Справа № 752/13530/24
Провадження № 2/752/5788/24
Іменем України
14 жовтня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Машкевич К.В.
при секретарі Тертій К.Б.
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання підземної автостоянки,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 2265,31 грн., які складаються з :
-2196,00 грн. суми основної заборгованості;
-46,12 грн. суми інфляційного збільшення боргу.
-23,19 грн. суми 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання та витрати по сплаті судового збору 3028,00 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ТОВ «Управляюча компанія «Венеція» (з 09.11.2021 ТОВ «Ліко- Житлосервіс» перейменовано на ТОВ «УК «Венеція») здійснює обслуговування багатоквартирних житлових будинку у Голосіївському районі м. Києва, в тому числі, здійснює обслуговування на договірних засадах вбудованих підземних автостоянок (паркінгів), де забезпечує прибирання, цілодобову охорону, надання комунальних послуг, обслуговування систем пожежогасіння тощо, а також формує і надає споживачам рахунки на оплату наданих послуг згідно їх вартості.
09 листопада 2021 року ТОВ «УК «Венеція» змінило найменування з попереднього найменування ТОВ «Ліко-Житлосервіс» на поточне найменування.
02 грудня 2011 року на підставі акту прийому-передачі підземної автостоянки ТОВ «ТМО «Ліко-Холдинг» передало, а ТОВ «Ліко-Житлосервіс» прийняло на обслуговування введену в експлуатацію, підземну автостоянку по АДРЕСА_1 підземну автостоянку блоки (блок Ж) на 21 машиномісця загальною площею 969,20 кв. м.
ОСОБА_1 є власником машиномісця № НОМЕР_1 в підземній автостоянці (паркінгу ) Блок Ж будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується договором про бронювання машиномісця для передачі увласність №725/J від 04 квітня 2008 року.
06 листопада 2013 року між позивачем та відповідачем було укладено договір Ж -05 про надання комунальних послуг та послуг з утримання підземної автостоянки і прилеглої території, предметом якого є надання комунальних послуг та послуг з утримання підземної автостоянки і прилеглої території машиномісця № НОМЕР_1 , розташованого в підземній автостоянці за адресою: АДРЕСА_2 , а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у с трок та на умовах ,що передбачені цим договором.
Відповідно до п. 1.2. договору, виконавець надає послуги відповідно до розрахункового періоду та затвердженого тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг.
На виконання умов договору, в період з червня 2023 року по травень 2024 року позивачем було надано відповідачу послуги з обслуговування машиномісця № НОМЕР_1 на підземній стоянці блок Ж житлового будинку АДРЕСА_3 на загальну суму 2196,00 грн.
Належне відповідачу машиномісце № НОМЕР_1 в підземному паркінгу будинку АДРЕСА_1 є частиною підземного паркінгу, атому відповідач спільно з іншими власниками машиномісць у підземному паркінгу, зобов'язаний брати участь у витратах на утримання підземного паркінгу.
В зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання на суму заборгованості позивачем нараховано інфляцію в розмірі 46,12 грн та 3% річних в розмірі 23,19 грн.
На підставі зазначеного просить задовольнити позов.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 28 червня 2024 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження від 28 червня 2024 року, також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.
На адресу суду повернувся конверт із копією ухвали про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви, які направлялися відповідачу.
Відзив на позовну заяву відповідачем не подано.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались..
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ТОВ «Управляюча компанія «Венеція» (з 09.11.2021 ТОВ «Ліко- Житлосервіс» перейменовано на ТОВ «УК «Венеція») здійснює обслуговування багатоквартирних житлових будинку у Голосіївському районі м. Києва, в тому числі, здійснює обслуговування на договірних засадах вбудованих підземних автостоянок (паркінгів), де забезпечує прибирання, цілодобову охорону, надання комунальних послуг, обслуговування систем пожежогасіння тощо, а також формує і надає споживачам рахунки на оплату наданих послуг згідно їх вартості.
09 листопада 2021 року ТОВ «УК «Венеція» змінило найменування з попереднього найменування ТОВ «Ліко-Житлосервіс» на поточне найменування.
02 грудня 2011 року на підставі акту прийому-передачі підземної автостоянки ТОВ «ТМО «Ліко-Холдинг» передало, а ТОВ «Ліко-Житлосервіс» прийняло на обслуговування введену в експлуатацію, підземну автостоянку по АДРЕСА_1 підземну автостоянку блоки (блок Ж) на 21 машиномісця загальною площею 969,20 кв. м.
06 листопада 2013 року між позивачем та відповідачем було укладено договір Ж-05 про надання комунальних послуг та послуг з утримання підземної автостоянки і прилеглої території, предметом якого забезпечення виконавцем надання комунальних послуг та послуг з утримання підземної автостоянки і прилеглої території машиномісця № НОМЕР_2 розташованого в підземній автостоянці за адресою: АДРЕСА_2, а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором.
Позивач у позові стверджує про те, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання за договором з оплати спожитих послуг, в зв'язку з чим за період з червня 2023 року по 31 травня 2024 року утворилась заборгованість в розмірі 2196,00 грн.
Крім того, позивачем за період з грудня 2023 року по 31 травня 2024 року нараховано інфляційну складову боргу у розмірі 46,12 грн. та 3% річних у розмірі 23,19 грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач користувався результатами наданих позивачем послуг. Доказів щодо звернення відповідача у встановленому порядку з претензіями щодо надання неякісних послуг з утримання підземної автостоянки матеріали справи не містять, як і не містять доказів належного виконання відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати коштів за надані послуги.
Пунктом 2.2. договору №Ж-05 від 06 листопада 2013 року визначено загальний розмір плати за утримання підземної автостоянки і прилеглої території на дату укладання договору, який становить 344,00 грн. з ПДВ. Розмір плати за комунальні послуги щомісячно розраховується виходячі з розміру тарифів, затверджених відповідно до законодавства, зазначених в п.2.1 договору, та показань засобів обліку.
Відповідно до п. 3.1 договору №Ж-05 від 06 листопада 2013 року оплата щомісячних нарахувань за договором здійснюється споживачем не пізніше 30 числа поточного місяця на підставі встановленого виконавцем рахунку.
Так, 18 грудня 2018 року між ТОВ «Ліко-Житлосервіс» та ТОВ «Київські енергетичні послуги» укладено договір про постачання електричної енергії споживачу; 18 жовтня 2016 року між ТОВ «Ліко-Житлосервіс» та ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» укладено договір про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі; 14 квітня 2006 року між ТОВ «Ліко-Житлосервіс» та ТОВ «Сітел» укладено договір № 56/06-S про надання послуг зв'язку; 01 вересня 2018 між ТОВ «Ліко-Житлосервіс» та ТОВ «Смарт Солюшинз Груп» укладено договір № 96/40-О про надання послуг з технічного обслуговування.
Відповідно до змісту розрахунку вартості платної послуги обслуговування паркінгів 1 (машиномісце) для Блоку Ж - вул. Конєва, 7а, до складу показників входять наступні: обслуговування системи протипожежної безпеки - 21,6 грн., електроенергія -102,8 грн.,стаціонарний телефон - 3,6 грн., накладні витрати 30%- 38, 4 грн., рентабельність 10 % - 16,64 грн. всього 183,04 грн.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд приймає до уваги те, що відповідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
Оскільки відповідач не виконує зобов'язання по оплаті витрат за обслуговування підземної автостоянки, суд вважає за необхідне стягнути із нього на користь позивача заборгованість в сумі 2196,00 грн, оскільки стороною позивача надано належні та допустимі докази, які підтверджують розмір зазначеного боргу, який виник внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань.
Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 Цивільного кодексу України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК
За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15).
Разом з тим, суд не погоджується з наданим стороною позивача розрахунком 3 відсотків річних та інфляційних збитків, оскільки, з огляду на Постанову КМУ №206 від 05.03.2022 року, якою установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.
Починаючи з 24 лютого 2022 року та на час звернення з даним позовом до суду в Україні запроваджено військовий стан.
Таким чином три відсотки річних та інфляційні збитки мають бути розраховані до 24 лютого 2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Однією із засад судочинства є, зокрема, визначена ст. 12 ЦПК України змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо позов підлягає частковому задоволенню.
У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2935,34 грн.,що пропорційно задоволеним вимогам, які сплачено позивачем за подання даного позову до суду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 526, 611, 625, 626, 627, 629, 903, 905 ЦК України, статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція» (код ЄДРПОУ 30303467, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Самійла Кішки, 7-А) заборгованість в розмірі 2196,00 грн. та витрати по оплаті судового збору в сумі 2935,34 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція», код ЄДРПОУ 30303467, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Самійла Кішки, 7-А;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .
Суддя: