Справа №: 398/5742/23
провадження №: 2-о/398/87/24
Іменем України
"09" жовтня 2024 р. м. Олександрія
Олександрійського міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Подоляк Я.М.,
за участю секретаря судового засідання Буличової Н.В.,
представника заявника - ОСОБА_1 ,
заінтересованої особи ОСОБА_2 ,
представника служби у справах дітей Олександрійської міської ради - Панагбєєвої Т.М.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , служба у справах дітей Олександрійської міської ради Кіровоградської області, Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Військова частина НОМЕР_2 Міністерства оборони України, про встановлення факту утримання дітей,
ОСОБА_3 звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з заявою, відповідно до якої просить встановити факт перебування на його утриманні дітей: неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що з 2017 року перебуває у шлюбних відносинах з ОСОБА_8 . 07.09.2023 року вони зареєстрували шлюб і ОСОБА_8 змінила прізвище на ОСОБА_8 . Вони разом виховують двох дітей, дочку дружини від попередніх відносин - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та спільного сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Діти знаходяться на його утриманні. Дружина аліменти на утримання дочки від батька останньої не отримує, виконавчі документи з цього приводу на примусовому виконанні у відділі ДВС не перебувають. Крім того, він має дочку від попереднього шлюбу - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якої сплачує аліменти. Отже, на даний час на його утриманні фактично перебуває троє дітей. З 21.04.2022 року він проходить службу у лавах ЗСУ, бере безпосередню участь у бойових діях. Його теперішній законній дружині важко одній виховувати двох малолітніх дітей, тому він має намір звільнитись з військової служби у зв'язку з перебуванням на його утриманні трьох дітей віком до 18 років, однак для йому необхідно довести цей факт. Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з вказаною заявою.
23.11.2023 року ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_3 , заінтересована особи: ОСОБА_2 та служба у справах дітей Олександрійської міської ради Кіровоградської області, про встановлення факту утримання малолітніх дітей.
17.01.2024 року ухвалою Кропивницького апеляційного суду ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.11.2023 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою від 02.02.2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку окремого провадження.
02.05.2024 року ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області залучено до участі у справі за заявою ОСОБА_3 , заінтересована особи: ОСОБА_2 та служба у справах дітей Олександрійської міської ради Кіровоградської області, про встановлення факту утримання дітей, в якості заінтересованих осіб: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України.
24.07.2023 року ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області залучено до участі у справі за заявою ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , служба у справах дітей Олександрійської міської ради Кіровоградської області, Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, про встановлення факту утримання дітей, в якості заінтересованої особи: Військову частину НОМЕР_2 Міністерства оборони України.
Представник заявника в судовому засіданні вимоги заяви підтримав в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Заінтересовані особи ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (в судовому засіданні від 24.07.2024) підтримали заяву та пояснили, що ОСОБА_3 дійсно утримує їх дітей, і вони хочуть щоб він повернувся додому.
Представник заінтересованої особи - служби у справах дітей Олександрійської міської ради в судовому засіданні залишила вирішення питання на розсуд суду.
Представник заінтересованої особи військової частини в/ч НОМЕР_1 - ОСОБА_10 у судовому засіданні 24.07.2024 року підтримав свої письмові пояснення і просив відмовити у задоволенні заяви, та в подальшому розгляд справи здійснювати за відсутністю представника Військової частини НОМЕР_1 .
14.06.2024 року від представника військової частини в/ч НОМЕР_1 надійшли письмові пояснення, відповідно до яких просить відмовити у задоволені заяви. Зазначає, що відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.05.2024 №142 молодшого сержанта ОСОБА_3 , сержанта резерву 46 запасної роти, призначеного наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по собовому складу) від 06 травня 2024 року №252-РС на посаду номера обслуги зенітного кулеметного відділення зенітного кулеметного взводу зенітної кулеметної роти Військової частини НОМЕР_2 , з 17.05.2024 року виключено із списків особового складу частини, знято з усіх видів забезпечення та вважається таким, що справи та посаду здав та вибув до нового місця служби (м. Олександрія Кіровоградстької області). За таких обставин вважають, що в якості заінтересованої особи до участі у справі має бути залучена також Військова частина НОМЕР_2 , в якій заявник продовжує військову службу після переміщення з Військової частини НОМЕР_1 . Разом з тим, оскільки заявник звернувся до суду під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , вважають за необхідне надати свої пояснення з приводу підстав для звільнення з військової служби, на які послався заявник. В обгрунтування вимоги про відмову у задоволені заяви зазначає, що надані заявником документи не підтверджують наявності такої підстави для звільнення його з військової служби, як перебування на його утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років, оскільки заявник є вітчимом ОСОБА_6 і обов'язок по її утриманні лежить саме на її біологічних батьках. Заявник не підтвердив, що він має юридичний обов'язок утримувати малолітню дочку своєї дружини від попереднього шлюбу. Такий обов'язок у заявника існує стосовно своїх дітей (хоч і від різних жінок) - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заявник має обов'язок утримувати цю дитину, якщо він її усиновив, адже відповідно до ч.4 ст.232 Сімейного кодексу України усиновлення надає усиновлювачам права і накладає на нього обов'язки щодо дитини, яка він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Проте доказів усиновлення до матеріалів справи не надано. Відповідно до ст. 268 СК України мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу. Отже, законодавцем чітко встановлено умови, за яких у вітчима виникає обов'язок утримувати дітей його дружини від попереднього шлюбу. Такий обов'язок у вітчима не виникає автоматично в силу укладення ним шлюбу з матір'ю малолітніх, неповнолітніх дітей чи спільного проживання. Зауважує, що обов'язок особи утримувати свою дитину, встановлений у статті 180 СК України, залишається навіть у випадку позбавлення батьківських прав (ч.2 ст.166 СК України). Будь-яких доказів, якіб свідчили про перебування на утриманні заявника трьох чи більше неповнолітніх дітей, матеріали заяви не містять. Навпаки, з долучених до заяви документів випливає наявність у малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матері і батька, на утриманні яких вона і перебуває. Доказів, якіб вказували на злісне ухилення ОСОБА_11 від сплати аліментів, матеріали справи не містять. Заявник відверто повідомив, що проходить військову службу та має неприхований намір з військової служби звільнитись. За таких обставин, вважає, що подана заявником заява про встановлення факту утримання дітей неприховано демонструє дійсний намір - звільнення з військової служби під час повномасштабної війни на підставі судового рішення.
09.09.2024 року від представника заінтересованої особи - в/ч НОМЕР_2 надійшли письмові пояснення, відповідно до яких просить відмовити у задоволені позову, посилаючись на те, що заявником не доведено факт того, що біологічний батько ОСОБА_6 - ОСОБА_11 не виконує свого обов'язку щодо утримання своєї дочки. Той факт, що дружина заявника не отримує аліменти на утримання своєї дочки ОСОБА_6 , а також, що у відділі ДВС немає відкритих виконавчих проваджень з цього приводу, жодним чином не підтверджують цього факту. Жодних відомостей про те, що ОСОБА_11 помер, визнаний безвісно відсутнім, чи позбавлений батьківських прав, а бо хоча б мати дитини зверталась до суду про позбавлення його батьківських прав, заявником не надано. Наданий лист Олександрійського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області №9/662 від 07.09.2023, щодо того, що виконавчий документ про стягнення аліментів на користь ОСОБА_8 на утримання доньки ОСОБА_6 на примусовому виконанні не перебуває, не підтверджує факт не отримання аліментів його дружиною, як це зазначає заявник, а навпаки підтверджує факт того, що ОСОБА_11 утримує та забезпечує свою доньку, так як відносно нього навіть не відкриті виконавчі провадження. Акт відвідування сім'ї/особи, метою якого є перевірка житлово-побутових умов/фактичного місця проживання особи, не підтверджує факт утримання. Отже, заявником не надано доказів, що дочка його дружини від попереднього шлюбу перебуває на його утриманні.
Зауважують, що заявник наразі не проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується витягом із наказу військової частини НОМЕР_3 №142 від 21.05.2024, але так як зазначена частина знаходиться у прямому підпорядкуванні військової частини НОМЕР_2 , то рішення про можливе звільнення заявника буде приймати саме командир військової частини НОМЕР_2 .
Крім того, представником в/ч подано клопотання про закриття провадження у справі, оскільки дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Вважає, що заявник не позбавлений можливості звернутись до органу місцевого самоврядування за місцем свого проживання із заявою про видачу довідки про те, що троє дітей знаходяться на його утриманні, а вже в разі отримання відмови органу місцевого самоврядування - звернутись до окружного адміністративного суду з відповідним позовом.
Заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_2 , ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили.
Вислухавши пояснення представника заявника, заінтересованих осіб, дослідивши матеріали справи, надані докази, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Так, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_4 , ОСОБА_3 07.09.2023 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_8 .
Згідно свідоцтва серія НОМЕР_5 про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Відповідно до свідоцтва серія НОМЕР_6 про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_8 .
Згідно свідоцтва серія НОМЕР_7 про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є ОСОБА_11 , та ОСОБА_8 .
Як вбачається з копії акту про відвідування сім'ї/особи №70/02-20 від 11.09.2023 року, родина ОСОБА_3 складається з нього, його дружини ОСОБА_2 , їх спільного сина ОСОБА_7 та дочки його дружини ОСОБА_6 . Родина проживає в приватному будинку, де створено усі умови для належного проживання, розвитку та виховання дітей. Крім того, в акті зазначено, що обоє дітей знаходяться на утриманні ОСОБА_3 .
Відповідно до довідки голови квартального комітету №30 Олександрійської міської ради від 15.09.2023 року ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та має такий склад сім'ї: ОСОБА_2 - дружина, проживає без реєстрації, ОСОБА_7 , - син, зареєстрований, ОСОБА_6 - дочка дружини, проживає без реєстрації.
Крім того, факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується також актом, складеним сусідами та головою квартального комітету від 15.09.2023 року.
Згідно актів обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_6 , яка навчається в Гімназії №6 Олександрійської міської ради, проведених класним керівником останньої та погоджених директором навчального закладу, від 13.12.2023 та 13.03.2024 дитина дійсно проживає разом з матір'ю ОСОБА_2 та вітчимом ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . У дитини є своя кімната і вона забезпечена усім необхідними. І мати і вітчим тримають постійний зв'язок з класним керівником. Батько дитини ОСОБА_11 за весь період навчання останньої у закладі (з 02.09.2019) успіхами дочки не цікавився.
Відповідно до відомостей про склад осіб, зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 , від 26.01.2024 року, за вказаною адресою зареєстровані: з 27.11.2012 року ОСОБА_3 , з 12.08.2020 року ОСОБА_7 , з 26.01.2024 року ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .
Рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 11.01.2024 року №1 визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_6 за місцем проживання матері ОСОБА_2 .
Згідно акту обстеження умов проживання від 10.04.2024 року, проведеного службою у справах дітей, умови проживання в будинку, де проживає родина ОСОБА_3 , задовільні, діти забезпечені усім необхідним. Місце проживання ОСОБА_6 , 08.02.2012 року визначено разом з матір'ю ОСОБА_2 , так, як батько не приймає участі в житті дитини, аліменти не сплачує, існує заборгованість.
Відповідно до інформації, наданої Олександрійським відділом ДВС Олександрійського району Кіровоградської області від 07.09.2023 рокуза №267, 23.07.2024 за №142770 згідно відомостей, які містяться в Автоматизованій системі ВП, 23.01.2017 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_8 відповідно до якого ОСОБА_3 сплачує на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість по аліментах відсутня.
Відповідно до інформації, наданої Олександрійським відділом ДВС Олександрійського району Кіровоградської області від 23.07.2024 року №142770 згідно відомостей, які містяться в Автоматизованій системі ВП, електронному архіві АВСП та спеціальному розділі даного реєстру, станом на 23.07.2024 року відкриті виконачі провадження про стягнення аліментів, відносно ОСОБА_11 - відсутні.
Відповідно до довідки в/ч НОМЕР_1 від 21.09.2022 року, ОСОБА_3 проходить військову службу у лавах ЗСУ, приймає участь у бойових діях.
Згідно з наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 21.04.2022 року №8 солдата ОСОБА_3 призваного по мобілізації відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», який прибув із територіального центру комплектування та соціальної підтримки, з 21.04.2022 року зараховано до списків особового складу військової частини.
Відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 17.05.2024 року №142, молодшого сержанта ОСОБА_3 призначено на посаду номера обслуги зенітного кулеметного відділення зенітно кулеметного взводу зенітно кулеметної роти в/ч НОМЕР_2 . Згідно довідки в/ч НОМЕР_3 від 17.09.2024 року №395, молодший сержант ОСОБА_3 перебуває на військовій службі в в/ч НОМЕР_3 з 21.05.2024 року по теперішній час (по дату видачі довідки).
ОСОБА_3 просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме, перебування на його утриманні трьох дітей віком до 18 років.
Підстави звільнення з військової служби передбачені ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Зокрема, відповідно до п.п. «г» п.2 ч.4 ст.26 цього Закону військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.
В площині норм СК України спірне питання стосується обов'язку вітчима утримувати неповнолітнюо падчерку.
Загальний порядок здійснення сімейних прав та виконання сімейних обов'язків закріплено у ст.ст.14, 15 СК України.
Так, сімейні права є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу. Якщо особа визнана недієздатною, її сімейний обов'язок особистого немайнового характеру припиняється у зв'язку з неможливістю його виконання. Майновий обов'язок недієздатної особи за її рахунок виконує опікун. Якщо в результаті психічного розладу, тяжкої хвороби або іншої поважної причини особа не може виконувати сімейного обов'язку, вона не вважається такою, що ухиляється від його виконання. Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.
Статтею 141 СК України, передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Статтею 155 СК України унормовано, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є не правозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Стаття 180 СК України, визначає, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За змістом ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога з урахуванням матеріального стану сім'ї, у якій виховується дитина, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Стаття 188 СК України передбачає, що батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби. Батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину тільки за рішенням суду. Якщо дитина перестала отримувати дохід або її дохід зменшився, заінтересована особа має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.
Стаття 196 СК України регулює питання відповідальності за прострочення сплати аліментів, оплати додаткових витрат на дитину.
Пунктом 2 ч.1 ст.164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, вони: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Закон України від 26.04.2001 № 2402-ІІІ «Про охорону дитинства» визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.
Стаття 12 цього Закону передбачає, що позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов'язку утримувати дітей.
Статтями 207 та 232 СК України унормовано поняття «усиновлення» та правові наслідки усиновлення. Зокрема, усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
З моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов'язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням. При усиновленні дитини однією особою ці права та обов'язки можуть бути збережені за бажанням матері, якщо усиновлювачем є чоловік, або за бажанням батька, якщо усиновлювачем є жінка. З моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов'язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов'язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов'язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.
Згідно ст.268 СК України мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, падчерку, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.
Суд може звільнити вітчима, мачуху від обов'язку по утриманню падчерки, падчерку або обмежити його певним строком, зокрема у разі: 1) нетривалого проживання з їхнім матір'ю, батьком; 2) негідної поведінки у шлюбних відносинах матері, батька дитини.
Отже, сімейне законодавство містить чітке розмежування таких понять, як «батько», «мати», «дитина», «вітчим», «пасинок», «падчерка», «усиновлена», «усиновитель». Перед усім, це пов'язано із різним обсягом прав та обов'язків названих суб'єктів сімейних правовідносин по відношенні один до одного.
Зокрема, законодавець безальтернативно наголошує на тому, що батько зобов'язаний утримувати своїх неповнолітніх дітей навіть в тому випадку, коли не проживає разом з ними. Форми такого утримання можуть різнитись. Тобто, законодавець надає право сторонам сімейних правовідносин диспозитивно вирішити питання про форму утримання дитини одним із батьків, який проживає окремо.
Коли питання стосується сплати «аліментів», то безумовно, якщо така форма утримання, визначена рішенням суду, вона є обов'язковою. Але, з іншої сторони, не сплата аліментів не має своїм правовим наслідком втрату правового зв'язку між дитиною та одним із батьків. Аналізовані приписи СК України визначають відповідальність за несплату аліментів, що пов'язана із негативними наслідками майнового характеру, а не припиненням зв'язку між батьками та дітьми. Адже головним завданням сімейного законодавства є охорона та збереження цінностей сім'ї, а заразом зв'язку між дитиною та її батьками, безвідносно до того, які відносини складаються між самими батьками дитини.
«Вітчим» і «падчерка» не мають настільки чітко визначених прав та обов'язків по відношенні один одного. Якщо «падчерка» має батька, який проживає окремо, то за нормами сімейного законодавства вони наділені по відношенню один до одного правами та обов'язками. Тобто, батько має своїм обов'язком утримувати неповнолітню дитину навіть, якщо вона проживає окремо від нього з матір'ю, що перебуває в зареєстрованому шлюбі з іншим чоловіком. І навіть більше, з часом, така дитина (по досягненню повноліття) матиме обов'язок забезпечити утриманням свого непрацездатного батька, що потребує матеріальної допомоги (ст.202 СК України).
Вітчим має своїм обов'язком утримувати падчерку, яка з ним проживає, якщо у неї немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що вітчим може надавати матеріальну допомогу.
Звідси вбачається, що вітчим вважається таким, що зобов'язаний утримувати падчерку за сукупності таких умов:
1. падчерка проживає разом із вітчимом;
2. падчерка немає родичів першої та другої лінії кровного споріднення або ж ці особи не можуть надавати їй утримання;
3. вітчим може надавати матеріальну допомогу.
Такий перелік є виключним та розширеному тлумаченню не підлягає.
З іншої сторони, якщо вітчим самостійно (за власною ініціативою) надає матеріальну допомогу падчерці, це свідчить про дотримання ним засад добросовісності, розумності та справедливості у сімейних правовідносинах. Проте, з позиції норм СК України таку поведінку вітчима не можна назвати «утриманням», бо «утримання», це не «право», а безальтернативний та імперативно визначений «обов'язок» батьків по відношенню до неповнолітніх дітей.
Також падчерка у спірному випадку не може вимагати у вітчима забезпечення її утриманням, оскільки за законом такий обов'язок на нього не покладений.
Якщо мати дитини (падчерки) вбачає у поведінці свого колишнього чоловіка (батька дитини) ознаки, за наявності яких особа може бути позбавлена батьківських прав, то може скористатись відповідною процедурою. Крім того, у випадку позбавлення батька батьківських прав така дитина, за згоди самої ж дитини, може бути усиновлена. Вітчим у даному разі матиме право на усиновлення такої дитини. І лише після усиновлення, усиновлювач зобов'язаний утримувати неповнолітніх усиновлених дітей.
Альтернативних ситуацій, які описані в сімейному законодавстві та стосуються спірного випадку, немає. Той факт, що заявник добросовісно, розумно і справедливо виконує свої обов'язки, не свідчить про те, що дитина дружини від попереднього шлюбу перебуває в нього на утриманні. Заінтересована особа - ОСОБА_2 , суду пояснювала, що нею за рішенням суду стягнуто аліменти з ОСОБА_11 на утримання їх малолітньої доньки ОСОБА_6 , проте виконавчий лист до відділу ДВС для виконання вона не пред'являла.Стягнення/або не стягнення з батька дитини аліментів за рішенням суду жодним чином не призводить до припинення правового зв'язку між батьком та дитиною, і не припиняє його обов'язку утримувати неповнолітню дочку.
Слід зазначити, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони в праві подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Доведення факту утримання падчерки пов'язане з настанням (існуванням) обставин, за яких батько не виконує своїх батьківських обов'язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.
Такий факт не може встановлюватись у безспірному порядку або на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини.
Факт, про встановлення якого просить ОСОБА_3 не підлягає з'ясуванню в порядку окремого провадження, оскільки з поданої заяви вбачається спір про право, який не може розглядатися в судовому порядку безвідносно до дій батька дитини щодо виконання ним свого батьківського обов'язку відносно неповнолітньої доньки.
Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов'язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов'язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов'язків щодо виховання дитини, то факт утримання падчерки може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі про право щодо участі батька у вихованні й утриманні дитини.
Інститут окремого провадження не може використовуватися для створення преюдиційних фактів з метою подальшого вирішення будь-якого спору про право.
Частиною шостою статті 294 ЦПК України встановлено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
За установлених у цій справі конкретних обставин факт перебування на утриманні військовослужбовця трьох дітей віком до 18 років, зокрема падчерки, не може бути встановлений за правилами окремого провадження, у зв'язку із чим заяву ОСОБА_3 слід залишити без розгляду.
З таких же критеріїв виходила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22(провадження № 14-132цс23).
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо клопотання Військової частини НОМЕР_2 про закриття провадження у справі, оскільки дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд зазначає наступне.
Ухвалою суддівід 23.11.2023 року у даній справ було відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_3 , заінтересована особи: ОСОБА_2 та служба у справах дітей Олександрійської міської ради Кіровоградської області, про встановлення факту утримання малолітніх дітей, оскільки заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 17.01.2024 року ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.11.2023 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для повторного розгляду питання про визначення підвідомчості справи, яку було встановлено судовим рішенням апеляційної інстанції, а тому у задоволені вказаного клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст.294,353 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , служба у справах дітей Олександрійської міської ради Кіровоградської області, Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Військова частина НОМЕР_2 Міністерства оборони України, про встановлення факту утримання дітей, залишити без розгляду.
Роз'яснити учасникам судового провадження, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_2 про закриття провадження у справі - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її ухвалення.
Повний текст ухвали складено 14.10.2024 року.
Суддя Я.М.Подоляк