справа№ 380/19108/24
з питань сплати судового збору
10 жовтня 2024 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І., розглянувши клопотання представника позивача про відстрочення сплату судового збору у справі за позовом Головного управління Головного управління Національної поліції у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, площа Генерала Григоренка, 3; код ЄДРПОУ 40108833) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з вимогою:
- стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ГУНП у Львівській області 8104,28 грн у рахунок відшкодування вартості предметів однострою особистого користування.
Ухвалою суду від 17.09.2024 позовну заяву залишено без руху, а позивачеві надано строк для усунення виявлених недоліків п'ять днів з дня вручення цієї ухвали.
23.09.2024 за вх.№70916 від представника позивача надійшла заява про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви
Ухвалою суду від 26.09.2024 заяву представника позивача про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви Головного управління Національної поліції у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів задоволено частково. Продовжено Головному управлінні Національної поліції у Львівській області строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 17.09.2024, на 10 днів з дня отримання копії ухвали про продовження процесуального строку для усунення недоліків.
07.10.2024 за вх.№74187 представник позивача подав до суду клопотання про відстрочення сплату судового збору до ухвалення судового рішення в справі. В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що для виділення коштів на сплату судового збору необхідний час, оскільки відповідач фінансується з державного бюджету. Окрім того, посилається на повномаштабне вторгнення російської федерації на територію України, що є об'єктивною причиною неможливості сплати судового збору у встановлений судом строк.
При вирішенні клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору, суддя виходить з такого.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір".
Так, у частині першій статті 8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Таким чином, КАС України та Законом України "Про судовий збір" встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Позивач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При здійсненні судочинства, суд повинен забезпечити процесуальну рівність сторін, не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою.
Так, відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду.
Однак, для вирішення питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Проаналізувавши викладе та зміст клопотання про відстрочення сплати судового збору, суддя вважає, що представником позивача не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.
Саме лише посилання представника позивача про відсутність можливості сплатити судовий збір не може вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору. Також, представником позивача не надано доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України.
Щодо посилання представника позивача на повномасштабне вторгнення на російської федерації на територію України, як додаткову причину неможливості сплати судового збору, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Представник позивача не надав доказів про те, яким чином введення в Україні воєнного стану впливає на можливість Головного управління Національної поліції у Львівській області сплатити судовий збір за подання позовної заяви.
З урахуванням викладеного, у задоволенні клопотання представника позивача про відстрочення сплату судового збору слід відмовити.
Керуючись статтями 133, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
У задоволенні клопотання представника позивача Головного управління Головного управління Національної поліції у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна