Справа № 361/10925/23
Провадження № 2/361/2116/24
26.09.2024
(ЗАОЧНЕ)
26 вересня 2024 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючої судді Радзівіл А.Г.
за участю секретаря Коваль О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ?ВВС-Факторинг? до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У грудні 2023 року ТОВ ?ВВС-Факторинг? звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 8000637 від 05.03.2021 року у розмірі 30543,00 грн.; збитки завдані інфляцією у розмірі 554,7 грн.; три проценти річних у розмірі 170,93 грн. та судовий збір у сумі 2147,20 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача посилається на те, що 05.03.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ?Фінансова компанія ?Арагон? та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8000637.
Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 3000,00 грн. строком на 15 днів зі сплатою відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня надання суми кредиту позичальнику та до закінчення строку на який видавався кредит.
Первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі 3000,00 грн, шляхом перерахування грошових коштів на банківську карту № НОМЕР_1 , що належить відповідачу, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ ?Платежі Онлайн? № 20/10 від 04.10.2023 року як технологічного оператора платіжного сервісу ?Platon?.
Кредитний договір укладений у формі електронного документу та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Одноразовий персональний ідентифікатор НОМЕР_2 направлено відповідачу 05.03.2021 року на номер мобільного телефону вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів - НОМЕР_3 та введено позичальником у відповідне поле на сайті первісного кредитора 05.03.2021 року о 16:02 годині.
Таким чином, кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину.
Ініціатором щодо укладення кредитного договору є відповідач, маючи необмежену кількість часу для ознайомлення з умовами надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту , самостійно обрав дату укладання договору, погодився з умовами кредитування та отримав від Товариства кредитні кошти.
Відповідно до кредитного договору, підписуючи цей договір, позичальник засвідчує, що він до підписання договору ознайомлений із правилами надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту, повністю їх розуміє, погоджується з ними і зобов'язується неухильно дотримуватись правил надання кредиту, повний текст яких розміщений на сайті кредитодавця: https://creditpro.com.ua.
Відповідач добровільно за допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт Товариства: обрав для себе у вбудованому калькуляторі бажану суму грошових коштів та строк кредитування, зазначив свої персональні дані в тому числі і банківську картку на яку в подальшому отримав грошові кошти пройшов всі етапи підтвердження наміру вступити в договірні відносини з Товариством та уклав кредитний договір без зовнішнього впливу та примусу.
Вищевикладене підтверджує те, що волевиявлення відповідача вільне і відповідало його внутрішній волі, відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України.
05.08.2021 року між первісним кредитором (ТОВ ?ФК ?Арагон?) та ТОВ ?ВВС-Факторинг? укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 05.08.2021, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до Реєстру боржників права вимоги до яких відступаються, сума та підстава заборгованості від 05.08.2021 року до позивача перейшло право вимоги за зобов'язаннями відповідача за кредитним договором в сумі 10245,00 грн., з яких 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 382,50 грн. - сума простроченої заборгованості, 6 862,50 грн. - сума простроченої заборгованості по підвищеним відсоткам.
Відповідач не виконує умови взятого на себе зобов'язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом.
Станом на день звернення із даним позовом до суду заборгованість за кредитним договором не погашена.
Загальна сума заборгованості станом на 10.10.2023 року за кредитним договором становить - 30543,00 грн., яка складається з наступного: 10245,00 грн. - розмір заборгованості на дату відступлення права вимоги; 20 298,00 грн. - сума нарахованих відсотків станом на 10.10.2023 року.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання становить:
554,7 грн. - збитки завдані інфляцією за період із 05.08.2021 по 24.02.2022 року; 170,93 грн. - три проценти річних від простроченої суми за період із 05.08.2021 по 24.02.2022 року.
14 грудня 2023 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судовий розгляд на 23 квітня 2024 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, в прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи у його відсутність, позов задовольнити.
Відповідач, будучи належним чином повідомленою, в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила.
За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки, не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Провівши заочний розгляд справи, дослідивши письмові докази у справі, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, 05.03.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ?Фінансова компанія ?Арагон? та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8000637.
Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 3000,00 грн. строком на 15 днів зі сплатою відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня надання суми кредиту позичальнику та до закінчення строку на який видавався кредит.
Первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі 3000,00 грн, шляхом перерахування грошових коштів на банківську карту № НОМЕР_1 , що належить відповідачу, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ ?Платежі Онлайн? № 20/10 від 04.10.2023 року як технологічного оператора платіжного сервісу ?Platon?.
Кредитний договір укладений у формі електронного документу та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Одноразовий персональний ідентифікатор НОМЕР_2 направлено відповідачу 05.03.2021 року на номер мобільного телефону вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів - НОМЕР_3 та введено позичальником у відповідне поле на сайті первісного кредитора 05.03.2021 року о 16:02 годині.
Таким чином, кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину.
Ініціатором щодо укладення кредитного договору є відповідач, маючи необмежену кількість часу для ознайомлення з умовами надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту , самостійно обрав дату укладання договору,погодився з умовами кредитування та отримав від Товариства кредитні кошти.
