07 жовтня 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/1738/24
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Володимира Байталюка, за участю помічниці судді Олесі Віщук, розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»
до Хотинської міської ради
про стягнення боргу, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за неналежне виконання зобов'язання в сумі 85168,53 грн
Представники сторін:
від позивача - Рильцова Є. Ю.;
від відповідача - не з'явився.
1. Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) звернулося з позовом до Хотинської міської ради (60000, Чернівецька область, Дністровський район, м. Хотин, вул. О. Кобилянської, буд. 2а, код ЄДРПОУ 04062205) у змісті якого просить суд стягнути з відповідача заборгованість за неналежне виконання останнім умов укладеного сторонами договору від 04.10.2023 № 23-4068/23-БО-Т постачання природного газу на загальну суму 85168,53 грн, у тому числі: основний боргу у сумі 81492,46 грн, пеню у сумі 2968,02 грн, три проценти річних у сумі 300,59 грн та інфляційні втрати у сумі 407,46 грн.
2. Хід розгляду справи та короткий зміст ухвал суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2024 позовну заяву передано на розгляд судді Байталюку В. Д.
Ухвалою суду від 03.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.07.2024.
19.07.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача Жигадло І. Б. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 1903), в якому просить провести судове засідання по справі 926/1738/24, що призначене на 24.07.2024 року о 12:00 год. в режимі відеоконференції за її участі, у випадку неможливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції представник позивача зазначає, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд розглядати справу без її участі.
24.07.2024 судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Байталюка В. Д. у відпусті, про що повідомлено представників сторін повідомленням про неможливість проведення судового засідання, яке міститься в матеріалах справи.
Ухвалою суду від 19.08.2024 призначено підготовче судове засідання на 04.09.2024, задоволено заяву представниці позивача та призначено розгляд справи № 926/1738/24 у судовому засіданні 04.09.2024 о 10 годині в режимі відеоконференцзв'язку поза межами приміщення суду за участю представниці товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» Жигадло Ірини (zhygadlo14@gmail.com) з використанням власних технічних засобів.
30.08.2024 через підсистему «Електронний суд» від представниці позивача Ягольник А. П. надійшло клопотання в якому просить суд провести судове засідання в режимі відеоконференцзв'язку поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судовому засіданні, 04.09.2024, суд постановив протокольну ухвалу якою закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 19.09.2024. Судове засідання призначено в режимі відеоконференцзв'язку поза межами приміщення суду за участю представниці позивача Ягольник А. П. з використанням власних технічних засобів.
19.09.2024 розгляд справи № 926/1738/24 не відбувся у зв'язку з перебуванням судді Байталюка В. Д. у відпустці.
Ухвалою суду від 23.09.2024 призначено розгляд справи по суті на 07.10.2024 в режимі відеоконференцзв'язку поза межами приміщення суду за участю представниці товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» Ягольник А. П. з використанням власних технічних засобів.
07.10.2024 через підсистему «Електронний суд» від представниці позивача Рильцової Є. Ю. надійшло клопотання про заміну представника позивача, що братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку з Ягольник А. П. на Рильцову Є. Ю. поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судове засідання, 07.10.2024, представник відповідача не з'явився.
Представниця позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.
Відповідач явку свого уповноваженого представника у судові засідання жодного разу не забезпечив, хоча і був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позов не надав.
Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалами суду, які доставлялися до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідками про доставку.
Частиною шостою статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (частина перша статті 202 ГПК України).
Відповідно до частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Виходячи з вищевикладеного, розгляд справи по суті проводиться без участі представника відповідача за наявними у справі документами.
3. Фактичні обставини справи встановлені судом.
04.10.2023 між товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Хотинською міською радою було укладено договір постачання природного газу № 23-4068/23-БО (надалі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити споживачеві природній газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо» (природний газ), а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для своїх власних потреб (п. 1.2 договору).
Постачальник передає Споживачу на умовах цього договору замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу, зокрема: у листопаді 2023 року - 20,000 тис. куб. м; у грудні 2023 року - 30,000 тис. куб. м.
В будь-якому випадку, обсяг визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до п. 3.5 цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу (п.п. 2.1, 2.4 договору).
Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі природного газу (п. 3.1 договору).
Відповідно до п. 3.5 договору приймання передача газу переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформляється актом приймання-передачі.
На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі - акт), підписаний уповноваженим представником постачальника (п. 3.5.2 договору).
Споживач протягом 2 (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (п. 3.5.3 договору).
У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15 (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених у розділі 4 цього договору (п. 3.5.4 договору).
Ціна та порядок зміни ціни за природній газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином:
Ціна природній газ за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13658,33 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20 %, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом 136,576 грн, крім того ПДВ - 20 %, 27,315 грн, всього з ПДВ - 163,89 за 1000 куб. м.
Всього ціна газу за 1000 куб. м. з ПДВ з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужностей на добу, за цим договором складає 16553,89 грн (п. 4.1 договору).
Загальна вартість цього договору на дату укладання разом з ПДВ складає 910463,95 грн (п. 4.3 договору).
Відповідно до пункту 5.1 договору оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70 % вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому відповідач повинен був сплатити 70 грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника зазначений у розділі 14 цього договору.
Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до п. 5.1 цього договору (п. 5.3 договору).
Відповідно до п. 7.1 договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.
Згідно пункту 7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за п. 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3 % річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Даний Договір набирає чинності з дати його підписання і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2023 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (п. 13.1 договору).
У відповідності до пункту 3.5.4 договору обсяг газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого газу розраховується відповідно до цін визначених у розділі 4 Договору.
На виконання умов договору, протягом листопада-грудня 2023 року позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 931056,16 грн.
Відповідно до вимог п. 3.5 договору, позивачем та відповідачем були підписані акти приймання-передачі природного газу за листопад-грудень 2023 року, а саме:
- акт приймання-передачі природного газу від 11.12.2023 на суму 352947,08 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 12.01.2024 на суму 578109,08 грн.
Згідно довідки акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 18.04.2024 № 16/2-09/48400/2024 відповідачем проведено часткові оплати в загальній сумі 849563,70 грн як оплата за спірні поставки природного газу за договором. Платіжні документи, в тому числі, містять посилання на договір.
Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений природній газ становить 85168,53 грн. Крім того, за прострочення оплати, позивачем нараховано за період з 16.02.2024 по 30.04.2024 пеню в сумі 2968,02 грн, 3 % річних в сумі 300,59 грн та інфляційні втрати в сумі 407,46 грн.
4. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.
Частиною другою ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Зобов'язання сторін виникли в порядку ст. 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, а укладений між ними правочин за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.
До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Судом береться до уваги те, що відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС), регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2496.
Відповідно до п. 3 розділу І Правил, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.
Відповідно, до пункту 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Пунктом 3 розділу ІІ Правил постачання природного газу встановлено, що реєстрація споживача у реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється постачальником на період дії укладеного договору постачання природного газу в частині його обов'язку постачати природний газ споживачу.
Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи інформаційну платформу Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об'єкті споживача (абз. 2 п. 11 розділу ІІ Правил).
Відповідно до п. 12 розділу II Правил постачання природного газу, за підсумками розрахункового періоду, споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акту про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.
На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС, постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.
Споживач протягом двох днів з дати одержання акту приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу.
Також, абз. 5 п. 12 розділу II Правил постачання природного газу визначено, що у випадку відмови від підписання акту приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору, або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Положеннями ст. 692 Цивільного кодексу України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу, який згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України застосовується також до договорів поставки. Зокрема, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина перша ст. 691 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з п. 5.1 договору постачання природного газу остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Таким чином, строк оплати є таким, що настав.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що відповідач на день розгляду справи доказів погашення заборгованості не надав, наявну заборгованість не спростував, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 81492,46 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за п. 8.4 цього Договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
За прострочення виконання зобов'язання, на підставі пункту 7.2 договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 16.02.2024 по 31.03.2024 в сумі 2968,02 грн.
Судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суми заборгованості та періоди прострочення, арифметично розрахунок проведено також вірно, а відтак вимога позивача про стягнення пені в сумі 2968,02 грн визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, оскільки відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 300,59 грн та інфляційні втрати в розмірі 407,46 грн.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/12604/18).
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вони є арифметично вірними, у зв'язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у заявлених позивачем розмірах.
Відповідно до п. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідним, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно з частин першої та другої ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
5. Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи обґрунтованість позову, судовий збір в розмірі 2422,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».
Керуючись статтями 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Хотинської міської ради про стягнення боргу, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за неналежне виконання зобов'язання в сумі 85168,53 грн задовольнити.
2. Стягнути з Хотинської міської ради (60000, Чернівецька область, Дністровський район, м. Хотин, вул. О. Кобилянської, буд. 2а, код ЄДРПОУ 04062205) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) заборгованість в сумі 85168,53 грн (з яких: 81492,46 грн - основний борг, 2968,02 грн - пеня, 300,59 грн - 3% річних, 407,46 грн - інфляційні втрати). Також 2422,40 грн судового збору.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676).
Відповідач - Хотинська міська рада (60000, Чернівецька область, Дністровський район, м. Хотин, вул. О. Кобилянської, буд. 2а, код ЄДРПОУ 04062205).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення (якщо оголошено вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи - з дня складання повного судового рішення).
Повний текст рішення складено та підписано 14.10.2024.
Суддя Володимир БАЙТАЛЮК
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/