11 грудня 2007 р.
№ 2/22-4802-2007
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Удовиченко О.С.
суддів: Мамонтової О.М.
Хандуріна М.І.
За участю представників :
від позивача не з'явилися
від відповідача не з'явилися
від другого відповідача не з'явилися
розглянувши касаційну скаргу Григоряна Норіка Меліксетовича на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.04.07р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.08.07р.
у справі № 2/22-4802-2007
за позовом Григоряна Норіка Меліксетовича, м. Сімферополь
до першого відповідача Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Кримської республіканської філії, м. Сімферополь
другого відповідача Закритого акціонерного товариства "Сімферопольська конфетна фабрика", м. Сімферополь
про визнання недійсними договорів
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.04.07р. у справі № 2/22-4802-2007 (суддя Гаврилюк М.П.) відмовлено в прийнятті позовної заяви Григоряна Норіка Меліксетовича до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Кримської республіканської філії та Закритого акціонерного товариства "Сімферопольська конфетна фабрика" про визнання недійсними договорів.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.08.07р. (головуючий Горошко Н.П., судді Гоголь Ю.М., Гонтар В.І.) вказану ухвалу залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими ухвалою та постановою, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу від 10.04.07р. та постанову від 14.08.07р. скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на неправильне застосування судами норм процесуального права, зокрема, ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку що касаційна скарга позивача не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.
02.04.07р. фізична особа Григорян Норік Меліксетович звернувся до місцевого господарського суду з позовом до АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Кримської республіканської філії та ЗАТ "Сімферопольська конфетна фабрика" про визнання недійсними договору про погашення векселів, зарахованих банком № 58/1014 від 18.09.02р. та договорів застави майна № 193 від 24.09.02р., від 04.10.02р. (реєстровий № 9577).
Фізична особа Григорян Норік Меліксетович є одним із засновників ЗАТ "Сімферопольська конфетна фабрика", частка якого у статутному фонді складає 36%.
На думку колегії, місцевий господарський суд вірно відмовив в прийнятті позовної заяви Григоряна Норіка Меліксетовича на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.
За приписами даної норми, господарський суд відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Господарським судам підвідомчі, зокрема, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів (п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України).
Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Згідно ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Суди попередніх інстанції правильно встановили, що предмет заявленого позову не випливає з корпоративних відносин, а стосується господарської діяльності товариства.
Відповідно до частини першої ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Частинами 1 і 2 статті 1 Господарського процесуального кодексу України визначено, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Відтак, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку, що позовна заява фізичної особи про визнання недійсними договору про погашення векселів та договорів застави, укладених між відповідачами не підлягає розгляду в господарських судах.
За таких обставин, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що оскаржені ухвала та постанова прийняті з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Григоряна Норіка Меліксетовича залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.04.07р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.08.07р. у справі № 2/22-4802-2007 залишити без змін.
Справу № 2/22-4802-2007 повернути до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Головуючий суддя О.С. Удовиченко
Судді: О.М. Мамонтова
М.І. Хандурін