15.10.2024
ЄУН 389/3663/24
Провадження №1-кс/389/844/24
15 жовтня 2024 року м. Знам'янка
Слідчий суддя Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.09.2024 про відмову в задоволенні клопотання про звернення до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів від 23.09.2024 при розслідуванні кримінального провадження №42023120040000131 від 11.12.2023,
ОСОБА_2 подала до суду вказану скаргу, з якої вбачається, що 23.09.2024 до Знам'янської окружної прокуратури вона подала клопотання, в якому просила звернутися до Знам'янського міськрайонного суду з клопотанням про надання в рамках кримінального провадження №42023120040000131 від 11.12.2023 тимчасового доступу до ряду речей та документів з можливістю вилучення їх оригніалів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 « ІНФОРМАЦІЯ_3 », Держземаганства, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вказане клопотання розглянуто прокурором у кримінальному провадженні - начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 та в його задоволенні відмовлено, про що 23.09.2024 прокурором винесено відповідну постанову про відмову в задоволенні клопотання. Не погоджуючись зі вказаною постановою прокурора з підстав наведених у поданій скарзі, заяник просить слідчого суддю її скасувати та зобов'язати процесуальних прокурорів ІНФОРМАЦІЯ_5 в особі начальника ОСОБА_4 здійснити законне обгрунтування обставин по справі так як обов'язок доказування покладається й на прокурора у відповідності норм Конституції та законів України щодо тимчасового доступу до речей і документів.
Перевіривши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Статтею 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, дізнавача, в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На стадії досудового розслідування кримінального провадження контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні здійснює слідчий суддя відповідно до його повноважень у порядку, передбаченому КПК України, що встановлено п.18 ст.3 цього Кодексу.
Статтею 26 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною першою ст.303 КПК України і розширеному тлумаченню не підлягає.
Так, відповідно до п.7 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення дізнавача про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
З наведеної норми, що узгоджується з роз'ясненнями, що містяться у п.6 Узагальнення ВССУ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» (лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017) вбачається, що п.7 ч.1 ст.303 КПК передбачене право на оскарження рішення про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, а не будь-яких процесуальних дій, для проведення яких учасник кримінального провадження вносив клопотання слідчому.
Абзацом 2 ч.3 ст.93 КПК України також визначено, що оскарженню до слідчого судді підлягає постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
Відповідно до ст.223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Згідно зі ст.ст.223-245 КПК України до слідчих (розшукових дій) процесуальний закон відносить: допит, пред'явлення особи для впізнання, пред'явлення речей для впізнання, пред'явлення трупа для впізнання, обшук, огляд, слідчий експеримент, освідування особи, отримання зразків для експертизи, залучення експерта.
Види негласних слідчих (розшукових) дій та порядок їх проведення регламентовані Главою 21 КПК України.
При цьому, тимчасовий доступ, відповідно до ст.131 КПК України, є заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості кримінального провадження, а не слідчою (розшуковою) дією.
А «витребування» й «отримання» речей і документів виходячи зі змісту ч.1-3 ст.93 КПК України, є самостійними способами збирання доказів поряд з проведенням слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій.
Зі змісту скарги вбачається, що ОСОБА_2 оскаржує постанову прокурора у кримінальному провадженні від 23.09.2024, якою відмовлено у задоволенні її клопотання про звернення до Знам'янського міськрайонного суду з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.
Однак, тимчамсовий доступ до речей і документів як і витребування доказів, не є слідчими (розшуковими), негласними слідчими (розшуковими) діями в розумінні глав 20, 21 КПК України, а тому постанова прокурора від 23.09.2024 щодо відмови в задоволенні клопотання потерпілої про тимчаосвий джоступ до речей і документів, не належить до виключного переліку рішень, що підлягають оскарженню в порядку ст.303 КПК України.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Положенням ст.93 КПК України передбачено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Згідно зі ст.160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Під час розгляду такого клопотання, відповідно до ч.5 ст.132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя, суд враховує можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.4 ст.304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
З урахуванням наведених обставин, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження за данною скаргою.
Керуючись ст.ст. 284, 303-304 КПК України, суддя,
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.09.2024 про відмову в задоволенні клопотання про звернення до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів від 23.09.2024 при розслідуванні кримінального провадження №42023120040000131 від 11.12.2023.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1