Справа № 309/4450/24
Провадження № 1-кс/309/718/24
15 жовтня 2024 року м. Хуст
Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 , розглянувши відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хуст скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «БрайтІнвестмент» ОСОБА_4 на бездіяльність дізнавача, яка полягає у нерозгляді клопотанняпро проведення слідчих дій, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024072180000017 від 08.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України,
11 жовтня 2024 року до Хустського районного суду Закарпатської області надійшла скарга представника Товариства з обмеженою відповідальністю «БрайтІнвестмент» ОСОБА_4 на бездіяльність дізнавача яка полягає у не розгляді клопотань про проведення слідчих дій, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №420240721800000017 від 08.05.2024, в якій просив зобов'язати дізнавача СД Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №420240721800000017 розглянути клопотання представника потерпілої особи ТОВ «БрайтІнвестмент» від 19.09.2024 про проведення слідчих (розшукових) дій:
В обґрунтування скарги зазначає, що у провадженні СД Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №420240721800000017 від 08.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, заявником та потерпілим у якому є ТОВ «БрайтІнвест». Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Хустської окружної прокуратури.
В заяві про вчинення кримінального правопорушення йшлося про те, що 15.02.2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір на суму 80 000 доларів США. З метою забезпечення зобов'язань за даним кредитним договором, 15.02.2008 року укладено договір іпотеки предметом якої є вбудоване приміщення №16 по вул. Леніна в м.Тячів. ТОВ «БрайтІнвестмент» є правонаступником ВАТ КБ «Надра» за кредитним договором та договором іпотеки від 15.02.2008, і має всі права первинного кредитора.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заявнику стало відомо, що 26.03.2016 державним реєстратором Хустського РУЮ Закарпатської області, на підставі підробного рішення Апеляційного суду Київської області №372/3082/15-ц від 17.12.2015, незаконно припинено іпотеку навбудоване приміщення АДРЕСА_1 . Крім того, 31.03.2016 приватним нотаріусом Тячівського нотаріального округу ОСОБА_7 право власності на вбудоване приміщення АДРЕСА_1 за реєстровано на ОСОБА_8 , підстава договір дарування від 31.03.2016.
Частиною 4 ст. 358 КК України передбачена кримінальна відповідальність за використання завідомо підробленого документа.
В.о. директора ТОВ «БрайтІнвестмент» 19.09.2024 року подано прокурору Хустської окружної прокуратури клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій у даному кримінальному провадженню.
У порушення вимог ст. 220 КПК України, прокурором клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій не розглянуто, а клопотання для розгляду перенаправленодізнавачу СД Хустського РУП ГШУНП в Закарпатській області за вих. №07-54р вих 24 від 20.09.2024.
08.10.2024 ТОВ «БрайтІнвестмент» отримало відповідь дізнвача СД Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 за результатом розгляду клопотання, у якій повідомлено що клопотання взято до уваги та приєднано до матеріалів кримінального провадження.
Тобто, дізнавач фактично клопотання не розглянув, а відтак має місце незаконна бездіяльність дізнавача.
Посилаючись на викладене просить скаргу задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив відмовити у задоволенні скарги. Вказує, що до ТОВ «БрайтІнвестмент» не переходило право вимоги за іпотечним договором і такий не є іпотекодержателем. Тобто ТОВ «БрайтІнвестмент» не є потерпілим у даному кримінальному провадженні, і не є заінтересованою особою щодо іпотечного майна, а отже й підстав звертатися з відповідним клопотанням у нього не було.
Дізнавач ОСОБА_9 у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі. Просить відмовити у задоволенні скааги так як ТОВ «БрайтІнвестмент» не є потерпілим у даному кримінальному провадженні
У судове засідання представник ТОВ «БрайтІнвестмент» не з'явився, подав клопотання у якому просить розглянути скаргу без його участі, скаргу просить задовольнити.
Слідчий суддя, заслухавши прокурора, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, а також матеріали кримінального провадження №42024072180000017 від 08.05.2024, оцінивши докази, якими заявник обґрунтовує скаргу, приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що у провадженні СД Хустського РУП ГУНП в Закарпатської області перебуває кримінальне провадження №42024072180000017 від 08.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України.
