ЄУН 396/1223/24
Номер провадження по справі 1-кп/387/160/24
про продовження строку тримання під вартою
11 жовтня 2024 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_4
обвинуваченого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №62024150030000008 від 12.01.2024, яке 07 серпня 2024 року надійшло з Кропивницького апеляційного суду за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Широка Балка Біляївського раойну Одеської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 , фактично проживаючий АДРЕСА_1 , громадянин України, військовослужбовець військової служби призваного за призовом під час мобілізації, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу на посаді водія НОМЕР_1 автомобільного відділення автомобільного взводу роти матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 у військовому званні "старший солдат", раніше не судимий,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 07 серпня 2024 року з Кропивницького апеляційного суду надійшов обвинувальний акт зареєстрований у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №62024150030000008 від 12.01.2024 за обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 19.07.2024 обрано відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 20.08.2024 продовжено строк тримання під вартою до 18.10.2024.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки, на думку прокурора, ризики, які були підставою для обрання вказаного запобіжного заходу, продовжують існувати, так як обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Також обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_5 не забажав надавати будь які пояснення.
Захисник ОСОБА_4 просила застосувати більш м'який запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт. Так як вважає, що його тримати під вартою немає підстав. Доказів тиску на свідків або перешкоджання судовому розгляду кримінального провадження прокурором не доведено. Також обвинувачений ОСОБА_5 переховуватися від суду не буде.
Суд заслухавши клопотання прокурора та позицію учасників кримінального провадження, доходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні перебуває розгляд судової справи за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Відповідно до чч.1-3 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу; за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, ряд інших обставин та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Як встановлено ч.3 ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Суд зазначає, що відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 є тяжким злочином.
Ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 18.06.2024 відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 13 днів, а саме: з 18 червня 2024 року до 30 червня 2024 року.
Ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 28.06.2024 відносно ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДУ "Одеський слідчий Ізолятор" строком на 33 днів, а саме: з 28 червня 2024 року до 30 липня 2024 року.
Ухвалою судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 19.07.2024 відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДУ "Одеський слідчий Ізолятор" строком на 60 днів, а саме до 17 вересня 2024 року.
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 20.08.2024 продовжено строк тримання під вартою відносно ОСОБА_5 до 18.10.2024.
Суд зазначає, що обвинувачений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Широка Балка Біляївського раойну Одеської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 , фактично проживає АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової служби призваного за призовом під час мобілізації, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу на посаді водія НОМЕР_1 автомобільного відділення автомобільного взводу роти матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 у військовому званні "старший солдат", раніше не судимий, розлучений та має доньку 9 років, яка проживає з матір'ю, обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч.5 ст.407 КК України.
Суд, відповідно до положень статей 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини з огляду на те, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність обґрунтованості ризиків у кримінальному провадженні, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а також, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 під час воєнного стану, покарання, яке йому загрожує в разі визнання його винуватим, відсутність стійких соціальних зв'язків за місцем проживання, дійшов до висновку, що обставини кримінального провадження свідчать про наявність високого ступеню ризиків, що обвинувачений, може переховуватися від суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні, і таким чином негативно вплинути на хід судового розгляду та встановлення об'єктивної істини в даному кримінальному провадженні. Отже суд дійшов до висновку про наявність достатніх підстав для продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а інші більш м'які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Доводи сторони захисту з приводу відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, - спростовуються зазначеними у клопотанні обставинами та підставами. Більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а також запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.
Суд зазначає, що положенням ч. 6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Абзацом восьмим частиною 4 статті 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258 - 258-6, 260, 261, 402 - 405, 407, 408, 429, 437 - 442 Кримінального кодексу України.
З огляду на зазначене, суд доходить до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 331 КПК України суд, -
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят днів) тобто до 12 години 50 хвилин 09 грудня 2024 року без визначення застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, та направити для відома та виконання начальнику Державної установа «Одеський слідчий ізолятор».
Дату закінчення дії ухвали суду встановити до 12 години 50 хвилин 09 грудня 2024 року.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Суддя
Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1