Справа №645/1182/23 Головуючий 1-ої інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/114/24 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.1 ст.190 КК України
Іменем України
23 вересня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду в складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Харкова кримінальне провадженняза апеляційною скаргою прокурора на вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 31.03.2023 року стосовно ОСОБА_8 ,-
Вказаним вироком:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Первомайськ, Луганської області, громадянин України, українець, з середньою спеціальною освітою, не одружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
засуджений за ч. 1 ст.190 КК України до 150 (сто п'ятдесят) годин громадських робіт.
Крім того, цим же рішенням суду вирішена доля речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно вироку, 04.03.2023 близько 11:00 годин, більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_8 перебував в гостях у свого знайомого ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_3 , де спільно з останнім та раніше знайомим йому ОСОБА_10 вживали спиртні напої. В ході бесіди з останнім, ОСОБА_8 звернув увагу, що ОСОБА_10 має при собі мобільний телефон торгової марки «Xiaomi», Redmi 5, у корпусі темно-синього кольору та в цей час у нього виник протиправний умисел, спрямований на заволодіння вказаним майном шляхом зловживання довірою.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи наміру в подальшому повертати майно, під приводом необхідності зробити телефонний дзвінок, ОСОБА_8 у той же день та час попрохав ОСОБА_10 передати належний останньому мобільний телефон торгової марки «Xiaomi», Redmi 5 для здійснення телефонного дзвінка.
В свою чергу, потерпілий ОСОБА_10 , не здогадуючись про протиправний умисел ОСОБА_8 , довіряючи останньому та будучи впевненим в добросовісності його дій і поверненні телефону, погодився на прохання ОСОБА_8 та добровільно передав належний йому мобільний телефон торгової марки «Xiaomi», Redmi 5, вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-23/5473-ТВ від 22.03.2023, становить 1 999 грн 67 коп.
Після цього, ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, отримавши від потерпілого ОСОБА_10 вищевказаний мобільний телефон, не маючи наміру виконати своє зобов'язання по його поверненню, зробив вигляд, що розмовляє по мобільному телефону потерпілого, та розуміючи, що ОСОБА_10 йому довіряє, вийшов з квартири, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, обернувши вищевказане майно на свою користь та розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на суму 1 999 грн 67 коп.
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок скасувати в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок, яким призначити покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у вигляді громадських робіт строком 200 годин.
Обвинувачений та його захисник заявили клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлено кримінальну протиправність діяння.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який частково підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого та його захисника, які просили задовольнити клопотання, думку перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що клопотання слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Так, згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Аналізуючи доводи прокурора щодо невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого ОСОБА_8 , колегія суддів приходить до наступних висновків.
Районний суд за вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_8 призначив покарання у виді громадських робіт проте не навів мотиви свого рішення при постановленні вироку та призначенні ОСОБА_8 покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у вигляді громадських робіт строком 150 (сто п'ятдесят) годин, тобто за межами санкції даної статті.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що призначене судом першої інстанції покарання ОСОБА_8 свідчить про неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, як про це і зазначає апелянт.
Стосовно заявленого обвинуваченим та його захисником клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлено кримінальну протиправність діяння, на думку колегії суддів воно є слушним та обґрунтованим з огляду на наступне.
Зокрема, згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. - правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.
Дії ОСОБА_8 кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
09.08.2024 набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX, яким ст. 51 КУпАП України викладено у новій редакцій та встановлено, що максимальний розмір викраденого майна для кваліфікації дій особи як дрібне викрадення чужого майна за ч. 2 ст. 51 КУпАП України не може перевищувати двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно п. 5 підрозділу 1 розділу XX ПК України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року (розмір, якої дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2023 становив 2684 грн, тоді як вартість викраденого обвинуваченим майна становить1 999 грн 67 коп, що станом на день розгляду кримінального провадження судом може бути лише підставою адміністративної відповідальності.
Положеннями п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України встановлено, що кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, тому колегія суддів вважає за необхідне скасувати вирок суду, а кримінальне провадження закрити.
Керуючись ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України,
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 31.03.2023 року стосовно ОСОБА_8 скасувати.
Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 190 КК України закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржений до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий
Судді