Справа № 385/1502/24
Провадження № 1-кп/385/156/24
15.10.2024 року м. Гайворон
Гайворонський районний суд Кіровоградської області, у складі судді ОСОБА_1 розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового розгляду, кримінальне провадження № 12024121240000078 від 20.07.2024 з обвинувальним актом відносно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Червона Людмилівка, Великоолександрівського району, Херсонської області, українця, маючого середньою освіту, військовослужбовця, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України, такого, що не має судимості,
у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,-
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем, проходячи службу на посаді гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 2 десантно штурмового взводу 1 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйонувійськової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат,в порушення вимог ст. ст. 3, 65, 68 Конституції України, ст. ст. 11, 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, близько 16 години 00 хвилин 12.07.2024 перебував неподалік магазину «Продукти» розташованому по АДРЕСА_2 , де на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , виник словесний конфлікт. В ході вказаного конфлікту у ОСОБА_2 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень невизначеного обсягу ОСОБА_3
Невідкладно, з метою реалізації свого злочинного умислу, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_2 в той момент, коли ОСОБА_3 знаходився в положенні стоячи, підійшов до нього з правого боку та завдав йому один удар кулаком правої руки в область виличної ділянки обличчя справа, внаслідок чого на тілі ОСОБА_3 утворилися тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, струсу головного мозку, забійної рани величної ділянки обличчя справа та мають ознаки легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я кожне зокрема (тривалість розладу здоров'я не перевищує 21 день.) Вважаючи свої дії достатніми, для досягнення свого злочинного умислу, свої протиправні дії відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_2 припинив самостійно.
Своїми діями ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України, а саме в умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Підстави розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні
Положеннями ч. 2 та 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Прокурором в обвинувальному акті викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою вину, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта додано письмову заяву підозрюваного ОСОБА_2 від 09.10.2024, яка складена за участі захисника ОСОБА_4 , в якій ОСОБА_2 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, беззаперечно визнає; згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без його участі.
У вказаній заяві захисником ОСОБА_4 підтверджено добровільність беззаперечного визнання вини підозрюваного, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Також до обвинувального акта додано письмову заяву потерпілого ОСОБА_3 від 09.10.2024, у якій він зазначає, що не заперечує проти розгляду обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України у спрощеному провадженні, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Просив призначити покарання на розсуд суду.
Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.
Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України, а саме вчинив умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Обвинувачений ОСОБА_2 , інтереси якого представляє захисник ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінального поступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Мотиви призначення покарання
Вирішуючи питання щодо виду та міри покарання, яке слід призначити обвинуваченому, суд виходить із наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Щодо обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_2 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_2 - відсутні.
Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу обвинуваченого, який є неодруженим, за місцем служби та проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, згідно ст. 89 КК України , позицію потерпілого, який просить призначити покарання на розсуд суду.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України, а саме у виді штрафу наближеному до середнього розміру, визначеного санкцією статті.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_2 попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Як у справі «Бакланов проти Росії (рішення від 09.06.2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії (рішення від 24.03.2005 року) суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним».
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Судом встановлено, що ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні не затримувався та під вартою не тримався, запобіжні заходи відносно нього, не застосовувалися. Клопотань про застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили від прокурора не надійшло. Інші заходи забезпечення кримінального провадження також не застосовувались. Цивільний позов не заявлено. Також у кримінальному провадженні відсутні процесуальні витрати і речові докази.
Речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 369, 371, 373, 375, 381, 382 КПК, суд,-
визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу у розмірі 75 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1275 (одна тисяча двісті сімдесят п'ять) грн. 00 коп.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Гайворонський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня ухвалення вироку.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_5
Дата документу 15.10.2024