13 листопада 2007 р.
№ 7/88-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Панової І.Ю.-головуючого
Заріцької А.О.,
Продаєвич Л.В.
розглянувши касаційну скаргу
Управління Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі
на ухвалу
Господарського суду Сумської області від 02.07.2007
у справі
№ 7/88-06 господарського суду Сумської області
за заявою
Управління Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі
до
ВАТ "Вільшанське ремонтне підприємство"
про
визнання банкрутом
за участю представників сторін:
не з'явились
Ухвалою господарського суду Сумської області від 02.07.2007 ( суддя Кіяшко В.І.) провадження у справі № 7/88-06 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства " Вільшанське ремонтне підприємство" припинено на підставі ст.ст. 40, 52 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції , Управління Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, згідно якої просило скасувати ухвалу господарського суду від 02.07.2007 , справу направити на новий розгляд до господарського суду Сумської області.
Касаційна скарга мотивована порушенням з боку суду першої інстанції норм ст.ст.40,52 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Колегія суддів Вищого господарського суду , переглянувши в касаційному порядку ухвалу місцевого господарського суду, на підставі встановлених фактичних обставин справи , перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого:
Ухвала господарського суду Сумської області від 02.07.2007 мотивована тим, що відповідно до вимог ст.ст.16,17 Закону України " Про державну реєстрацію юридичних осіб -підприємців" Єдиний державний реєстр містить відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, кредитором не надано витягу з Єдиного державного реєстру щодо боржника.
Господарський суд встановив, що фактично боржник веде господарську діяльність та знаходиться за юридичною адресою, яка вказана в довідці про включення до ЕДРПОУ, інших установчих документах та копіях фінансових звітів, які знаходиться в матеріалах справи, в зв'язку з чим господарський суд Сумської області дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі про банкрутство, яке порушено за спрощеною процедурою, на підставі ст. 52 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що правові підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні, виходячи з такого:
- як вбачається з заяви кредитора про порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою, єдиною підставою для порушення справи про банкрутство відсутнього боржника була наявність актів ,які складені працівниками Роменської МДПІ спільно з працівниками Управління Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі та Державної виконавчої служби про відсутність боржника за юридичною адресою.
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст. 52 Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом », у разі, якщо громадянин -підприємець -боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності , а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань .
Закон України “ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців » , який набув чинності з 01.07.2004 року визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
За змістом статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про відсутність юридичної особи за її місцеперебуванням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Статтею 18 цього ж Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. При цьому, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Отже, лише факт внесення таких відомостей до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника.
Виходячи з викладеного, господарський суд Сумської області в оскаржуваній ухвалі правомірно дійшов висновку про неможливість продовження банкрутства боржника за спрощеною процедурою, яка передбачена ст. 52 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у відсутності відомостей з Єдиного державного реєстру про відсутність юридичної особі -боржника за його місцеперебуванням.
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Сумської області від 02.07.2007 у справі № 7/88-06 залишити без змін.
Головуючий І.Ю. Панова
Судді А.О. Заріцька
Л.В. Продаєвич