Відповідно до кредитного договору, підписуючи цей договір, позичальник засвідчує, що він до підписання договору ознайомлений із правилами надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту, повністю їх розуміє, погоджується з ними і зобов'язується неухильно дотримуватись правил надання кредиту, повний текст яких розміщений на сайті кредитодавця: https://creditpro.com.ua.
Відповідач добровільно за допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт Товариства: обрав для себе у вбудованому калькуляторі бажану суму грошових коштів та строк кредитування, зазначив свої персональні дані в тому числі і банківську картку на яку в подальшому отримав грошові кошти пройшов всі етапи підтвердження наміру вступити в договірні відносини з Товариством та уклав кредитний договір без зовнішнього впливу та примусу.
Вищевикладене підтверджує те, що волевиявлення відповідача вільне і відповідало його внутрішній волі, відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України.
05.08.2021 року між первісним кредитором (ТОВ ?ФК ?Арагон?) та ТОВ ?ВВС-Факторинг? укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 05.08.2021, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до Реєстру боржників права вимоги до яких відступаються, сума та підстава заборгованості від 05.08.2021 року до позивача перейшло право вимоги за зобов'язаннями відповідача за кредитним договором в сумі 10245,00 грн., з яких 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 382,50 грн. - сума простроченої заборгованості, 6 862,50 грн. - сума простроченої заборгованості по підвищеним відсоткам.
Відповідач не виконує умови взятого на себе зобов'язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом.
Станом на день звернення із даним позовом до суду заборгованість за кредитним договором не погашена.
Загальна сума заборгованості станом на 10.10.2023 року за кредитним договором становить - 30543,00 грн., яка складається з наступного: 10245,00 грн. - розмір заборгованості на дату відступлення права вимоги; 20 298,00 грн. - сума нарахованих відсотків станом на 10.10.2023 року.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання становить: 554,7 грн. - збитки завдані інфляцією за період із 05.08.2021 по 24.02.2022 року; 170,93 грн. - три проценти річних від простроченої суми за період із 05.08.2021 по 24.02.2022 року.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно ч.1, 2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно ч.1, 2, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно ч.1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1055 цього Кодексу, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно із частиною першою статті 633ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини першої статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц).
У постанові об'єднаної плати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17 зазначено, що відповідно до статті 264 Цивільного кодексу України визнання боржником основного боргу, в тому числі і його сплата, саме по собі не є доказом визнання ним також і додаткових вимог кредитора (зокрема, щодо неустойки, процентів за користування коштами), а так само й вимог щодо відшкодування збитків і, відтак, не може вважатися перериванням перебігу позовної давності за зазначеними вимогами. Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов'язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.
Верховний суд (в рамках цієї справи) наголошує, що положення статей 3, 509, 625 ЦК України, передбачають нарахування інфляційних втрат і 3% річних на суму основного боргу, а не на інфляційні втрати і 3% річних, нараховані за попередній період, таким чином помилковим є твердження, що під час нарахування інфляційних втрат урахуванню (обчисленню) підлягає не тільки основний борг, а й сума, на яку збільшився цей борг за попередні періоди внаслідок інфляційних процесів.
Наведену правову позицію також викладено у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №916/2889/13.
Між тим, у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18 (ЄДРСРУ № 82887781), з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, зазначено, що нарахування інфляційних втрат за наступний період з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця є обґрунтованим, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання.
Серед іншого правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).
Згідно з вимогами статті 625 ЦК України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
Таким чином платежі встановлені ст. 625 ЦК України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов'язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер, які наприклад статті законів, які передбачають неустойку. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
За таких обставин, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги позивача та стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ?ВВС-Факторинг? заборгованість за кредитним договором № 8000637 від 05.03.2021 року в розмірі 30543,00 грн., збитки завдані інфляцією в розмірі 554,70 грн., три проценти річних в розмірі 170,93 грн.
Із матеріалів справи також вбачається, що між ТОВ ?ВВС-Факторинг? та адвокатським бюро ?Тараса Онищенка? укладений договір про надання правничої допомоги № 2023/09/18 від 18.09.2023 року, протокол погодження видів правничої допомоги та договірної ціни, Акт прийому-передачі наданих послуг, згідно якого вартість наданих послуг: надання усної консультації стосовно складання позовної заяви ТОВ ?ВВС-Факторинг? до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Узгодження правової позиції - 900,00 грн, складання позовної заяви ТОВ ?ВВС-Факторинг? до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №800637 від 05.03.2021 - 4000,00 грн. Згідно платіжної інструкції в національній валюті від 22 листопада 2023 р. №2158 позивачем сплачено 4900,00 грн. витрат на правову допомогу.
Відповідно ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті впорядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Таким чином, враховуючи надані докази та вищезазначені вимоги, із відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 4900,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2147 грн. 20 коп.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 81, 141, 264, 268, 280 ЦПК України, суд-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ?ВВС-Факторинг? заборгованість за кредитним договором № 8000637 від 05.03.2021 року в розмірі 30543,00 грн., збитки завдані інфляцією в розмірі 554,70 грн., три проценти річних в розмірі 170,93 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ?ВВС-Факторинг? судовий збір в розмірі 2147 грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя Радзівіл А.Г.