09 жовтня 2024 рокусправа № 380/12124/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Київ, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 28.03.2024 року № 134950022028 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до п.1 ч.2 ст.114 ЗУ від 09.07.2003 № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.03.2023 року про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах у порядку пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII із застосуванням показника вікового цензу у 45 років, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Відповідач-2 протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, оскільки за висновками Конституційного Суду України у рішенні №1-р/2020 від 23.01.2020 позивач набула право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах після досягнення 45 років. Позивач зазначає, що до пенсійного органу було подано пакет документів на підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах. Позбавлення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 вважає не пропорційним втручання в право на отримання відповідних пенсійних виплат.
Ухвалою суду від 12.06.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін.
Відповідач-1 - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, правом на подання відзиву, передбаченим ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив. Відповідач належним чином був повідомлений про відкриття провадження у справі, що підтверджується довідкою від 12.06.2024 про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача. За приписами ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами..
Відповідач-2 - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що відповідно до підп. 1 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим -двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до п. 20 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявною стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей перід роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені па основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. Таким чином період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи визначає підприємство шляхом надання оформленої належним чином уточнюючої довідки у відповіднос ті зі Списками, затверджуваними Кабінетом Міністрів України на підставі первинних документів за час роботи особи на відповідному підприємстві. Атестація робочого місця обов'язково потрібна для зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 21.08.1992, як передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442.
Відповідно до п. 4.2 наказу Міністерства прані та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно із ч. 2 ст. 24 Закону страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку -- на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (01.01.2004), а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно п. 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.1 і.2005 № 22-1 (із змінами) (далі - Порядок) звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Відповідно наданих до заяви документів про стаж (трудова книжка, довідки про підтвердження стажу) та даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування загальний страховий стаж складає 22 роки 6 місяців (враховано повністю). Пільговий стаж за Списком № 1 відсутній, оскільки довідка, що визначає право на пенсію на пільгових умовах від 21.03.2024 № 302, оскільки не відповідає вимогам додатку № 5 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, а саме: відсутній підпис начальника відділу кадрів, згідно наданих документів відсутнє доручення або наказ про право підпису на старшого інспектора з кадрів; відсутнє посилання на постанову Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», довідка надається у відповідності зі Списками, затверджуваними Кабінетом Міністрів України чинними на період роботи заявника.
Враховуючи вищезазначене, гр. ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком № 1 та порушенні вимоги п. 1.7 Порядку (не досягнення пенсійного віку 50 років).
Звертає увагу, що призначення, перерахунок та виплата пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Просить відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Суд встановив, що відповідно до паспорта громадянина України № НОМЕР_2 , датою народження позивача є 02.05.1978.
Позивач працює на посаді рентген-лаборанта рентгенодіагностичного відділення КНП «Новояворівська лікарня імені Юрія Липи» Новояворівської міської ради.
21.03.2024 позивач звернулась до Відповідача-1 із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
При зверненні із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивач надала: трудову книжку серії НОМЕР_3 від 01.06.2001; довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №302 від 21.03.2024, видану КНП «Новояворівська лікарня імені Юрія Липи» Новояворівської міської ради; накази Новояворівської районної лікарні №1 від 01.03.1996 №58, від 01.03.2001 №52, від 29.03.2006 №90, від 04.07.2008 №213, від 01.03.2018 №155 про результати атестації робочих місць за умовами праці; наказ КНП «Новояворівська лікарня імені Юрія Липи» Новояворівської міської ради від 01.03.2023 №132 про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільги та компенсації за умови праці; переліки робочих місць, професій і посад Новояворівської районної лікарні №1, яким підтверджено право на пільги і компенсації, передбачені законодавством згідно атестації робочих місць за умовами праці (Список №1) за посадами: лікар-рентгенолог, рентгенлаборант рентген-діагностичного відділення; довідка КНП «Новояворівська лікарня імені Юрія Липи» Новояворівської міської ради від 21.03.2024 №303 про те, що умови і характер праці з часу проведення атестації з 01.03.2023 по даний час докорінно не змінилися; довідка КНП «Новояворівська лікарня імені Юрія Липи» Новояворівської міської ради від 21.03.2024 №304 про те, що позивач знаходилась у відпустках без збереження заробітної плати: з 25.08.2022 по 29.08.2022 №351-К від 01.08.2022; на 25.03.2023 №121-к від 23.03.2023; диплом молодшого спеціаліста ІК ВЕ №002350, виданий 08.07.1997 Львівським державним медичним коледжем про закінчення позивачем навчального закладу за спеціальністю «Сестринська справа»; свідоцтво про одруження НОМЕР_4 , видане 07.10.1997 Любинською сільською радою народних депутатів Яворівського району Львівської області.
За принципом екстериторіальності, визначеним п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846), подані позивачем заява та документи були розглянуті Відповідачем-2.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №134950022028 від 28.03.2024 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV (за Списком № 1) у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком №1 та порушенні вимоги п. 1. Порядку (не досягнення пенсійного віку 50 років). Підставою відмови вказано: «Відповідно наданих до заяви документів про стаж (трудова книжка, довідки про підтвердження стажу) та даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування загальний страховий стаж складає 22 роки 6 місяців (враховано повністю). Пільговий стаж за Списком № 1 відсутній, оскільки довідка, що визначає право на пенсію на пільгових умовах від 21.03.2024 № 302, оскільки не відповідає вимогам додатку № 5 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, а саме: відсутній підпис начальника відділу кадрів, згідно наданих документів відсутнє доручення або наказ про право підпису на старшого інспектора з кадрів; відсутнє посилання на постанову Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», довідка надається у відповідності зі Списками, затверджуваними Кабінетом Міністрів України чинними на період роботи заявника.»;
Не погоджуючись із оскаржуваним рішенням, позивач звернулась до суду із даним позовом.
Даючи оцінку спірним правовідносинам, суд керувався таким.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.
Закон України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно із пунктом «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ), в редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII (далі - Закон №213-VIII), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Законом № 213-VIII (набрав чинності 01.04.2015) ст. 13 Закону №1788-ХІІ була викладена в новій редакції, відповідно до якої на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
45 років - по 31 березня 1970 року включно;
45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;
46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;
46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;
47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;
47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;
48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;
48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;
49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;
49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;
50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII (далі - рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020):
визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII;
стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам».
Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) на пільгових умовах пенсія за віком призначається:
працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно;
45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;
46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;
46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;
47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;
47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;
48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;
48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;
49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;
49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;
50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин у даній справі була колізія між нормами Закону №1788-ХІІ (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020), з одного боку, та Законом №1058-IV - з іншого, в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах за Списком №1 для жінок, а саме перший із цих законів визначав такий вік у 45 років, тоді як другий - у 50 років.
При вирішенні даного спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі №360/3611/20, які полягають у такому.
Норми Законів №1788-ХІІ та №1058-IV регулюють одне і те ж коло відносин, явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України»). Оскільки у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи (такий правовий висновок сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а), тому застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, а не Закону №1058-IV.
Отже, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі Закону №1788-ХІІ (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020) мають жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених у вказаних нормах.
Відповідно до матеріалів справи, на час звернення до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 (21.03.2024) позивачу виповнилося 45 років.
У спірному рішенні від 28.03.2024 відповідач-2 вказав, що загальний страховий стаж позивача становить 22 роки 6 місяців, який враховано повністю.
Водночас, відповідач-2 у спірному рішенні зробив висновок про відсутність у позивача пільгового стажу за Списком №1, оскільки подана позивачем довідка, що визначає право на пенсію на пільгових умовах від 21.03.2024 № 302, не відповідає вимогам додатку № 5 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, а саме: відсутній підпис начальника відділу кадрів, згідно наданих документів відсутнє доручення або наказ про право підпису на старшого інспектора з кадрів; відсутнє посилання на постанову Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», довідка надається у відповідності зі Списками, затверджуваними Кабінетом Міністрів України чинними на період роботи заявника.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р. (приклади у додатках 1, 2).
Отже, необхідними умовами для виникнення права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування на посаді або виконання робіт, що містяться у Списку №1.
Відповідно до п. 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Водночас, суд звертає увагу на те, що згідно з ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Так, відповідно до п. п. 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розмішуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п. 17 указаного Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу або інші документи необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.
Тобто, з урахуванням вищевикладеного, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої, або ж необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17, від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 04.03.2020 у справі №367/945/17 та від 27.04.2020 у справі № 367/4230/17.
