Справа № 420/24580/24
10 жовтня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Радчука А.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплаті пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 17.04.2024;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 17.04.2024.
Адміністративний позов надійшов за допомогою системи «Електронний суд».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області (надалі - Відповідач або ГУ ПФУ в Одеській області) та отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (надалі - Закон № 1788-ХІІ).
Досягнувши 60-річного віку, 17.04.2024 Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення йому пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV.
На підставі вказаної заяви Позивачу було призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV. Страховий стаж Позивача склав 36 років 0 місяців 15 днів. Коефіцієнт страхового стажу, обчислений відповідно до статті 25 Закону № 1058-IV, склав 0,36000. При цьому показник середньої заробітної плати враховувався за 2014-2016 роки, взамін правильного показника середньої заробітної плати по України, який мав враховуватись за останні три роки, що передували року (2024 рік) звернення із заявою про призначенням пенсії за віком згідно із Законом № 1058-ІV, тобто за 2021-2023 роки.
Позивач вважає протиправними дії Відповідача щодо обчислення йому пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 12.08.2024 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Цією ж ухвалою суду від 12.08.2024 року витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зокрема розпорядження/рішення/протокол щодо призначення пенсії позивачу на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також розпорядження/рішення/протокол щодо призначення пенсії позивачу на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; інші матеріали пенсійної справи в частині, що стосуються предмету спору, для долучення до матеріалів справи.
20.08.2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач позовні вимоги вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на частину 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду від пенсіонера. При цьому враховується заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в абзаці 1 частини 1 статті 40 Закону №1058, та застосовується показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідач стверджує про правомірність дій пенсійного органу, зазначаючи також, що згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 (зі змінами) переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяли на дату призначення пенсії. Також можуть, за наявності, надаватися додаткові документи, що не були подані при первинному призначенні пенсії або документи про обставини, що впливають на розмір пенсії.
З огляду на зазначене, відповідач повідомив про те, що при перерахунку пенсії відповідно до Закону №1058 застосовується показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався при обчисленні пенсії відповідно до Закону №1058 в розмірі 7405,03 грн. Отже, відповідач стверджує, що перерахунок проведено згідно норм діючого законодавства. А тому, оскільки позивач вже отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788, підстави для повторного призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та визначення її розміру з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за останні три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком, відсутні.
26.08.2024 року до суду на виконання ухвали суду від 12.08.2024 року надійшли належним чином засвідчені копії матеріалів з пенсійної справи позивача.
Інші заяви по суті справи, заяви, клопотання та додаткові докази до суду не надходили.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Позивач - ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.
Відповідно до протоколу №2917 від 25.09.2017 року Ізмаїльським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області позивачу з 06.09.2017 року призначено пенсію за вислугу років.
17.04.2024 року позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про перехід на інший вид пенсії.
Відповідно рішення 951070163874 від 24.04.2024 року про перерахунок пенсії, позивача з 17.04.2024 року переведено на пенсію за віком на підставі Закону України № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням страхового стажу роботи 36 років 0 місяців 15 днів, врахованого по 31.10.2020, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2014-2016 роки - 3764,40 грн.
Так, з 17.04.2024 року розмір пенсії позивача складає 2980,00 грн.
Отже, при розрахунку пенсії позивача за віком застосований показник середньої заробітної плати (доходу) за 2014-2016 роки, тобто за три попередні роки: 2017.
Вказані обставини визнаються відповідачем.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо обчислення йому пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (стаття 46 Конституції України).
Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За правилами частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з пунктами 2, 16 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.
Водночас частина третя статті 45 Закону №1058-IV встановлює, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Системний аналіз зазначених вище норм законодавства свідчить, що частина третя статті 45 Закону №1058-IV встановлює порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV. Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Суд звертає увагу, що позивачу було призначено пенсію за вислугу років 06.09.2017 року, а для призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше 17.04.2024 року.
Статтею 7 Закону № 1788-XII передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Згідно з пунктом 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення.
Наведений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) з подібними правовідносинами (територіальне управління ПФУ замість призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV здійснило переведення позивача з пенсії за вислугу років, призначеної за ст. 55 Закону № 1788-XII як робітнику локомотивних бригад, який забезпечував безпеку руху на залізничному транспорті), у якій Верховний Суд України зробив висновок, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Якщо ж особі було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при досягненні пенсійного віку особа виявила бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, слід вважати, що за призначенням пенсії згідно Закону № 1058-IV особа звертається вперше, і має місце саме призначення пенсії за віком, а не у зв'язку з переведенням згідно ч. 3 ст. 45 указаного Закону, тому показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленій у постановах від 14.02.2018 у справі № 465/5246/17, від 23.10.2018 у справі N 334/2653/17, від 13.12.2018 у справі N 185/860/17, від 06.02.2019 у справі № 333/1856/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17, якщо особа отримувала пенсію за іншим Законом, звертається за призначенням пенсії згідно із Законом України № 1058-IV, показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом № 1058-IV.
В силу приписів частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість використання відповідачем обраного механізму переведення з одного виду пенсії на інший, а тому при обчислені пенсії необхідно було застосувати розмір середньої заробітної плати (доходу) за три роки, що передували року призначенню пенсії за віком, як того вимагає частина 2 статті 40 Закону № 1058-ІV.
Між тим, суд зазначає, що у матеріалах справи відсутній лист Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яким ОСОБА_1 відмовлено у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії за віком призначеної згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки.
За таких обставин суд визнає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обчислення ОСОБА_1 з 17.04.2024 року пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
З урахуванням зазначеного суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 17.04.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Суд вважає, що саме такий спосіб захисту порушеного права позивача з боку відповідача є належним та достатнім в даному випадку.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем, за звернення до суду з даним адміністративним позовом, було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
У зв'язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обчислення ОСОБА_1 з 17.04.2024 року пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 17.04.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211(одна тисяча двісті одинадцять) грн. та 20 коп.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук