Справа № 752/17309/23
Провадження № 1-кс/752/7203/24
07 жовтня 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 - про скасування арешту майна в частині, у кримінальному провадженні №1202310501000912 від 18.07.2023 ,-
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №1202310501000912 від 18.07.2023.
Клопотання обґрунтоване тим, що в межах кримінального провадження №1202310501000912 від 18.07.2023, ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03.05.2024 накладено арешт на майно, яке нібито належить ОСОБА_6 , яке вилучено під час проведення обшуку 26.04.2024, в тому числі на ноутбук НР (s/n 5CD625BL8H) та мобільний телефон Iphone 15.
Адвокат вказує, що дійсним власником вилучено під час обшуку майна є ОСОБА_5 , яка не має жодного відношення до кримінального провадження в межах якого було проведено обшук та не має жодного процесуального статусу у цьому кримінальному провадженні.
На думку адвоката, сам арешт накладено необґрунтовано, і в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, оскільки це майно належить особі, яка не є учасником кримінального провадження, арештоване майно не є знаряддям вчинення злочину та не містить слідів його вчинення.
У клопотанні про арешт майна слідчим не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, передбачених ч.2 ст. 170 КПК України, про які лише формально вказано у клопотанні, оскільки ним не надано доказів, що арештоване майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, з огляду на предмет доказування у кримінальному провадженні.
На підставі зазначеного адвокат у клопотанні просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03.05.2024 у справі №752/17309/23 на майно, а саме: ноутбук НР (s/n 5CD625BL8H), мобільний телефон Iphone 15.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , клопотання про скасування арешту майна підтримав з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити.
Слідчий в судовому засіданні заперечив проти клопотання, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що долучені до клопотання копії товарних чеків не підтверджують право власності ОСОБА_5 на вилучене під час обшуку майно. Ноутбук НР та мобільний телефон Iphone 15 було вилучено під час обшуку за місцем проживання підозрюваної ОСОБА_6 . На ноутбуці та телефоні було встановлено пароль, який під час обшуку повідомлено не було. Зауважень щодо вказаного майна під час обшуку не надходило. Щодо мобільного телефону, яким користується ОСОБА_6 , слідством виявлено інформацію, яка становить оперативний інтерес для слідства. Постановою слідчого від 20.09.2024 щодо ноутбука НР (s/n 5CD625BL8H) призначено комп'ютерно-технічну експертизу.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Встановлено, що слідчими СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №1202310501000912 від 18.07.2023.
В рамках зазначеного кримінального провадження, 26.04.2024 за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 19.04.2024 у справі №752/4239/24, проведено обшук, в ході якого вилучено зокрема: ноутбук НР (s/n 5CD625BL8H) та мобільний телефон Iphone 15, що підтверджується копією протоколу обшуку.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03.05.2024 у справі № 752/17309/23, провадження №1-кс/752/3578/24, накладено арешт із забороною користування та відчуження на майно, вилучене під час обшуку, проведеного 26.04.2024, за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема на: ноутбук НР (s/n 5CD625BL8H) та мобільний телефон Iphone 15, що підтверджується копією ухвали. Згідно змісту вказаної ухвали слідчого судді, метою арешту зазначеного майна є збереження речових доказів.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
Згідно ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Частиною 1 статті 174 КПК України визначено вичерпний перелік осіб, які мають право заявляти клопотання про скасування арешту майна.
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , посилаючись на те, що арештоване майно належить ОСОБА_5 , долучив до матеріалів клопотання копії товарних чеків.
Так, оформлення розрахункових операцій з використанням товарних чеків у випадках, передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», є правомірним.
Основною відмінністю товарного чека від фіскального є спосіб його формування. Фіскальний чек реєструється РРО, а товарний чек заповнюється вручну.
При цьому слід зазначити, що товарний чек - це документ, що підтверджує факт оплати товару або послуги, а не особу покупця.
Таким чином, долучені до матеріалів клопотання відомості на підтвердження права власності/володіння ОСОБА_5 на арештоване майно, не є такими, що можуть безумовно свідчити про те, що власником/ володільцем цього майна дійсно є ОСОБА_5 .
Натомість наявні в матеріалах справи відомості надаються слідчому судді підстави вважати, що власником арештованого майна є ОСОБА_6 .
Так, згідно змісту ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03.05.2024 у справі № 752/17309/23, провадження №1-кс/752/3578/24, та інших матеріалів клопотання, власником арештованого майна є ОСОБА_6 за місцем проживання якої було проведено обшук в ході якого було вилучено майно щодо якого ставиться питання про його скасування.
Під час обшуку від осіб присутніх в ході його проведення зауважень щодо приналежності вилученого майна іншій особі, ніж та у якої воно було вилучено, не надходило, що підтверджується копією протоколу обшуку від 26.04.2024.
Вбачається, що за результатами проведених НСРД щодо зняття інформації з електронних інформаційних мереж (систем), що полягає у пошуку, виявленні і фіксації відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі або її частинах, доступі до електронної інформаційної системи або їх частин, а також отримання без відома її володільця - ОСОБА_6 , яка використовує ІМЕІ мобільного телефону: НОМЕР_1 , отримано інформацію, що становить оперативний інтерес, що підтверджується матеріалами справи.
Постановою слідчого від 20.09.2024 у кримінальному провадженні №1202310501000912 від 18.07.2023 призначено комп'ютерно-технічну експертизу щодо ноутбука НР (s/n 5CD625BL8H), що підтверджується копією постанови.
З огляду на зазначене, матеріалами доданими до клопотання в обґрунтування його вимог, не доведено, що вилучені під час обшуку ноутбук та мобільний телефон на які в подальшому було накладено арешт перебувають у власності або володінні іншої особи.
Оскільки, в порушення вимог ст. 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна подано особою, яка не є стороною кримінального провадження, власником чи володільцем майна чи юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження, слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для розгляду цього клопотання по суті.
На підставі зазначеного у задоволенні клопотання слід відмовити.
Слідчий суддя враховує і те, що питання про скасування арешту майна відповідно до правил ч. 4 ст. 174 КПК України також уповноважений вирішувати суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд. Зокрема, суд скасовує арешт майна у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Керуючись статтями 22, 26, 170, 174, 309, 369-372, 392 КПК України, слідчий суддя
Відмовити в задоволенні клопотання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1