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , картки банку (рахунку) № НОМЕР_2 ; інформацію щодо надходження на картку банку (рахунку) № НОМЕР_2 , грошових коштів у розмірі 9 000 грн. в період з 14 вересня 2022 року по 20 вересня 2022 року; виписку по картці банку (рахунку) № НОМЕР_2 , за період з 14 вересня 2022 року по 20 вересня 2022 року.
Представник позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача, адвокат Калінін С.К. у судове засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
У зв'язку з неявкою учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
Судом установлено, що 14 вересня 2022 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 4611250 (далі - договір позики), за яким відповідачу було надано позику у сумі 9000,00 грн., строком на 80 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом.
Відповідно до умов договору позики та Паспорту позики до договору, клієнт зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою в порядку та на умовах, визначених цим договором; кредит надається строком на 80 днів.
Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора, що відповідає ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Вказаний кредитний договір містить особисті дані відповідача, його паспортні дані, місце проживання податковий номер, номер телефону.
08 лютого 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Маніфою» було укладено договір факторингу № 08-02/2023.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 08 лютого 2023 до договору факторингу № 08-02/2023 від 08.02.2023, ОСОБА_1 є боржником по договору позики № 4611250, заборгованість по основному боргу 9000 грн., заборгованість по відсотках 19440 грн., а всього 28440,00 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики № 4611250 від 14 вересня 2022 зобов'язання за договором відповідач належним чином не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка становить 28440,00 грн., а саме: заборгованість за основним боргом 9000,00 грн.; заборгованість по відсотках 19440,00 грн.
Відповідно до ст. ст. 11, 13, 14 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Цивільні права і обов'язки особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами, як це передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
В силу ст. 626, 628 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ч.2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товар, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо) яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договір позики був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір, підписаний електронним одноразовим ідентифікатором, вважається укладеним у письмовій формі з моменту його підписання, тобто ведення алфавітно-цифрової послідовності даних (пароль). Водночас такий договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо істотних умов договору.
У справі № 561/77/19 від 16 грудня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.) Абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 р. у справі № 404/502/18, від 7 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
Також, Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12 січня 2021 року дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Крім того, згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі 5.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом установлено, що відповідачем належним чином умови кредитного договору не виконувалися, внаслідок чого утворилися заборгованості у вищезазначеному розмірі, позивач правомірно набув права вимоги за даним кредитним договором, тому має право на належне виконання відповідачем зобов'язань за ним.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.141 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позовні вимоги, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором № 4611250 в розмірі 28440 грн. та 2684 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, рах. ІВАN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк».
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 .
Повний текст судового рішення складено 15.10.2024 року.
Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова
районного суду
м.Кіровограда