10 грудня 2007 р.
№ 30/201
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кота О.В.,
Шевчук С.Р. (доповідач),
Владимиренко С.В.
розглянувши касаційну скаргу
Національного авіаційного університету
на постанову
у справі
господарського суду
за позовом
до
3-я особа
про
Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2007 року
№ 30/201
міста Києва
Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнського Акціонерного Банку (ВАТ "ВіЕйБіБанк")
Національного авіаційного університету
Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву
усунення перешкод в користування приміщенням
В судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: Маленко О.М. дов. № 03/391 від 13.08.2007р.
- відповідача: Паламарчук В.В. дов. № 1771-06.03 від 03.10.2007р.
- 3-ї особи: не з'явились
У травні 2007р. відкрите акціонерне товариство "ВіЕйБіБанк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Національного авіаційного університету про усунення перешкод в користуванні орендованим приміщенням.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2007р. (суддя Ващенко Т.М.) у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2007р. (головуючий Корсак В.А., судді Авдеєв П.В., Коршун Н.М.) вказане рішення суду скасовано та позов задоволено. Заборонено Національному авіаційному університету створювати ВАТ "ВіЕйБіБанк" будь-які перешкоди в користуванні орендованим приміщенням, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 193, до кінця дії договору оренди № 2901 від 20.03.2006р. шляхом обмеження (припинення) енергопостачання, теплопостачання та водопостачання.
Не погоджуючись з зазначеною постановою відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 20.03.2006р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець- 3-я особа по справі) та Всеукраїнським акціонерним Банком (орендар -позивач) був укладений договір оренди № 2901, згідно умов якого орендодавець передав орендарю в строкове платне користування державне нерухоме майно площею 86 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 193 і стоїть на балансі Національного авіаційного університету (відповідача). Строк дії договору було пролонгованого до 20.01.2008р.(п. 10.5 договору).
11.06.2004р. між Національним авіаційним університетом (основний споживач) та Всеукраїнським акціонерним Банком (субспоживач) укладено договір № 17/Е про спільне використання технологічних мереж основного споживача. Відповідно до умов даного договору відповідач зобов'язувався забезпечити передачу електроенергії в межах величин, дозволених позивачу до використання, а позивач, в свою чергу, зобов'язувався своєчасно сплачувати отримані послуги, в тому числі послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.
Спір між сторонами виник з приводу порушення відповідачем умов укладеного договору № 17/Е від 11.06.2004р. в частині виконання обов'язку щодо належного забезпечення орендованого приміщення електроенергією в період з квітня 2007р. Як стверджує позивач, 23.04.2007р. відповідач, не бажаючи пролонговувати договір оренди № 2901, відключив позивачу електропостачання, про що свідчить акт від 06.06.2007р.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів належними доказами факт відключення електроенергії саме відповідачем. А наданий акт від 06.06.2007р. не прийнятий до уваги, оскільки він підписаний лише представниками самого позивача, тобто зацікавленими особами і тому є не належним доказом.
З таким висновком суду не погодилась апеляційна інстанція, зазначивши, що факт припинення електропостачання доведений позивачем належними доказами, наявними в матеріалах справи. До того ж скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов апеляційна інстанція зазначила, що в судовому засіданні представник відповідача підтвердив факт відключення електроенергії в період з 23.04.2007р. по 05.06.2007р. в орендованому приміщенні, а також відмову ректора університету вийти на місце для посвідчення факту відсутності електроенергії.
Однак, погодитись з прийнятими судовими рішеннями колегія суддів Вищого господарського суду України не може, оскільки згідно постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення» від 29.12.76 № 11 (із змінами та доповненнями) та ст.ст. 84, 105 ГПК України обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Прийняті у даній справі судові рішення вказаним вимогам не відповідають, так як суди не з'ясували до кінця правовий зміст і підстави заявлених вимог та правову природу спірних правовідносин, а звідси і не встановили дійсні права та обов'язки сторін у відповідності до розділу 6 спірного договору.
В ході розгляду даної справи ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції не перевірили чи відповідає акт від 06.06.2007р., на який посилався позивач, вимогам Правил користування електричною енергією, зокрема щодо порядку, форми його складення та умов дійсності (п. 6.45).
Разом з цим, судам слід було перевірити чи виставляв відповідач рахунки по оплаті електроенергії позивачу за спірний період з 23.04.2007р. по 05.06.20007р. та чи оплачував їх позивач.
Крім того, суд апеляційної інстанції, в порушення вимог ст. 101 ГПК України прийняв від позивача нові докази, без обґрунтування неможливості їх подачі в суд першої інстанції.
Викладене свідчить про неповний та необ'єктивний розгляд справи, оскільки, в порушення вимог ст.ст. 32-34, 43 ГПК України, суди не з'ясували належним чином дійсні обставини справи, що вплинуло на їх юридичну оцінку, а відповідно і правильність застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст.1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне скасувати прийняті у справі рішення, з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно з'ясувати всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від цього прийняти основане на законі рішення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.
Касаційну скаргу Національного авіаційного університету задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2007 та рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2007 у справі № 30/201 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.
Головуючий Кот О.В.
С у д д я Шевчук С.Р.
С у д д я Владимиренко С.В.