КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/6404/24
Провадження № 2/552/3038/24
10.10.2024 року Київський районний суд м. Полтава в складі:
Головуючого судді - Турченко Т.В.
При секретарі - Цимбалюк І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та встановлення факту,-
20.09.2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, свій позов обґрунтовуючи тим, що 02.10.2010 року між ним та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюбу. Від даного шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З травня 2022 року вони проживають окремо. Син проживає разом з ним та повністю перебуває на його утриманні. Відповідач матеріальну допомогу на утримання сина не надає, тому він просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на його користь на утримання дитини в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дитиною повноліття.
23.09.2024 року судом відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
27.09.2024 року позивачем ОСОБА_1 подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив суд розірвати шлюбу між ним та ОСОБА_2 укладений 02.10.2010 року. Встановити факт, що він самостійно виховує та повністю утримує свого неповнолітнього сина. Встановити факт відсутності участі ОСОБА_2 , у вихованні та утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на його користь на утримання дитини в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дитиною повноліття. Понесеніф судові витрати стягнути з відповідача на користь позивача.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, 09.10.2024 року надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, 09.10.2024 року надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі, щодо їх задоволення не заперечує.
За наявності у справі достатніх доказів, суд приходить до висновку про розгляд справи за відсутності сторін, що не з'явилися.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, в зв'язку з неявкою усіх сторін в судове засідання.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Судом встановлено, що 02.10.2010 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 10.07.2024 року, актовий запис №1367.
Від шлюбу сторони мають ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва по народження серії НОМЕР_2 від 06.05.2014 року, актовий запис №461.
Подружнє життя не склалося через несумісність характерів, втрати один до одного почуття поваги та любові.
З травня 2022 року сторони проживають окремо, шлюбно-сімейні відносини не підтримують.
Згідно ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, а тому, збереження шлюбу між сторонами на паритетних засадах неможливе, вжиття судом заходів щодо примирення буде суперечити інтересам подружжя та моральним засадам суспільства.
Враховуючи, що сім'я розпалась остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе, та суперечить інтересам позивача, суд приходить до висновку, що шлюб необхідно розірвати.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Крім того, судом встановлено, що малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишився проживати разом із позивачем. Весь цей час відповідач не приймала участі у вихованні дитини та її утриманні. Усі батьківські обов'язки позивач здійснював самостійно. Весь цей час відповідач, не приймає участі у житті сина та не спілкується з ним, не цікавиться його успіхами у навчанні, його духовним та фізичним розвитком.
За місцем проживання дитини за адресою: АДРЕСА_1 позивачем було створено всі умови для проживання та розвитку дитини, син має окрему кімнату, яка облаштована всім необхідним для його навчання та відпочинку. Всі питання щодо медичного обслуговування та в разі необхідності, лікування сина, завжди вирішує саме він та відвідує сімейного лікаря з дитиною за необхідності. Крім того, позивач щоденно сина ОСОБА_3 возить до шкільного закладу Ліцей №17, що знаходиться в місті Полтава. Також водить на розвиваючи та додаткові гуртки.
Відповідно до ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Згідно ч.2ст.150СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ч.3ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.
В судовому засіданні встановлений факт, що малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом із батьком ОСОБА_1 , який його виховує та утримує, при цьому відповідачка не приймає участі у вихованні та утримання дитини.
Також, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 жодної участі у вихованні та утримання дитини не приймає.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч.2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК Україниякщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Судом встановлено, що відповідач матеріальну допомогу на утримання сина не надає. Дитина знаходиться повністю на матеріальному утриманні батька, тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог та стягнення аліментів з ОСОБА_2 року народження на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Крім того, оскільки ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору, то з відповідача на користь держави підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Також у відповідності до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. 265 ЦПК України, ст.180,182 СК України, суд,
Позов задовольнити.
Шлюб зареєстрований 02 жовтня 2010 року Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №1367 - розірвати.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 самостійно виховує та повністю утримує свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити факт відсутності участі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вихованні та утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20.09.2024 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 судовий збір у розмірі 1211,20 грн. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 понесений судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складено 14.10.2024 року.
Головуючий Т.В.Турченко