Судом досліджено наявну у матеріалах справи копію трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 від 01.06.2001, згідно якої підтверджується період роботи позивача, зокрема, з 05.11.2009 на посаді рентген-лаборанта рентгендіагностичного відділення Новояворівської районної лікарні №1 (в подальшому реорганізована та перейменована у КНП «Новояворівська лікарня імені Юрія Липи» Новояворівської міської ради).
Відповідно до довідки КНП «Новояворівська лікарня імені Юрія Липи» Новояворівської міської ради від 21.03.2024 №302, позивач працює повний робочий день в комунальному некомерційному підприємстві в рентгенодіагностичному відділенні і за період з 05.11.2009 по теперішній час виконує рентгенодіагностичні обстеження, виконує роботу згідно функціональних обов'язків, працює з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. За професією, посадою рентгенолаборант, що передбачено Списком № 1, розділу XIX «Охорони здоров'я», позиція 19 код К П 3229. Стаж роботи на посаді - 14 років 04 місяці 16 днів.
Суд зазначає, що у розділі ХІХ Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, передбачалася посада рентгенолаборанта, у тому числі у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок) і флюрографічних кабінетах; лікарі-рентгенологи, а також лікарі, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок); молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок).
Враховуючи перелік посад, що включені до Списку №1 у зазначених вище редакціях, суд зазначає, що посада рентгенолаборанта була включена до Списку №1.
Також суд зазначає, що позивачем було подано накази Новояворівської районної лікарні №1 та КНП «Новояворівська лікарня імені Юрія Липи» Новояворівської міської ради про результати атестації робочих місць за умовами праці, відповідно до яких посади лікаря-рентгенолога, рентгенолаборанта рентген-діагностичного відділення відносяться до посад за Списком №1, що надає право на отримання пільгової пенсії.
У спірному рішенні від 28.03.2024 відповідач-2 вказав, що подана позивачем довідка від 21.03.2024 №302 не відповідає вимогам додатку №5 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Суд враховує постанову Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, у якій Верховний Суд дійшов висновку про те, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших офіційних документах. Неточні записи у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не можуть бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві. У свою чергу, недоліки ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не можуть бути підставою для позбавлення особи її права на соціальний захист.
Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а.
Таким чином, надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників передбачено для підтвердження спеціального трудового стажу та є необхідним лише у випадку відсутності трудової книжки або коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Вказане узгоджується з правовими висновками Верховного суду в постанові від 31.03.2020 у справі № 678/65/17.
Отже, з урахуванням підтвердження періоду роботи позивача з 05.11.2009 по 21.03.2024 (дата звернення до пенсійного органу) записами трудової книжки, суд робить висновок, що відсутність у довідці №302 від 21.03.2024 підпису начальника відділу кадрів, відсутність доручення або наказу про право підпису на старшого інспектора з кадрів, відсутність посилання на постанову Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016 та інші вказані відповідачем-2 у спірному рішенні від 28.03.2024 недоліки не є підставою для безумовної відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах.
Крім цього, відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
З наведеного суд робить висновок, що відповідач-2 безпідставно покладає на позивача тягар обов'язку доведення наявності документів, що підтверджують набуття права на пенсію на пільгових умовах.
Таким чином, оскаржуване рішення відповідача-2 №134950022028 від 28.03.2024, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, не відповідає критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, які визначені у п. п. 1, 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС України, тому його необхідно визнати протиправним та скасувати, а першу позовну вимогу задовольнити повністю.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача-1 повторно розглянути заяву позивача від 21.03.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у порядку пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII із застосуванням показника вікового цензу у 45 років, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При вирішенні спорів щодо правомірності рішень, дій пенсійного органу як суб'єкта владних повноважень, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 КАС України обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.
Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд висновує, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оскільки спірне рішення цього органу стало підставою для звернення позивача до суду.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, код ЄДРПОУ 42098368) від 28.03.2024 № 134950022028 від 28.03.2024 року № 134950022028 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.03.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у порядку пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII із застосуванням показника вікового цензу у 45 років, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, код ЄДРПОУ 42098368) 1211,20 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 09.10.2024 року.
СуддяКостецький Назар Володимирович