6/754/449/24
Справа № 754/8213/24
Іменем України
14 жовтня 2024 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М., перевіривши матеріали заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс" - адвокатом Змієвською Т.П., заінтересовані особи: стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", боржник - ОСОБА_1 , приватний виконавець Лиманський Владислав Юрійович, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кампсіс Лігал" про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником, -
В червні 2024 року редставник Товариства - Змієвська Т.П звернулася до Деснянського районного суду м.Києва суду із заявою про заміну стягувача, мотивуючи це тим, що на примусовому виконанні у приватного виконавця Лиманського В.Ю. перебуває виконавче провадження НОМЕР_1 щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал», відкритого на підставі виконавчого напису нотаріуса №15300 від 04.11.2021 року. 15.02.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» було укладено Договір № 15-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампсіс Фінанс», а ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло права вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором №0500178570. 11.05.203 року між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» було укладено Договір № 11-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило ТОВ «Дебт Форс», а ТОВ «Дебт Форс» набуло права вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором №0500178570. А тому ТОВ «Дебт Форс» є правонаступником позивача за вищевказаною заборгованістю, у зв'язку з чим, заявник просить замінити стягувача у виконавчому провадженні з ТОВ «Вердикт Капітал» на ТОВ «Дебт Форс».
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2024 заяву передано головуючому-судді Панченко О.М.
Задля встановлення підсудності заяви, судом було 10.06.2024 року було здійснено запит до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянського району Деснянської районної у м.Києві державної адміністрації щодо відомостей про зареєстроване місце проживання боржника по справі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1
14.06.2024 на адресу суду за №102/28/956 з Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянського району Деснянської районної у м.Києві державної адміністрації надійшла відповідь щодо боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якої в інформаційній системі "Реєстр територіальної громади міста Києва" інформація про реєстрацію місця проживання станом на 10.06.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відсутня.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 17.06.2024 року зобов'язано Міністерство соціальної політики України надати суду інформацію щодо останнього зареєстрованого та фактичного місця проживання/перебування боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Супровідним листом від 18.06.2024 Деснянський районний суд м.Києва направив копію ухвали від 17.06.2024 для Міністерства соціальної політики для виконання.
22.07.2024 року на адресу суду від представника заявника надійшов запит на отримання інформації по справі.
23.07.2024 року на електронну адресу представника заявника було направлено відповідь щодо розгляду заяви.
Супровідним листом від 23.07.2024 Деснянський районний суд м.Києва Повторно направив копію ухвали від 17.06.2024 для Міністерства соціальної політики для виконання.
Супровідним листом від 18.09.2024 Деснянський районний суд м.Києва направив запит до Державної міграційної служби, з проханням термінова надати інформацію, відомості про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
11.10.2024 на адресу суду від Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби надійшла відповідь на запит суду від 18.09.2024 року стосовно ОСОБА_1 , згідно за наявною в ДМС інформацією, місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не встановлено.
Ознайомившись зі змістом поданої заяви та доданими до неї документами, суд приходить висновку про те, що подана заява не підсудна Деснянському районному суду м. Києва, виходячи з наступного.
Велика палата Верховного Суду у Постанові від 12.10.2022р. у справі №183/4196/21, відступивши від попередніх висновків, зазначила про те, що за вимогами ст. 446 Цивільного процесуального кодексу України - процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Врегулювання цього питання саме нормами Цивільного процесуального кодексу України обумовлено відсутністю спору між стороною виконавчого провадження та виконавцем, що свідчить про відсутність потреби в задіянні суду адміністративної юрисдикції. Адже сторона виконавчого провадження не оспорює його рішень, дій чи бездіяльності, бо вирішення вказаного питання перебуває поза межами компетенції виконавця. Однак саме цивільний суд спроможний кваліфіковано встановити, чи є правонаступником заявник, який просить замінити собою попереднього учасника виконавчого провадження.
Аналогічних висновків дійшов Київський апеляційний суд у справі № 754/14750/23.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 3) виконавчих написів нотаріусів.
За змістом ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження», яка має назву «Місце виконання рішення», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Отже, законодавець пов'язує місце виконання рішення не з місцем знаходження кабінету/офісу приватного виконавця, а з місцем вчинення виконавчих дій .
Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Верховний Суд у постанові від 29 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19 зауважив , що «Виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», що місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання.
Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходження його майна . Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.
Із останньої відомої заявнику інформації вбачається, що місцем зареєстрованого проживання боржника за виконавчим написом нотаріуса є: АДРЕСА_1 .
Оскільки зареєстрованим місцем проживання боржника є: АДРЕСА_1 , тому на вказану територію місця проживання боржника розповсюджується територіальна юрисдикція Новоайдарського районного суду Луганської області.
Однак, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 06.03.2022 № 1/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Новоайдарського районного суду Луганської області на Тернівський міський суд Дніпропетровської області.
В свою чергу, до матеріалів заяви не додано жодних доказів того, що на території Деснянського району м. Києва проводяться будь які виконавчі дії в межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса.
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (ст. 125 Конституції України).
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Згідно з нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у пункті 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «незалежний і безсторонній суд, встановлений законом», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Вирішуючи питання про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, суд повинен перевірити належність справи до його юрисдикції (предметної та суб'єктивної) та підсудності (територіальної юрисдикції).
Територіальна юрисдикція визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноваження суду першої інстанції.
Розгляд справи судами з порушенням правил підсудності є порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції, оскільки такі суди не є встановленими процесуальним законом для такого розгляду (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі № 369/238/15-ц).
Відповідно пункту 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно положень ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи викладене, суд приходить висновку про необхідність передати заяву по цій справі на розгляд до Тернівського міського суду Дніпропетровської області.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 124, 125 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 2, 3, 4, 23, 31, 32, 263, 353, 354, 355, 446 ЦПК України,-
Передати цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс" - адвокатом Змієвською Т.П., заінтересовані особи: стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", боржник - ОСОБА_1 , приватний виконавець Лиманський Владислав Юрійович, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кампсіс Лігал" про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником на розгляд до Тернівського міського суду Дніпропетровської області.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.М. Панченко