ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12035/24
провадження № 3/753/4446/24
"25" вересня 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Просалова О.М., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ст. 173-2 ч. 2 КУпАП,
Згідно протоколу, 18.06.2024 року приблизно о 17 годині 30 хвилини, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру стосовно матері ОСОБА_2 , а саме словесно ображав, погрожував, вдарив по голові, чим могла бути завдана психологічна шкода, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що коли помер батько між ним та матір'ю постійно виникають конфлікти через те, що вона хоче поділити майно. Крім того, зазначив, що страждає на психічне захворювання та в дитинстві проходив лікування.
ОСОБА_2 підтвердила обставини викладенні в протоколі та пояснила, що її син почав зловживати алкоголем, у зв'язку з чим виникають постійно сварки. Також підтвердила, що її син хворіє на психічне захворювання та в дитинстві намагалася лікувати його, проте йому це не помогло.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Вимогами ст. 251 КУпАП передбачено поняття доказів та порядок їх збирання у справі про адміністративне правопорушення, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Перекладання такого обов'язку на суд не передбачено.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються зокрема пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дані про свідків події.
Відповідно до вимог «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» затвердженої Наказом МВС № 1376 від 06.11.2015 р. до протоколу додається - пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, викладені на окремому аркуші, рапорти посадових осіб органів поліції, довідки, акти тощо (у разі складення).
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Крім цього, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 20.09.2016 року «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.
На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно матері ОСОБА_2 до протоколу долучені рапорт інспектора, заява ОСОБА_2 , письмові пояснення ОСОБА_1 , постанову Дарницького районного суду м. Києва від 24.10.2023, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Аналізом ст.173-2 КУпАП встановлено, що суб'єктом складу цього правопорушення може бути особа, яка є членом сім'ї потерпілого чи перебуває в будь-яких стосунках з потерпілим, та вчинила відносно нього насильство. Суб'єкт складу є загальним, тобто фізична особа, яка досягла 16 років та має правосуб'єктність, що включає: правоздатність (здатність / можливість особи мати суб'єктивні юридичні права і виконувати обов'язки), дієздатність (здатність особи самостійно, своїми усвідомленими діями здійснювати суб'єктивні юридичні права, обов'язки та нести відповідальність) та деліктоздатність (здатність нести юридичну відповідальність, за ст.12 КУпАП настає з 16 років). При цьому, іншою обов'язковою ознакою особи, яка може бути суб'єктом адміністративного правопорушення, є її осудність, тобто особа під час вчинення протиправних дій чи бездіяльності має усвідомлювати свої дії або керувати ними. Осудність, як і вина, є невід'ємним елементом складу адміністративного правопорушення: осудність характеризує суб'єкта, вина характеризує суб'єктивну сторону.
Факт наявності між кривдником ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2 родинних зв'язків як між матір'ю та сином вони не заперечували в ході розгляду справи судом, що також слідує з їх письмових пояснень.
Разом з тим, у ході розгляду справи ОСОБА_1 надано суду Акт дослідження стану здоров'я, відповідно до якого він страждає на легку розумову відсталість з емоційно-вольовим порушенням F 70.1. Присутня в судовому засіданні мати ОСОБА_2 вказувала, що її син з дитинства має психічну хворобу.
З урахуванням доведеності факту наявності у ОСОБА_1 психічного розладу, суд вважає, що характер його дій свідчить про очевидну не здатність утримуватись від імпульсивних, мимовільних дій по своїй волі, реального усвідомлення фактичного характеру і суспільної шкідливості вчинюваних діянь та їх наслідків, адекватного усвідомлення психічного стану та поведінки, тобто про наявність вольової ознаки юридичного критерію неосудності. Вказані обставини виключають можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки відповідно до ст.17 КУпАП така особа взагалі не підлягає адміністративній відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку неосудністю особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність.
На підставі викладеного та враховуючи положення ч.1 ст. 247 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 2 КУпАП, а тому з цих підстав провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ч. 2 ст. 173-2, п.3 ст.247, ст. 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку неосудністю особи, яка вчинила протиправну дію.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя: