Справа № 357/9241/24
Провадження № 2/357/3857/24
іменем України
"14" жовтня 2024 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О. І. , розглянувши позовну заяву з додатками ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
В червні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей.
Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана позовна заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду, як справа позовного провадження.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 липня 2024 року головуючим суддею по справі було визначено суддю Орєхова О.І.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст. 187 ЦПК України передбачено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку. передбаченому ст. 185 цього Кодексу.
Ухвалою судді від 03 липня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачу строк, протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали судді, для усунення недоліків поданої заяви. При цьому, в ухвалі судді не тільки зазначено недоліки позовної заяви з посиланням на відповідні положення законодавства України, а й окремо зазначено конкретні способи усунення вказаних недоліків.
Таким чином, суддею було вжито необхідних заходів для реалізації права заявника на звернення до суду в порядку, визначеному ЦПК України. Також, крім недоліків заяви, в ухвалі судді заявнику були роз'яснені наслідки у вигляді повернення заяви, якщо недоліки усунуті не будуть та встановлено строк для усунення недоліків, передбачений ч. 2 ст. 185 ЦПК України.
Зазначена ухвала судді двічі направлялась позивачу для виконання поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу зазначену в позовній заяві, проте, поштові відправлення повернулись до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
Згідно постанови Верховного Суду складу колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.03.2021 року, справа № 911/3142/19, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду. Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження та зобов'язанні сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»).
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, суддя вважає, що позивача було повідомлено про залишення його позовної заяви без руху та про порядок і спосіб усунення недоліків позовної заяви. Проте, у вказаний десятиденний строк, жодних документів на усунення недоліків позову від позивача не надходило.
Системний аналіз чинного цивільно-процесуального законодавства дає підстави вважати, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
Згідно п. 1, 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Компанія "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А." проти Іспанії").
Добросовісність учасників судового процессу, зокрема, полягає у тому, щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов'язками, правилами поведінки виконувати усі правила та приймати заходи до обізнаності про хід судового процесу при дотриманні судовими органами обов'язку проінформувати про такі процедури та процедурні рішення.
Такі висновки також виклав Верховний Суд в постанові від 31 січня 2019 року в справі №753/21967/15-ц.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).
З огляду на вищевикладене, особа, яка подала позовну заяву, наділена низкою процесуальних прав та обов'язків.
Окрім того, відповідно до частин 1 та 3 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин. Тому позивач мала можливість ознайомитись з процесуальними документами, прийнятими суддею під час вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду, в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для загального доступу.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відтак, ухвалу судді від 03 липня 2024 року про залишення позовної заяви без руху позивачем не виконано, недоліки позовної заяви не усунуто, тому суддя не може вирішити питання про відкриття провадження у справі.
Не реагування позивача протягом тривалого часу на необхідність отримання ухвали судді від 03 липня 2024 року у відділенні поштового зв'язку, не звернення за її отриманням в приміщенні суду та не усунення недоліків, зазначених в ухвалі судді свідчать про зловживання процесуальними правами та небажання позивача сприяти розгляду справи за її позовною заявою.
Слід зазначити, що ухвала суду про залишення позову без руху згідно з ст. 258 ЦПК України є видом судового рішення, яке відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 18 ЦПК України є обов'язковим для виконання.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України зазначено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне визнати позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів неподаною та повернути її заявнику разом з доданими до неї документами.
Керуючись: ст.ст. 175-177, 185, 285, 258-260, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , - вважати неподаною та повернути заявнику разом з доданими до неї документами.
Роз'яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Ухвала надрукована в нарадчій кімнаті в одному примірнику
Суддя О. І. Орєхов