про залишення позову без розгляду
09 жовтня 2024 рокусправа № 380/11069/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Кравців О.Р.,
за участю:
секретар судового засідання Каменцев К.Д.,
від позивача не прибув,
від відповідача ОСОБА_1 ,
розглянув у підготовчому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, про скасування наказу, -
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_2 (далі - позивач) з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Белзької міської ради Львівської області Лободинець Наталії Іванівни» від 09.04.2024 №1010/5;
Ухвалою суду від 28.05.2024 позовну заяву залишено без руху /арк.спр.10-11/. Позивача недоліки позовної заяви у встановлений строк усунула не в повному обсязі.
Ухвалою суду від 07.06.2024 позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви /арк.спр.25/. Позивач недоліки позовної заяви у встановлений строк усунула належним чином.
Ухвалою суду від 13.06.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання /арк.спр.29/.
Ухвалою суду від 17.07.2024 задоволено клопотання представника відповідача про роз'єднання позовних вимог та роз'єднано позовні вимоги у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, про скасування наказів в самостійні провадження. У межах справи №380/11069/24 залишено позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Белзької міської ради Львівської області Лободинець Наталії Іванівни» від 09.04.2024 №1010/5 /арк.спр.186-187/.
Представник відповідача подав клопотання про залишення позову без розгляду /арк.спр.201-202/. В обґрунтування зазначив, що позивач неодноразово не з'являвся в судові засідання та не забезпечив участь уповноваженого представника. Лише подавав необґрунтовані клопотання від 09.07.2024, від 17.07.2024 та від 25.09.2024 про відкладення розгляду справи на іншу дату. Окрім цього, позивач жодним чином не відреагував на поданий відзив та на ухвалу суду від 17.07.2024 про роз'єднання позовних вимог.
У судовому засіданні представник відповідача клопотання про залишення позову без розгляду підтримав, просив задовольнити.
Позивач в судове засідання повторно не з'явився, участь уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неприбуття не повідомив.
Згідно з приписами статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (частина 1).
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки (частина 3).
За таких обставин, заслухавши думку представника відповідача, суд ухвалив продовжити розгляд клопотання за відсутності сторони позивача.
Вирішуючи клопотання, суд застосовує такі норми права.
Частиною 2 статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до приписів пункту 3 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи, зокрема, зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду.
Аналогічна норма міститься у статті 45 КАС України, а саме: учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з частиною 2 статті 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Так, статтею 205 КАС України визначено правове регулювання наслідків неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, які спрямовані на забезпечення прав щодо участі у судовому розгляді осіб, які беруть участь у справі, у разі їх неприбуття з об'єктивних причин.
З метою дисциплінування та виключення випадків умисного затягування розгляду справи стаття встановлює негативні для учасників судового розгляду наслідки у разі неприбуття у судове засідання через безвідповідальне ставлення до справи.
Положеннями частини 5 статті 205 КАС України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з частиною 2 статті 240 КАС України заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті.
Таким чином, підставою для залишення позову без розгляду є повторне неприбуття позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин, за умови належного його повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, за відсутності заяви про розгляд справи без участі позивача та за умови неможливості розгляду справи за його відсутності.
При цьому, неприбуття у підготовче засідання чи у судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, є повторним, коли ні позивач, ні його представник вдруге (на два чи більше підготовчих засідань/судових засідань підряд) не прибули на розгляд справи, і в суду є достовірні дані (докази) про те, що обидва рази позивач належним чином повідомлений про розгляд справи.
Суд встановив, що в підготовче засідання, призначене на 10.07.2024 о 14:00, позивач не з'явився, участь уповноваженого представника не забезпечив; подав клопотання про відкладення розгляду справи. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Ухвалу суду від 13.06.2024 позивач отримав 14.06.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа /арк.спр.31/.
У підготовче судове засідання, призначене на 17.07.2024 о 14:00, позивач не з'явився, участь уповноваженого представника не забезпечив; подав клопотання про відкладення розгляду справи. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Повістку про виклик позивач отримав 10.07.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа /арк.спр.181б/.
У підготовче судове засідання, призначене на 11.09.2024 о 14:30, позивач не з'явився, участь уповноваженого представника не забезпечив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Повістку про виклик позивач отримав 17.07.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа /арк.спр.190/.
У підготовче судове засідання, призначене на 25.09.2024 о 15:15, позивач не з'явився, участь уповноваженого представника не забезпечив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Повістку про виклик позивач отримав 11.09.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа /арк.спр.193/.
У підготовче судове засідання, призначене на 09.10.2024 о 14:15, позивач не з'явився, участь уповноваженого представника не забезпечив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Повістку про виклик позивач отримав 25.09.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа /арк.спр.200/.
Таким чином, у даному випадку позивач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи завчасно та обізнаний про розгляд справи. Проте до суду позивач жодного разу не з'явився, участь уповноваженого представника не забезпечив, про поважні причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надав.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.
У розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи та активна роль в судовому розгляді справи для забезпечення найкоротшого строку вирішення спору та усунення обставин, що призводять до затягування адміністративного процесу.
Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 10.04.2018 (справа №800/482/17), 17.04.2018 (справа №815/468/15), 30.05.2018 (справа №817/3419/15), 20.06.2018 (справа №809/2113/13-а).
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 (заява №3236/03) сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Така позиція кореспондує висновку у рішенні від 16.02.2017 у справі «Каракуця проти України» (заява №18986/06), де зокрема зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, ЄСПЛ у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Німеччини» від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Суд вважає за необхідне зазначити, що реалізація права доступу до правосуддя не може нівелювати вимоги закону про належну процесуальну поведінку учасників справи, виконання покладених на них обов'язків задля належної реалізації цього права, а також, має розглядатися також через призму додержання судом розумних строків розгляду справи та принципу правової визначеності у певних правовідносинах, які у цій справі стали спірними.
Отже, враховуючи систематичні неявки належно повідомленого позивача у судові засідання без поважних на те причин, зважаючи на тривалість судового провадження у справі та беручи до уваги, що неявка позивача у судове засідання перешкоджає розгляду справи, а також, відсутність будь-яких клопотань, заяв від позивача про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача слід задовольнити, а позов залишити без розгляду.
Водночас слід зазначити, що відповідно до частини 4 статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, не позбавлена права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 205, 240, 241-243, 248, 256, 294 КАС України, суд,-
1. Клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду - задовольнити.
2. Позов ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, про скасування наказу - залишити без розгляду.
3. Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.
Повний текст ухвали складено та підписано 10.10.2024.
Суддя Кравців Олег Романович