Справа №601/1917/24
Провадження № 2/601/592/2024
(ЗАОЧНЕ)
14 жовтня 2024 року
Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Шульгач Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Радчук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Юніт Капітал» звернулось до суду із позовом про стягнення із відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати по справі.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 09.10.2021 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 873535934 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 7 000 грн. строком на 30 днів зі сплатою 1,20 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня надання суми кредиту позичальнику та до закінчення строку на який видавався кредит. В свою чергу, позичальник зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені кредитним договором терміни, а також виконати інші свої зобов'язання згідно цього договору. 28.11.2018 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 873535934 від 09.10.2021. 05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 873535934 від 09.10.2021. В подальшому, 06.03.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 06/03/24. Відповідно до акту прийому-передачі Реєстру боржників до договору факторингу № 06/03/24 від 06.03.2024 року, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 29708,40 грн., з яких 7000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 22708,40 грн. - сума заборгованості за відсотками. Відповідач не виконує умови взятого на себе зобов'язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом. Станом на день звернення із даним позовом до суду заборгованість за кредитним договором № 873535934 від 09.10.2021 не погашена. В зв'язку з наведеним, просить стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість за кредитним договором № 873535934 від 09.10.2021у розмірі 29708,40 грн, сплачений ними судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
Ухвалою судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 18 липня 2024 року провадження у зазначеній справі було відкрите, та справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
Відзиву на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 до суду не подала.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, повторно в судове засідання не з'явилася, не повідомивши про причини неявки.
За вказаних обставин, суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, повторно не з'явилася у судове засідання без повідомлення причин, не подала відзиву, а представник позивача не заперечив проти заочного вирішення справи.
Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступні обставини.
09.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №873535934 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, одноразового ідентифікатора MNV5UZ88, згідно з умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит на суму 7000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (п.1.1 Договору).
Договір був вчинений в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми.
За даними платіжного доручення №7244fd4f-866e-46b0-9b33-f5631ecc77ee та довідки щодо дій позичальника і інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (сформовано 30.08.2023), ОСОБА_1 на підставі Договору від 09.10.2021 №873535934 надано кредит в сумі 7 000 грн строком на 30 днів, з процентною ставкою 1,98 % в день, який перераховано на платіжну картку № НОМЕР_1 .
Згідно виписки з особового рахунка за Кредитним договором №873535934, станом на 05.06.2024 заборгованість за кредитним Договором №873535934 від 09.10.2021 не погашена і складає 29708,40 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 7000 грн, прострочена заборгованість за процентами 22708,40 грн.
Первісний кредитор свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого клієнт відступив факторові зазначені у відповідних реєстрах права вимог, а фактор зобов'язувався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором, що стверджується договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та додатковими угодами до даного договору №19, №26 та №27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018.
Відповідно до додаткової угоди №19 до договору факторингу 28/1118-01 від 28.11.2019 строк дії договору продовжується до 31.12.2020.
Згідно додаткової угоди №26 від 31.12.2020 до договору факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 текст договору викладено у новій редакції.
Згідно додаткової угоди №27 від 31.12.2021 до договору факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії договору продовжено до 31.12.2022 включно.
Згідно витягу з Реєстру права вимоги №164 від 14.12.2021 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 18652,60 грн.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого клієнт відступив факторові зазначені у відповідних реєстрах права вимог, а фактор зобов'язувався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до додаткової угоди №2 від 03.08.2021 до договору факторингу№05/0820-01 від 05.08.2020 строк дії договору продовжується до 31.12.2022.
Відповідно до додаткової угоди №3 від 30.12.2022 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 строк дії договору продовжується до 30.12.2024.
Згідно витягу з Реєстру права вимоги №10 від 31.07.2023 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, клієнт ТОВ «Таліон Плюс» відступив факторові ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» право вимоги заборгованості в сумі 29708,40 грн згідно кредитного договору №873535934, до боржника ОСОБА_1
06.03.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 06/03/24, згідно з умовами якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти за прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №06/03/24 від 06 березня 2024 року, клієнт ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступив факторові ТОВ «Юніт Капітал» право вимоги заборгованості в сумі 29708,40 грн згідно кредитного договору №873535934, до боржника ОСОБА_1 .
За даними розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Таліон плюс», сума заборгованості за кредитним договором №873535934, складає 29708,40 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 7000 грн, прострочена заборгованість за процентами 22708,40 грн.
З врахування встановлених обставин, суд вважає, що до виниклих між сторонами правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 6 цього Кодексу передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі «Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З договору № 873535934 від 09.10.2021 року, укладеного між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
Оскільки цей договір укладено на сайті позикодавця, та ОСОБА_1 підписала його одноразовим ідентифікатором MNV5UZ88, відправленим 09.10.2021 року о 16:42:31, тому без отримання повідомлення з відповідним ідентифікатором, без здійснення входу на сайт товариства такий договір не був би укладений.
Зазначене відповідає висновкам, що викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).
Договір містить податковий номер ОСОБА_1 , адресу, електронну адресу та номер мобільного телефону.
Доказів того, що на банківську картку ОСОБА_1 не було перераховано кредитні кошти за договором матеріали справи не містять.
Разом з тим, відповідно до положень статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
Згідно з статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №910/11965/16.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 2 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Отже, кредитний договір між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений 09.10.2021 року, тобто через два роки і один місяць після укладення 28 листопада 2018 року договору факторингу між ТзОВ «Таліон Плюс» та ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Право вимоги до ОСОБА_1 вказано лише у реєстрах від 14.12.2021 року та 31.07.2023, 06.03.2024 і не існувало на момент укладення договору факторингу від 28 листопада 2018 року.
Права майбутньої вимоги на момент укладення договору мала би бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо ОСОБА_1 на момент укладення договору факторингу від 28 листопада 2018 року не було, та сторони не могли передбачити, що 09.10.2021 року ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» буде укладено договір з ОСОБА_1 .
Лише 14.12.2021 року на підставі договору факторингу від 28 листопада 2018 року ТзОВ «Таліон Плюс» передало фактору ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Однак право вимоги за кредитним договором з ОСОБА_1 в даний пакет не могло входити.
Таким чином, позивач ТзОВ «Юніт Капітал» не надав доказів переходу до нього права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 873535934, оскільки кредитний договір був укладений 09.10.2021 року, а договір факторингу, за умовами якого попередньому фактору ТзОВ «Таліон Плюс» передано право вимоги за кредитними договорами, був укладений 28 листопада 2018 року, тобто задовго до укладення кредитного договору.
Крім того, позивачем не надано суду доказів на підтвердження оплати за договорами факторингу від 28 листопада 2018 року, від 05 серпня 2020 року та від 06 березня 2024 року.
Також позивачем не подано будь-яких доказів про направлення письмового повідомлення боржнику про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором, що відповідно до положень статті 1082 ЦК України зобов'язувало б ОСОБА_1 на здійснення платежів позивачу, розмір грошових вимог тощо. Отже, позивач не довів, що на момент пред'явлення цього позову боржник знав про свої зобов'язання перед фактором.
За таких обставин ТзОВ «Юніт Капітал» не надав доказів переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі за кредитним договором від 09.10.2021 року, укладеним між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , а тому у задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю.
На підставі п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 512,514,1077,1078 ЦК України, статтями 12,76-81,89,95,131,141,258-259,263-265,279,352,354,355 ЦПК України, суд,
В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ:43541163, місцезнаходження: м.Київ вул.Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10, 01024;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Головуючий: