05 грудня 2007 р.
№ 43/59
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
Полякова Б.М.
суддів:
Катеринчук Л.Й. (доповідач)
Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну скаргу
Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»
на ухвалу
та постанову
господарського суду міста Києва від 13.04.2007
Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2007
у справі
господарського суду
№ 43/59
міста Києва
за заявою
Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»
до
Житлово-будівельного кооперативу «Мрія-3»
про
визнання банкрутом
в судовому засіданні взяли участь представники :
від заявника
Сидоренко В.В. (дов. №У07/7393 від 16.11.2007)
від боржника
не з'явились
Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.02.2006 року за заявою Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго» порушено провадження у справі № 43/59 про визнання Житлово-будівельного кооперативу “Мрія-3» банкрутом.
Заява ініціюючого кредитора аргументована тим, що безспірні вимоги АЕК “Київенерго» в розмірі 154 164,63 грн., підтверджені виконавчими документами, не були задоволені боржником протягом періоду, що перевищує три місяці, після встановленого для їх погашення строку.
Ухвалою підготовчого засідання господарського суду м. Києва від 20.09.2006 року визнано розмір вимог кредитора - Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго» в розмірі 117 891,39 грн., зобов'язано заявника в десятиденний термін подати за його рахунок до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство боржника з метою виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Нестеренка Сергія Сергійовича.
19.12.2006 року у газеті “Голос України» № 240 було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Житлово-будівельного кооперативу “Мрія-3».
17.01.2007 року АЕК “Київенерго» подало до місцевого господарського суду заяву про визнання додаткових кредиторських вимог в розмірі 35 301,57 грн., зазначивши, що загальна сума кредиторських вимог ініціюючого кредитора становить 153 192,96 грн., з яких 148 413,05 грн. -основний борг, 1 483,55 -пеня, 2 383,55 грн. інфляційна складова боргу, 682,51 грн. -3% річних, 85, 00 грн. -витрати на сплату державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.04.007 року заяву Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго» про визнання додаткових вимог в розмірі 35 301,57 грн. відхилено
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, кредитор звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив її скасувати.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2007 апеляційну скаргу кредитора було залишено без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, кредитор звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій, направити справу на новий судовий розгляд, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 264 Цивільного кодексу України, статей 4-3, 4-7, 33, 34, 43, 87 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляції, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
За приписами частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно з пунктом 8 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон), кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі про банкрутство, має право заявити додаткові майнові вимоги до боржника у межах строку, встановленого у статті 14 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 статті 14 Закону, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Заборгованість боржника повинна бути підтверджена первинним бухгалтерськими документами, що встановлюють цивільно-правові відносини між кредитором і боржником та свідчать про зобов'язання останнього перед кредитором.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, заява АЕК “Київенерго» від 17.01.2007 року про визнання додаткових кредиторських вимог в розмірі 35 301,57 грн., обґрунтована тим, що відповідно до договору № 1020057 на постачання теплової енергії від 28.10.1998 року, ЖБК “Мрія-3» за період з 01.10.2004 року по 01.02.2006 року спожито теплову енергію на суму 149 035,06 грн., а сплачено 118 283,10 грн., тобто основний борг Житлово-будівельного кооперативу “Мрія-3» перед АЕК “Київенерго» за вказаним договором становить 30 751,96 грн., крім того, ініціюючий кредитор просить також врахувати 2 383,55 грн. інфляційної складової боргу та 682,51 грн. - 3% річних.
Судами встановлено, що оскільки оголошення про порушення справи про банкрутство Житлово-будівельного кооперативу “Мрія-3» опубліковано 19.12.2006 року, а заяву про визнання додаткових кредиторських вимог АЕК “Київенерго» подало до суду 17.01.2007 року, то встановлений 30-денний строк для подання додаткових кредиторських вимог ініціюючим кредитором не пропущено.
Разом з тим, грошові зобов'язання боржника перед кредитором повинні підтверджуватися належними доказами. Згідно з пунктом 13 Договору №102-0057 від 28.10.1998 всі розрахунки за договором вчиняються на підставі рахунків, виставлених «Споживачу»«Енергозабезпечуючою організацією».
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що до компетенції суду касаційної інстанції не належить оцінка доказів у справі.
Матеріалами справи підтверджується, що обліковим карткам та довідкам про надходження коштів від Житлово-будівельного кооперативу “Мрія-3» за спожиту теплоенергію дано оцінку як таким, що не є первинними бухгалтерськими документами, та таким, що не можуть безспірно підтвердити наявність заборгованості перед АЕК “Київенерго», оскільки вони не передбачені умовами укладеного договору.
Відтак, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про недоведення обґрунтованості додаткових кредиторських вимог до Житлово-будівельного кооперативу “Мрія-3» належними доказами, а доводи скаржника про необхідність врахування касаційною інстанцією зазначених доказів вважає необґрунтованими.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів статей 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та не вбачає підстав для скасування ухвали господарського суду міста Києва від 13.04.2007 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2007 у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України -
1. Касаційну скаргу акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2007 та ухвалу господарського суду міста Кива від 13.04.2007 залишити без змін.
Головуючий Б. Поляков
Судді Л. Катеринчук
Н. Ткаченко