з питань залишення позову без розгляду
09 жовтня 2024 рокусправа № 380/11038/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_4 , у якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо нездійснення перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 16 вересня 2022 року по 20 травня 2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2022 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та на 01 січня 2023 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» відповідно, з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 16 вересня 2022 року по 20 травня 2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2022 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та на 01 січня 2023 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» відповідно, з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 щодо нездійснення виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 16 вересня 2022 року по 20 травня 2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2022 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та на 01 січня 2023 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» відповідно, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_4 виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 16 вересня 2022 року по 20 травня 2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2022 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та на 01 січня 2023 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» відповідно, з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою суду від 28.05.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 02.10.2024 позовну заяву було залишено без руху, а позивачу встановлено 5-денний строк для усунення зазначених у мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску.
07.10.2024 року представником позивача подано до суду заяву про усунення недоліків, в якій вказує, що позивач дізналась про порушення свого права з довідки про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, виданої Військовою частиною НОМЕР_4 23.04.2024 року. У зв'язку з цим просить поновити позивачу строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Як встановлено судом, позивач уже зверталась з аналогічним позовом до Львівського окружного адміністративного суду по справі № 380/9869/24, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня по справі №380/9869/24 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.
Позивач ОСОБА_1 дану ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня у справі №380/9869/24 про повернення позовної заяви не оскаржувала, натомість повторно звернулась до суду з позовною заявою, в якій знову вказує, що про неправильне нарахування грошового забезпечення дізналась з довідки про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії, виданої Військовою частиною НОМЕР_4 23.04.2024.
Вирішуючи клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом суд робить такі висновки.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є зобов'язання відповідачів здійснити перерахунок грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому на 01.01.2022 та на 01.01.2023 Законами України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та "Про Державнй бюджет на 2023 рік".
Згідно з частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою згаданої статті.
Таким чином, строк на звернення до суду із зазначеним позовом закінчився 21.08.2023. Проте позивач звернулась до суду з позовом лише 23.05.2024, тобто з пропуском строку звернення.
Питання поновлення строку на звернення до суду неодноразово розглядалося Верховним Судом, зокрема у справах № 500/4332/22 та № 500/1185/21, правові позиції якого суд враховує при вирішенні клопотання.
Верховний Суд зауважує, що норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (аналогічний висновок висловлений, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №140/1770/19).
Виходячи зі змісту заявлених обставин у позовній заяві та заяві про поновлення процесуального строку на звернення до суду, не вдаючись до детальної переоцінки таких мотивів, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що аналіз сукупності цих причин, фактичних обставин справи, наявності іншої судової справи з участю позивача, а також тривалий період пропуску строку звернення до суду, свідчить про відсутність підстав для його поновлення.
Суд наголошує на тому, що грошове забезпечення є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі його розмір відомий особі, яка його отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено нарахування грошового забезпечення, з яких складових воно складається, як обраховується та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий його розрахунок чи розрахунок його складових.
Позивач у клопотанні не зазначає про наявність об'єктивних перешкод для обізнаності щодо свого грошового забезпечення у межах строку звернення до суду.
З таких підстав, суд відхиляє аргументи представника позивача про те, що про нарахування грошового забезпечення в оскаржуваному розмірі позивач дізналась лише з довідки про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року (зі змінами).
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, суд робить висновок, що позивач пропустила строк звернення до суду, а причини його пропуску, наведені представником позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду є неповажними.
За приписами ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Зважаючи на викладене, у суду наявні підстави, встановлені ч. 3 ст. 123 та п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, для залишення позовної заяви позивача без розгляду.
Керуючись ст.ст. 123, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ухвалив:
позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_4 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 09.10.2024 року.
СуддяКостецький Назар Володимирович