Провадження № 33/803/2389/24 Справа № 175/6183/24 Суддя у 1-й інстанції - Васюченко О. Г. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В.
09 жовтня 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді: Мудрецького Р.В., за участю: захисника - Довгополої О.О., переглянувши апеляційну скаргу останньої, на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2024 року, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених за ч.1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою суду від 06 вересня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Районним судом встановлено, що 14.01.2024 о 09:52 годині, в Дніпропетровській області, смт. Слобожанське, вул. В.Сухомлинського 29, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря нарколога та підтверджується висновком медичного закладу №194 від 13.02.2024. Подія зафіксована на нагрудну камеру: 473558, 470333, на виклик не з'явився, зафіксовано на нагрудну камеру: 470488.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову та закрити провадження стосовно ОСОБА_1 за відсутності складу правопорушень, так як справу розглянуто без участі останнього та захисника. При цьому, протокол ОСОБА_1 також не вручався, а в судовому рішенні не зазначено обгрунтування щодо клопотання про закриття кримінального провадження. Разом з цим, районний суд взяв до уваги доказ відеозапису № 470488, який в матеріалах справи відсутній. Захисник вказує, що працівник поліції порушив процедуру проходження огляду, оскільки не запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на місці. Окрім цього в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд в заклад охорони здоров'я, в якому встановлені б були ознаки сп'яніння. Що стосується висновку закладу охорони здоров'я, то в ньому не встановлено кількість забороненої речовини в організмі, а також документ не складений і вручений після огляду. Протокол про адміністративне правопорушення теж складений з порушенням строків.
Захисник в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення учасників перегляду, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, законність та обґрунтованість постанови суду, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Рішення суду першої інстанції про визнання винуватим ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП є законними та обґрунтованими.
У відповідності до ст. ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Районний суд дотримався вказаних вимог закону при розгляді справи.
Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності складу правопорушення в діях ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а вина підтверджується дослідженими районним судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення в якому викладено обставини правопорушення; відеозаписом на якому зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 , правопорушення, а саме, що останній керував автомобілем, був зупинений, так як керував без пристебнутого паска безпеки, під час спілкування працівники поліції виявили ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагували на світло, виражене тремтіння пальців рук, потім ОСОБА_1 запропонували пройти огляд в закладі охорони здоров'я, на що водій погодився; висновком закладу охорони здоров'я, яким встановлено, що ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп'яніння.
Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Беручи до уваги факт допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доводи апеляційної скарги про порушення права на захист, оскільки суд І інстанції розглянув справу без участі ОСОБА_1 та захисника є безпідставними, оскільки учасники розгляду справи знали про дату судового засідання, яке неодноразово відкладалось за клопотанням захисника та ОСОБА_1 для формування позиції захисту. При цьому, спочатку судове засідання призначалося на 10 годину 50 хвилин 25 червня 2024 року, потім на 12 годину 45 хвилин 16 липня 2024 року, та на 12 годину 30 хвилин 04 вересня 2024 року. Тобто, стороні захисту суд І інстанції надав достатньо часу для формування правової позиції між адвокатом та її підзахисним. Разом з цим, апеляційний суд зазначає, що ст. 268 КУпАП, не містить вимоги, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися за обов'язковою участю особи стосовно, якої складено протокол. Головною умовою є обізнаність про розгляд справи про яку як ОСОБА_1 , так і його захисник знали. Тому порушень права на захист апеляційним судом не встановлено.
Стосовно не вручення протоколу ОСОБА_1 , то ці обставини мають місце але виникли через те, що 14 січня 2024 року останній пройшов огляд в закладі охорони здоров'я, здавши зразки біологічного середовища(сечу), що є обов'язковою умовою для виявлення стану наркотичного сп'яніння. На дослідження вказаних зразків потрібен час. Тому висновок не був складений у день проходження огляду. Після отримання висновку працівники поліції здійснювали виклик ОСОБА_1 до департаменту патрульної поліції. Отже апеляційний суд вважає, що працівники поліції вжили заходів для складання протоколу за участю особи стосовно, якої він складений, але процесуальний документ оформлений без участі ОСОБА_1 , що не залежало від дій працівників поліції.
Відеозапис наявний в матеріалах справи на переконання апеляційного суду є належним доказом, він не суперечить іншим наявним матеріалам, а зазначення в протоколі номеру приладу на який фіксувався запис не є порушенням, оскільки відеозапис долучений до протоколу відтворює події, які зазначені в процесуальному документі.
Порушення порядку процедури проходження огляду апеляційним судом не встановлено, так як працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, тому водієві було запропоновано пройти огляд в закладі охорони здоров'я, що відповідає вимогам Інструкції від 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.
Необгрунтованими є доводи щодо відсутності в матеріалах справи направлення на огляд в заклад охорони здоров'я, оскільки Інструкцією від 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853. Таке направлення повинно складатися та надаватися лікарю в закладі охорони здоров'я. Як видно з відеозапису направлення складалося(32 хвилина відеозапису). До протоколу в обов'язковому порядку долучається висновок лікаря в разі проходження огляду в закладі охорони здоров'я, який в даних матеріалах наявний.
Стосовно відсутності у висновку лікарю кількості виявленої наркотичної речовини у ОСОБА_1 , щоб дозволяло встановити чи перебував останній в стані наркотичного сп'яніння, або навпаки, то апеляційний суд зазначає, що на законодавчому рівні не встановлено граничної норми наркотичного сп'яніння, яке б дозволяло керувати транспортним засобом, як це передбачено з алкогольним сп'яніння(допустиме 0,2 % проміле). На даний час законом передбачено лише встановлення чи має заборонену речовину в організмі водій, а бо не має, що зазначається у висновку лікаря.
Підсумовуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу з ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Р.В.Мудрецький