З матеріалів кримінального провадження убачається, що таке зареєстроване на підставі ухвали слідчого судді про зобов'язання внести відомості у ЄРДР за заявою ТОВ «БрайтІнвестмент» про вчинення кримінального правопорушення за фактом використання завідомо підробленого на думку заявника рішення суду про припинення іпотеки.
19вересня 2024 року ТОВ «БрайтІнвест» на адресу Хустської окружної прокуратури було подано клопотання в порядку ст. 220 КПК України, в якому просить:
1. Здійснити тимчасовий доступ до речей і документів, а саме:
- реєстраційної справи щодо припинення 26.03.2016 року державним реєстратором Хустського РУЮ Закарпатської області ОСОБА_10 на підставі рішення Апеляційного суду Київської області №372/3082/15-ц від 17.12.2015 іпотеки на вбудоване приміщення АДРЕСА_1 (з вилученням оригіналів);
- нотаріальної справи щодо посвідчення приватним нотаріусом Тячівського РНО ОСОБА_7 договору дарування №2674 від 31.03.2016 вбудованого приміщення АДРЕСА_1 (з вилученням оригіналів);
- нотаріальної (реєстраційної) справи щодо реєстрації 31.13.2016 приватним нотаріусом Тячівського РНО ОСОБА_7 права власності за ОСОБА_8 на вбудоване приміщення АДРЕСА_1 (з вилученням оригіналів).
2. Надіслати запит до Київського апеляційного суду щодо того, чи перебувала в провадженні суду справа №372/3082/15-ц та чи ухвалювалося по даній справі рішення, яким вирішено питання припинення іпотеки (обтяження) на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та переходу права власності на дане майно.
3. Витребувати у Київського апеляційного суду належним чином завірену копію рішення від 17.12.2015 по справі №372/3082/15-ц.
Листом від 20.09.2024 №07-54р вих. 24 прокурор Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 направив вказане вище клопотання ТОВ «БрайтІнвестемент» дізнавачу СД Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_11 , та зазначено, що розгляд доводів викладених у клопотанні необхідно провести згідно з вимогам кримінального процесуального законодавства, про результати та прийняте рішення необхідно повідомити автора клопотання у встановлений законом строк. Даний лист прокурора направлено також і ТОВ «БрайтІнвестмент».
Листом дізнавача СД Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 від 23.09.2024 за результатом розгляду клопотання повідомлено ТОВ «БрайтІнвестмент», що клопотання взято до уваги та приєднано до матеріалів кримінального провадження.
Зазначений лист ТОВ «БрайтІнвестмент» отримало 08.10.2024 року, після чого звернулося до слідчого судді зі скаргою не бездіяльність дізнавача.
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність правових підстав для задоволення скарги, слідчий суддя враховує наступне.
Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, керівника слідчого органу, слідчого є однією із найважливіших гарантій захисту громадянами своїх прав та свобод від їх порушення як з боку органів, що здійснюють розслідування та судовий контроль у кримінальному провадженні, так і з боку інших осіб, що беруть участь у ньому. Стаття 24 КПК також гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК, що прямо узгоджується з приписами статті 55 Конституції України.
Главою 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.
Зокрема, ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Як вбачається зі змісту скарги, ТОВ «БрайтІнвестмент» звернувся до Хустської окружної прокуратури з клопотанням в порядку ст. 220 КПК України, у якому просив вчинити конкретні слідчі (розшукові) дії.
Листом від 20.09.2024 прокурор Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 направив дане клопотання дізнавачу указавши конкретно, що розгляд доводів викладених у клопотанні необхідно провести згідно з вимогам кримінального процесуального законодавства, про результати та прийняте рішення необхідно повідомити автора клопотання у встановлений законом строк, тобто фактично фактично здійснив доручення (передоручення) органу досудового розслідування провести відповідні слідчі дії.
Після чого дізнавач надіслав указаного вище листа заявнику.
Положеннями ст. 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 113 КПК України, процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Законодавцем, відповідно до вимог ст. 220 КПК України, передбачено порядок, строки та осіб, які мають процесуальне право звернутись з клопотанням в порядку ст. 220 КПК України під час досудового розслідування та спосіб реагування на подане в такий спосіб клопотання.
Як передбачено вимогами ст. 220 КПК України, звернутись з клопотанням в порядку ст. 220 КПК України про виконання будь-яких процесуальних дій, можуть сторона захисту, потерпілий і його представник чи законний представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та у випадках, установлених цим Кодексом, інша особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. Подане в такий спосіб клопотання слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк, не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності підстав, за наслідками чого, виноситься вмотивована постанова про задоволення, чи повну або часткову відмову в задоволенні клопотання, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
При цьому, звернутись до слідчого судді, в порядку п.1. ч. 1 ст. 303 КПК України, зі скаргою на бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора щодо оскарження бездіяльності, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений Кодексом строк, мають право заявник, потерпілий, його представник чи законний представник, підозрюваний, його захисник чи законний представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володілець тимчасово вилученого майна, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Даючи оцінку доводам прокурора ОСОБА_3 про те, що ТОВ «БрайтІнвестмент» не мав права взагалі звертатися з відповідним клопотанням так як не є потерпілим у даному кримінальному провадженні, як і не є іншою особою права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, з огляду на те, що до заявника не перейшли права вимоги за договором іпотеки, що встановлено і рішенням Закарпатського апеляційного суду від 12.03.2024 у справі №307/1952/21, то з цього приводу слідчий суддя зазначає наступне.
Так, згідно ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди (ч.1).
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (ч.2).
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді (ч.5).
З аналізу даної норми слідує, що особа яка подала заяву про вчинення кримінального правопорушення, набуває прав та обов'язків потерпілого з моменту подання відповідної заяви, тобто має статус потерпілого у кримінальному провадженні, за винятком випадку передбаченого ч.5 ст. 55 КПК України.
При цьому щодо долученого заяви дізнавача документу названого як «постанова про відмову у визнанні потерпілим», то слідчий суддя констатує, що такий документ за формою та змістом не відповідає вимогам ч.5 ст.110 КПК України, якою визначено вимоги щодо форми та змісту постанови дізнавача, така оформлена фактично у формі супровідного листа де викладено позицію дізнавача. З огляду на викладене суд не розцінює такий документ як вмотивована постанова дізнавача про відмову у визнанні потерпілою особою, а отже не бере його до уваги.
Відтак, з огляду на те, що саме ТОВ «БрайтІнвестмент» подано заяву про вчинення кримінального правопорушення і прокурором у порядку ч.5 ст. 55 КПК України не виносилася вмотивована постанову про відмову у визнанні його потерпілим, то останній має статус потерпілого у даному кримінальному провадженні, а доводи прокурора про те, що до скаржника не перейшло право вимоги за договором іпотеки не мають якогось самостійного правого значення в аспекті даного питання (щодо статусу потерпілого).
Відтак ТОВ «БрайтІнвестмент» вправі було подавати клопотання у порядку ст. 220 КПК України та відповідно має право на подання даної скарги.
Щодо розгляду скарги по суту, то з цього приводу слід зазначити наступне.
На думку слідчого судді, повідомлення дізнавачем ТОВ «БрайтІнвестмент» про те, що їхнє клопотання про проведення конкретних слідчих) розшукових дій взято до уваги та приєднано до матеріалів кримінального провадження, не може вважатися належним розглядом такого клопотання відповідно до приписів ст. 220 КПК України.
Відповідно до вказаної норми належним розглядом клопотання є винесення дізнавачем відповідної постанови про задоволення,чи повної або часткової відмову в задоволенні клопотання, чого дізнавач не зробив.
Відтак слідчий суддя погоджується з доводами скарги про те, що дізнавачем не розглянуто клопотання заявникау відповідності до ст. 220 КПК України, а отже має місце незаконна бездіяльністьдізнавача у даному конкретному випадку.
Відповідно до ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
З урахування викладеного, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення скарги ТОВ «БрайтІнвестмент» та зобов'язання дізнавача розглянути клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій у відповідності до приписів ст. 220 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303-307, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
Скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «БрайтІнвестмент» ОСОБА_4 на бездіяльність дізнавача, яка полягає у не розгляді клопотання про проведення слідчих дій, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024072180000017 від 08.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України - задовольнити.
Зобов'язати дізнавача СД Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №420240721800000017 розглянути клопотання представника потерпілої особи ТОВ «БрайтІнвестмент» від 19.09.2024 про проведення слідчих (розшукових) дій у відповідності до приписів ст. 220 КПК України.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складено та проголошено15.10.2024 о 13:20 год.
Слідчий суддя
Хустського районного суду: ОСОБА_1