Справа №456/1888/24
Провадження №2/443/383/24
іменем України
14 жовтня 2024 року Жидачівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Сливки С.І.,
секретаря судових засідань Кушнір М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Жидачеві у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю ««Коллект Центр» в особі представника звернулося до суду із позовом, в якому просить стягнути із відповідача суму заборгованості за кредитним договором №2106128768238 від 02.03.2021 року в розмірі 52407,00 грн., судовий збір у розмірі 3028,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 02.03.2021 ТзОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансових послуг №2106128768238 «Стандартний». Згідно із п.1.1 договору за цим договором товариство зобов'язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті та складає 5200,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил. На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 5200,00 грн. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання вказаного вище договору, шляхом заповнення заяви про надання (отримання) грошових коштів на сайті позикодавця, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору та зазначення інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому позикодавцем було перераховано грошові кошти.
01.12.2021 між ТзОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТзОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №1-12, відповідно до якого ТзОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржників за договорами, у тому числі за договором про надання фінансових послуг №2106128768238 від 02.03.2021, що укладений між товариством та позичальником. У свою чергу ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТзОВ «Коллект Центр» відповідно до договору про відступлення прав вимоги №10-03/2023/1 від 10.03.2023, в тому числі за договором про надання фінансових послуг №2106128768238 від 02.03.2021, що укладений між ТзОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 .
Таким чином, ТзОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість, загальний розмір якої становить 75285,37 грн., з яких 5199,40 грн. - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту); 70085,97 грн. - заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги.
Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 52407,00 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 5199,40 грн, заборгованість за відсотками - 47207,60 грн..
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 30.04.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін в судове засідання.
14.10.2024 представником відповідача - адвокатом Чорненьким Я.Б. подано письмове клопотання, згідно якого останній просить позовні вимоги задоволити частково, стягнувши із відповідача на користь позивача заборгованість за договором №2106128768238 від 02.03.2021 року в розмірі 1113,28 грн. по тілу кредиту, витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволеної суми позову та витрати на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн.
Одночасно, суд не бере до уваги доводи щодо заперечення позовних вимог, викладені у поданому клопотанні, оскільки такі не стосуються процесуальних питань, викладені у формі, що не відповідає вимогам ст.ст.174, 178 ЦПК України, тобто не подано відзиву на позов, а також подані із пропущенням процесуальних строків, передбачених ЦПК України на подання відзиву (заперечень).
Представник позивача в судове засідання не з'явився та згідно позовної заяви просить розгляд справи проводити за його відсутності.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, однак згідно поданого клопотання представник відповідача - адвокат Чорненький Я.Б. просить проводити розгляд справи у його відсутності.
Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (частини 1, 2 статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).
Судом встановлено, що 02.03.2021 між ТзОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансових послуг №2106128768238 «Стандартний» (а.с.6-8).
ОСОБА_1 для підписання договору про надання фінансових послуг №2106128768238 «Стандартний» було надано наступний одноразовий ідентифікатор Z1.
Відповідно до умов договору про надання фінансових послуг №2106128768238 «Стандартний» від 02.03.2021, сторони погодили наступні умови:
за цим договором товариство зобов'язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 5200 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього Договору, його додатків та правил (п.1.1. Договору);
кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та невід'ємною його частиною (п.1.2. Договору);
орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів (п.1.3. Договору);
проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:
а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;
б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а);
в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.б);
г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в). (п.1.4. Договору);
д) тип процентної ставки - фіксована.
нараховані проценти підлягають обов'язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту, в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати (п.1.4.1. Договору);
в разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов'язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом (п.1.4.2. Договору);
граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік (п.1.9. Договору);
позичальник сплачує Товариству комісію, пов'язану з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі за його юридичне оформлення, у розмірі 728 гривень. Комісія не нараховується та не підлягає стягненню з Позичальника у разі, якщо Позичальник повертає суму кредиту та сплачує нараховані проценти у термін (день, дату), зазначений у Договорі. Крім того, Товариство має право не нараховувати або зменшити розмір комісії на свій розсуд (п.1.10. Договору);
товариство має право вимагати від позичальника повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов'язань, передбачених цим договором (п.п.2.1.1.1 Договору);
товариство має право укласти договір відступлення права вимоги за договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою без додаткового погодження цього із позичальником (п.п.2.1.1.7 Договору);
позичальник має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Про намір відмовитися від договору позичальник повідомляє товариство у письмовій формі до закінчення строку у 14 календарних днів з дня укладення договору (п.2.1.4. Договору);
позичальник зобов'язаний вчасно повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором, комісію, пов'язану з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі за його юридичне оформлення (Комісія не нараховується та не підлягає стягненню з позичальника у разі, якщо позичальник повертає суму кредиту та сплачує нараховані проценти у термін (день, дату), зазначений у Договорі) (п.п.2.2.2.1 Договору);
реальна річна процентна ставка дорівнює загальній вартості кредиту та складає:
при нарахуванні відсотків згідно п.п.1.4а) договору 730 відсотків річних (або 732 відсотків річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік);
при нарахуванні відсотків згідно п.п.1.4б) договору 1302,36 відсотків річних (або 1306 відсотків річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік);
при нарахуванні відсотків згідно п.п.1.4в) договору 1711,7 відсотків річних (або 1769,68 відсотків річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік);
при нарахуванні відсотків згідно п.п.1.4г) договору 2735,45 відсотків річних (або 2743,05 відсотків річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік);
сторони дійшли згоди, що цей договір укладається в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг». Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором (п. 4.15. Договору);
Вказаний договір містить реквізити сторін, зокрема дані позичальника, а саме: ПІБ - ОСОБА_1 , його реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, місце проживання, електронна адреса, номер телефону. Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Z1.
За змістом заяви-анкети від 02.03.2021, яка є Додатком №1 до Кредитного договору, ознайомившись з примірним (типовим) кредитним договором та усіма його додатками, включаючи Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Служба миттєвого кредитування», що розміщені на офіційному сайті та погодившись з ними, ОСОБА_1 просить Товариство надати йому кредит на особисті потреби у розмірі 5200,00 грн. Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. Нараховані проценти підлягають обов'язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту. Строком на 365 днів з правом повернення достроково та зобов'язуюсь повернути кредит у розмірі 5200,00 грн. та сплатити проценти у розмірі 1664,00 грн. Розмір процентів: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. б); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. в). Дата початку нарахування процентів за користування кредитом 02.03.2021 року.
Також, анкета-заява містить реквізити сторін, зокрема ОСОБА_1 , які є аналогічними реквізитам, зазначеним у Кредитному договорі, а також анкета-заява містить електронний підпис одноразовим ідентифікатором Z1 (а.с.8 на звороті).
Згідно листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вей Фор Пей» від 23.02.2024 року, ТзОВ «ФК Вей Фор Пей» було здійснено переказ коштів номер карти: НОМЕР_1 , 02.03.2021 року, номер договору, згідно інформації від кредитора №2106128768238, сума 5200 грн. (а.с.9).
Судом також встановлено, що 01.12.2021 між ТзОВ «Служба миттєвого кредитування» (Клієнт) та ТзОВ «Вердикт Капітал» (Фактор) укладено договір факторингу №1-12 (а.с.14-16), згідно умов якого первісний кредитор зобов'язується відступити за плату грошової вимоги у сумі 60 168 947 грн, а фактор зобов'язується здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками (пункт 2.1.Договору).
З дати відступлення прав вимоги фактор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів (в тому числі за період користування коштами до моменту переходу прав за цим договором, якщо вони не були не нараховані клієнтом) за договорами фінансових послуг за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення боржниками грошових зобов'язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов'язань, відповідно до законодавства та умов договорів фінансових послуг (п.2.3 Договору).
03.12.2021 між ТзОВ «Служба миттєвого кредитування» (Клієнт) та ТзОВ «Вердикт Капітал» (Фактор) на виконання вимог договору факторингу №1-12 від 01.12.2021 було підписано Акти приймання - передачі Реєстру боржників в електронному вигляді (а.с.16 на звороті), згідно умовами яких, клієнт передав право вимоги до кількості боржників 31632. Загальна сума заборгованості 60 183678,63 грн..
Відповідно до Витягу з реєстру боржників Додатку №3 до договору факторингу №1-12 від 01.12.2021, у такому вказаний ОСОБА_1 , договір №2106128768238, дата укладення 02.03.2021, дата закінчення 17.03.2021, сума наданого кредиту - 5200 грн., заборгованість за тілом кредиту - 5199,84 грн, заборгованість за відсотками - 33795,28 грн., загальна сума заборгованості - 38995,12 грн. (а.с.17-18, 19).
На виконання умов договору факторингу №1-12 від 01.12.2021 року, ТзОВ «Вердикт Капітал» було сплачено ТзОВ «Служба миттєвого кредитування» 5535543,12 грн, згідно платіжного доручення №307600018 від 03.12.2021 року (а.с.16).
10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги (а.с.20-22), за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» як первісний кредитор відступив шляхом продажу новому кредитору ТОВ «Коллект Центр» у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги до боржників згідно з додатками № 1, № 3 до договору (п.2.1 договору).
Передання вказаних грошових вимог оформлено Додатком № 4 до вищезазначеного договору факторингу Актом прийому-передачі Реєстру боржників за договором №10-03/2023/01 від 10.03.2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги (а.с.23).
З додатку №3 до Договору №10-03/2023/01 від 10.03.2023 та витягу з додатку №3 до Договору №10-03/2023/01 від 10.03.2023 вбачається, що ТОВ «Вердикт Капітал» передало, а ТОВ «Коллект Центр» прийняло право вимоги до боржника ОСОБА_1 , сума заборгованості за основним зобов'язанням - 5199,40 грн, сума нарахованими процентами - 70085,97 грн., загальна сума заборгованості - 75285,37 грн. (а.с.23 на звороті - 25, 26).
Враховуючи вищевикладене, із наявних матеріалів справи вбачається, що кредитором по виконанню зобов'язань боржника - ОСОБА_1 за кредитним договором за кредитним договором №2106128768238 від 02.03.2021 року, відповідно до укладених договорів факторингу виступає позивач.
Вирішуючи даний спір суд виходить з такого.
Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частина 1 ст.612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав свої зобов'язання за кредитним договором №2106128768238 від 02.03.2021, у зв'язку із чим в останнього станом на 01.03.2022 (дата закінчення дії кредитного договору №2106128768238 від 02.03.2021) наявна заборгованість у розмірі 75285,37 грн., з яких: 5199,84 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 33795,28 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками за період з 02.03.2021 по 30.11.2021; 36290,25 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками за період з 01.12.2021 по 01.03.2021 (а.с.9 (на звороті)-11, 12).
Проте, представник позивача просить стягнути заборгованість у розмірі 52407,00 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 5199,40 грн, заборгованість за відсотками - 47207,60 грн.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку позивачу, як правонаступнику первісного кредитора, не повернуті, що свідчить про порушення його прав, у зв'язку з цим позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом стягнення із боржника фактично отриманої суми кредитних коштів та сплати відсотків.
Також, на переконання суду, наданий представником позивача розрахунок заборгованості узгоджується з умовами договору кредиту та договорами факторингу, за умовами яких сплата боржником нарахованих відсотків не припиняє кредитних зобов'язань, якщо не сплачена основна сума кредиту, та нарахування відсотків продовжується протягом усього фактичного строку користування кредитом до закінчення строку дії кредитного договору, тобто у даному випадку до 01.03.2022, а новий кредитор також має право нараховувати відсотки за користування кредитними коштами до закінчення строку дії кредитного договору.
Відповідачем не надано жодних доказів, які б спростовували обставини, зазначені у позовній заяві та правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, зокрема доказів повернення основної суми кредиту.
Таким чином, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з'ясувавши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповдача підлягає до стягненя на користь позивача 3028 грн. витрат на сплату судового збору.
Вирішуючи питання стягнення витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.
За змістом ч.ч.1, 2, 3 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує , зокрема чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (п.2 ч.3 ст.141 ЦПК України).
Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Враховуючи те, що законодавством України щодо діяльності адвоката не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа, адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.
Розмір витрат має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
За приписами частини третьої статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21). Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства (пункт 40). Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44). Адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту (пункт 64).
Суд, зважаючи на вимоги ч. 4 ст. 10 ЦПК України, враховує рішення Європейського суду з прав людини, зокрема: у справах «East/WestAllianceLimitedпроти України» (Заява №19336/04), «Баришевський протиУкраїни» (Заява № 71660/11), «Двойних протиУкраїни» (Заява № 72277/01), «Меріт протиУкраїни» (заява № 66561/01) ЄСПЛ зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; у справі «Лавентс протиЛатвії» (заява № 58442/00) ЄСПЛ вказав, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача подано такі документи:
Договір № 02-01/2023 про надання правової допомоги від 02.01.2023 між ТОВ "Коллект Центр" (як клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Лігал Ассістанс", відповідно до якого адвокатське об'єднання бере на себе обов'язки надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (а.с.37 на звороті -38);
прайс-лист АО "Лігал Ассістанс" (а.с.39);
заявка ТОВ "Коллект Центр" про надання юридичної допомоги № 1605 від 07.02.2024, з якої вбачається, що ТОВ "Коллект Центр" та адвокатське об'єднання погодили надання юридичних послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 надання усної консультація з вивченням документів 2 години, вартість одиниці виміру - 2000, ціна - 4000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 3 години, вартість одиниці виміру - 3000, ціна - 9000 грн. (а.с.41);
витягом з Акта № 3 про надання юридичної допомоги від 13.02.2024 по стягненню заборгованості з ОСОБА_1 (надання усної консультація з вивченням документів 2 години, вартість одиниці виміру - 2000, ціна - 4000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 3 години, вартість одиниці виміру - 3000, ціна - 9000 грн. (а.с.42);
копію платіжної інструкції № 413000008 від 09.02.2024 про сплату за надання правової допомоги згідно договору №02-01/2023 від 02.01.2023 у розмірі 51 000,00 грн. (а.с.40).
Зазначені вище докази в матеріалах справи свідчать про реальність надання ТОВ "Коллект Центр" Адвокатським об'єднанням "Лігал Ассістанс" правової допомоги в рамках укладеного між ними договору.
Одночасно суд зауважує, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом враховано те, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову; взято до уваги критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, предмету спору та фінансового стану обох сторін.
Відтак, із урахуванням складності справи, яка віднесена до категорії малозначних справ, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи (збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви, складання позовної заяви та подання такої до суду), значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи адвоката, зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу співмірності розподілу судових витрат.
Враховуючи вищевикладене, дотримуючись принципів розумності та співмірності заявлених витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу слід зменшити, встановивши такий у сумі 5000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 12,81,141, 263-265, 273, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306) заборгованість за кредитним договором №2106128768238 від 02.03.2021 в розмірі 52407 (п'ятдесят дві тисячі чотириста сім) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306) витрати на сплату судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306) 5000 (п'ять тисяч) гривень витрат на правову допомогу
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя С.І. Сливка