08 жовтня 2024 року
м. Київ
cправа № 911/2729/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Губенко Н.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2024
(головуючий - Майданевич А.Г., судді Коротун О.М., Сулім В.В.)
та ухвалу Господарського суду Київської області від 07.09.2023
(суддя - Сокуренко Л.В.)
у справі №911/2729/22
за позовом ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства «Центренерго»
за участю Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Києва)
про стягнення 33 606, 92 грн,
15.08.2024 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 та ухвалу Господарського суду Київської області від 07.09.2023 у справі №911/2729/22 разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2024 для розгляду справи №911/2729/22 визначено склад колегії суддів: Кролевець О.А. - головуючий (доповідач), Бакуліна С.В., Мамалуй О.О.
Ухвалою Верховного Суду від 09.09.2024 витребувано з Господарського суду Київської області та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №911/2729/22 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про стягнення 33 606, 92 грн, відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження, повернення без розгляду касаційної скарги або залишення касаційної скарги без руху за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 та ухвалу Господарського суду Київської області від 07.09.2023 у справі №911/2729/22 до надходження матеріалів справи до Верховного Суду.
04.10.2024 матеріали справи №911/2729/22 надійшли до Верховного Суду.
Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 08.10.2024 №32.2-01/2456, у зв'язку з відпусткою суддів Бакуліної С.В. та Мамалуя О.О. призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №911/2729/22.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2024 для розгляду справи №911/2729/22 визначено склад колегії суддів: Кролевець О.А. - головуючий (доповідач), Губенко Н.М., Баранець О.М.
Враховуючи надходження матеріалів справи №911/2729/22, Суд вважає за можливе поновити розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження, повернення без розгляду касаційної скарги або залишення касаційної скарги без руху за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 та ухвалу Господарського суду Київської області від 07.09.2023.
Перевіривши матеріали справи №911/2729/22 та матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Суд дійшов висновку, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено форму і зміст касаційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Однак скаржником в порушення вказаних вимог у касаційній скарзі не зазначено відомостей щодо всіх сторін у справі №911/2729/22, а саме - Публічного акціонерного товариства «Центренерго».
Враховуючи вищезазначене, скаржнику необхідно усунути зазначені недоліки шляхом подання уточненої касаційної скарги в якій зазначити відомості щодо всіх учасників справи у справі №911/2729/22.
Окрім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в установленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак ОСОБА_1 не надала доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 та ухвалу Господарського суду Київської області від 07.09.2023 у справі №911/2729/22 і прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу на дії державного виконавця.
За змістом пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року встановлений у розмірі 3028,00 грн.
Таким чином, за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 та ухвалу Господарського суду Київської області від 07.09.2023 у справі №911/2729/22 скаржник мала сплатити судовий збір у сумі 3028,00 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що судовий збір має бути перерахований за такими реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету: 22030102
Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055).
Призначення платежу *;101; _________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом __________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа).
Отже, скаржнику необхідно надати Суду докази, що підтверджують сплату судового збору в установленому Законом порядку в сумі 3028,00 грн.
Окрім того, відповідно до статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Повний текст оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 у справі №911/2729/22 складено 22.01.2024, отже останнім днем строку, встановленого для касаційного оскарження цієї постанови, з урахуванням положень ч. 4 ст. 116 ГПК України, є 12.02.2024.
Разом з тим, ОСОБА_1 звернулась з касаційною скаргою 15.08.2024, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження, передбаченого ст. 288 ГПК України, разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження судових рішень.
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтовано тим, що скаржник є переселенкою і коли почались знову обстріли і була загроза попадання в Хмельницьку атомну станцію, вона поспіхом виїхала з села і ніяких паперів по справі не брала. Зараз вона повернулась в село.
Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №910/22695/13).
Із правового контексту норм статей 118, 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №910/15481/17).
Відповідно до ч. 3 ст. 242 ГПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з положеннями п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу зі штрихкодовим номером №0600245516085 повний текст оскаржуваної постанови вручено ОСОБА_1 07.02.2024 (а.с. 290 т. 1).
З огляду на зазначене, двадцятиденний строк для подання касаційної скарги, дотримання якого є підставою для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження відповідно до ч. 2 ст. 288 ГПК України, спливає 27.02.2024, у той час як ОСОБА_1 звернулась з касаційною скаргою 15.08.2024.
Посилання скаржника, що вона є переселенкою і коли почались знову обстріли і була загроза попадання в Хмельницьку атомну станцію, вона поспіхом виїхала з села і ніяких паперів по справі не брала, не можуть визнатись поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, так як не підтверджені належним чином.
Звернення з касаційною скаргою є суб'єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.
Верховний Суд вважає за необхідне наголосити, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень.
Нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.
Згідно з ч. 3 ст. 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 та ухвалу Господарського суду Київської області від 07.09.2023 у справі №911/2729/22 підлягає залишенню без руху на підставі ч.ч. 2, 3 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме шляхом подання до Верховного Суду заяви про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучити: уточнену касаційну скаргу в якій зазначити відомості щодо всіх учасників справи у справі №911/2729/22; клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, у якому навести інші підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження; докази, що підтверджують сплату судового збору в установленому Законом порядку в сумі 3028,00 грн.
Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в установлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.
Частиною 3 ст. 292 ГПК України встановлено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 293 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1.Поновити розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження, повернення без розгляду касаційної скарги або залишення касаційної скарги без руху за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 та ухвалу Господарського суду Київської області від 07.09.2023 у справі №911/2729/22.
2.Визнати неповажними підстави, наведені ОСОБА_1 , у клопотанні про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
3.Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 та ухвалу Господарського суду Київської області від 07.09.2023 у справі №911/2729/22 залишити без руху.
4.Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
5.Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді О.М. Баранець
Н.М. Губенко